Військово-морські сили Китаю та ВМФ Росії 14 липня розпочали спільні навчання «Морська взаємодія – 2024» у Тихому океані, повідомляє Міноборони КНР.
У рамках маневрів кораблі двох країн проводитимуть морське патрулювання у «водах західної та північної частин Тихого океану», і зокрема у Південно-Китайському морі, що омиває південну частину Тайваню. “Ці дії не спрямовані проти третіх сторін і не мають нічого спільного з поточною міжнародною та регіональною ситуацією”, – наголошують у Міноборони Китаю.
На цьому тижні загін кораблів Тихоокеанського флоту (ТОФ) РФ у складі корветів «Гучний» та «Різкий» прибув до китайського порту Чжаньцзян для участі в навчаннях. В ході маневрів бойові кораблі двох держав відпрацюють завдання протиповітряної та протичовнової оборони, а також рятування на морі.
В море вышли российские корветы «Громкий» и «Резкий», а также эсминец «Иньчуань», фрегаты «Дали» и «Хэншуй» и универсальный транспорт снабжения «Вэйшаньху» Военно-морских сил Китая. Навчання продовжаться до 17 липня.
У травні Народно-визвольна армія Китаю (НОАК) вже проводила навчання флоту, військово-повітряних сил та ракетних військ поблизу Тайваню. У КНР тоді заявили, що маневри — це «відповідь на сепаратистські дії сил, які виступають за незалежність Тайваню, та жорстке попередження проти втручання та провокацій із боку зовнішніх сил». У відповідь армія Тайваню була приведена у стан підвищеної боєздатності. Наступного дня офіційний представник Міноборони КНР У Цянь заявив, що нове керівництво Тайваню підводить острів до війни з Китаєм.
Незадовго до травневих навчань у Тайвані пройшла інавгурація нового президента Лай Цінде, який у рамках церемонії закликав Пекін визнати незалежність острівної держави та «припинити залякувати Тайвань за допомогою політичних та військових засобів». Він також попросив Китай взяти на себе відповідальність разом із Тайванем за роботу, спрямовану на підтримку стабільності та миру «по обидва боки Тайванської протоки». У канцелярії у справах Тайваню при Держраді КНР у відповідь заявили, що мир у Тайванській протоці несумісний із незалежністю Тайбею.
Тайвань відокремився від Китаю після громадянської війни між національним урядом партії «Гоміньдан», яку очолює Чан Кайші, і військами Комуністичної партії під керівництвом Мао Цзедуна. Чан Кайші, який програв, разом з 1,5 млн прихильників у 1949 році втік на Тайвань, після чого оголосив про незалежність острова. Ділові та неформальні контакти між острівною державою та КНР відновилися лише через 40 років — наприкінці 1980-х. З початку 1990-х років сторони почали контактувати через неурядові організації. Тим не менш, Пекін досі вважає Тайвань своєю територією і наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані.
