Багато льодовиків, які є важливою частиною екосистем, опинилися під загрозою зникнення. Тепер на планеті з'явилася перша країна, яка безповоротно втратила їх усіх через підвищення температур.
Венесуела стала першою країною в новітній історії, яка втратила всі свої льодовики. Ця зміна є яскравим прикладом серйозних кліматичних проблем, з якими стикається наша планета. До недавнього часу в гірському масиві Сьєрра-Невада-де-Меріда, що підноситься над рівнем моря приблизно на 5 000 метрів, знаходилося шість льодовиків. Згодом п’ять із них зникли, а останній, льодовик Гумбольдта, відомий також як Ла-Корона, зменшився до невпізнання і тепер визначається не як льодовик, а просто як крижане поле, пише The Guardian.
Вчені не думали, що ця трансформація відбудеться так швидко. Очікувалося, що льодовик Гумбольдта, розташований поблизу Піко Гумбольдта, другої за висотою вершини Венесуели, проіснує ще десятиліття. Однак політична нестабільність у регіоні перешкоджала науковому моніторингу, а останні оцінки показали більш швидке, ніж очікувалося, скорочення площі. Тепер площа льодовика становить менше 2 гектарів, і те, що колись було видатним представником льодовиків, поступилося тиску кліматичних змін і перетворилося на жалюгідну подобу колишньої величі. Кліматолог та історик погоди Максиміліано Еррера відзначає це як знакову подію, особливо в контексті тенденцій глобального потепління. Він вказує на такі країни, як Індонезія, Мексика та Словенія, які також перебувають на межі зникнення льодовиків через нещодавні екстремальні стрибки температури.
Наукові причини відступу льодовика цілком очевидні. За словами Луїса Даніеля Лламбі, еколога з наукової програми Adaptation at Altitude, у льодовика Гумбольдта відсутня зона акумуляції — найважливіша область, де може утворюватися новий лід, і він просто руйнується без можливості регенерації. Цей занепад став очевидним під час експедиції 2023 року, яка підтвердила значне зменшення розмірів льодовика порівняно з попередніми роками. Ба більше, такі явища, як Ель-Ніньо, посилили потепління, особливо в тропічних регіонах, як-от Венесуела, що робить подібні льодовики ще більш уразливими.
Зникнення льодовика Гумбольдта — це не просто екологічна втрата; воно віддзеркалює ширші культурні та екологічні зрушення. Льодовики, крім їхньої фізичної присутності, є невід’ємною частиною культурної самобутності та екологічного балансу регіонів, які вони займають. Вони підтримують унікальні форми життя і мають значну культурну цінність, впливаючи на все — від біорізноманіття до місцевих традицій. Коли ці крижані гіганти відступають, вони забирають із собою не тільки джерела води, а й частину спадщини регіону, а також природну красу, яка приваблює туристів і любителів природи.
Цей момент в історії Венесуели підкреслює гостру необхідність боротьби з наслідками зміни клімату та адаптації нашого розуміння і взаємодії з цими високогірними екосистемами. Хоча такі зусилля, як установка термоковдр для захисту льодовиків, можуть здатися марними, вони являють собою найважливішу, хоча і відчайдушну спробу запобігти подальшим втратам. Спостерігаючи за цими змінами, вчені з особливою гостротою нагадують про триваючі зміни в нашому глобальному навколишньому середовищі і про необхідність вжиття термінових заходів щодо збереження природних чудес нашої планети.
