Станом на 10 лютого регулятор не приймав рішень щодо обмеження переказів коштів з картки на картку фізичними особами. Це питання розглядається у межах комплексних заходів, які спрямовані на боротьбу із тіньовою економікою. Про це в ефірі телемарафону заявив член Ради Нацбанку Василь Фурман.
За його словами, великі розрахункові банки, керуючись нормами чинного законодавства, вже встановили певні обмеження на розрахунки картками.
“І переважна більшість українців цього не відчула. А ці обмеження довели свою ефективність на практиці, як засіб для боротьби з “міскодингом” і водночас не мають впливу на звичайні поточні операції населення з платіжними картками”, – вказав член Ради НБУ.
Він пояснив, Нацбанк розглядає доцільність масштабування практики великих розрахункових операцій банків на ринок в цілому. Водночас, за його словами, будь-які обмеження у разі їх запровадження потенційно вплинуть на вузьке коло осіб і жодним чином не вплинуть на звичайні поточні операції українців з картками.
Фурман розповів, чому виникла потреба вводити обмеження для боротьби з тіньовою економікою. Зокрема, йдеться про випадки, коли за допомогою дроп-карт реалізуються схеми ухилення від сплати податків.
“Коли одна фізособа передає іншій фізичній або юрособі за невеликі гроші картку. І ця фізособа використовує таку картку на свій розсуд, як захоче. При тому, що справжній власник картки навіть не знає, які обороти коштів там проходять… Це протизаконно”, – зазначив представник НБУ.
Ініціатива обмежень на карткові перекази
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів Данило Гетманцев заявляв, що в Україні можуть запровадити обмеження на банківські перекази на період воєнного стану для боротьби з “міскодингом”.
Про таку ініціативу також розповідала заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. За її словами, Національний банк вивчає питання щодо обмеження карткових переказів та лімітів переказу готівки через термінали, що може стосуватися тих, хто проводить тіньові операції.
За даними НБУ, українці за кордоном починають генерувати досить значний відплив валюти з країни, який відображається в статті “подорожі” в імпорті послуг платіжного балансу. У 2022 році цей відплив був майже 20 млрд доларів, минулого року він скоротився – 18 млрд доларів.
