Пекін відмовився від нового газопроводу з Росії. Переговори про «Силу Сибіру – 2» заблоковані, обговорюється лише збільшення постачання з 2031 року.
Російський диктатор Володимир Путін найближчими вихідними вирушить до Китаю для переговорів із Сі Цзіньпіном щодо збільшення закупівель російських енергоресурсів. Однак ще до його від’їзду стало відомо, що проєкт будівництва газопроводу «Сила Сибіру – 2» знову не має перспектив, – повідомляє Reuters.
За даними агентства, питання енергетики стане ключовим у переговорах наступного тижня. Водночас перемовини щодо другої «Сили Сибіру», вартість якої оцінюють у $13,6 млрд і пропускною здатністю 50 млрд кубометрів щороку, не просуваються. Натомість Китай висловив готовність розглянути збільшення прокачування першої гілки, яка нині транспортує 38 млрд кубометрів на рік. За оцінками китайської CNPC, додаткові 6 млрд кубометрів можна буде подати лише з 2031 року.
Незважаючи на понад десятирічні консультації, Москва та Пекін так і не погодили вартість газу та умови фінансування нового проєкту. За підрахунками Reuters, у разі реалізації китайської пропозиції «Газпром» міг би отримати близько $1,5 млрд щороку, виходячи з середньої ціни $250 за 1000 кубометрів. Для порівняння: на європейських торгах у п’ятницю вартість газу становила $391 за 1000 кубометрів, хоча за довгостроковими контрактами ціна зазвичай нижча за спотову.
Джерело в Пекіні уточнило, що CNPC почала обговорювати можливість збільшення прокачування з 2031 року, тоді як PipeChina аналізує свою інфраструктуру для прийому додаткових обсягів. Будівельні роботи можуть стартувати у другій половині 2026 року.
Китай наразі не відчуває нагальної потреби у збільшенні імпорту газу: країна підвищує власний видобуток, темпи економічного зростання знижуються, а сектор відновлюваної енергетики стрімко розширюється. Цьогоріч Китай взагалі не закуповував ЗПГ у США, хоча ще кілька років тому був серед найбільших імпортерів. Крім того, Пекін прагне уникати надмірної залежності від одного постачальника.
Водночас аналітики відзначають, що санкційні ризики роблять сухопутні постачання з Росії більш привабливими. Навіть у разі збільшення прокачування «Силою Сибіру» до 44 млрд кубометрів і запуску нової лінії із Сахаліну на 10 млрд кубометрів у 2027 році, загальний експорт «Газпрому» до Китаю становитиме лише третину від його довоєнних поставок у Європу.
Європейський Союз тим часом готує план повної відмови від російського газу до кінця 2027 року. Таким чином, обсяги, які Росія може отримати від постачань у Китай у наступному десятилітті, приблизно дорівнюють тим, що вона ризикує втратити через припинення транзиту до ЄС через «Турецький потік».
