Експерти відзначають, що кредити видадуть "своїм", а курс долара може завмерти на 27 грн
Восени українців традиційно цікавить, що буде з банками і курсом, а також як краще зберегти свої заощадження. Експерти кажуть: до кінця року курс долара збережеться в межах 27,2 грн. “Стабілізацію курсу забезпечать надходження траншу МВФ і інший фіндопомоги від західних партнерів. Тим часом тиск на курс будуть надавати закупівлі газу для проведення отопсезону. Тому в найближчі місяці слід очікувати невеликі коливання курсу”, – вважає економіст Іван Нікітченко. Але банкам все ж варто довіряти вибірково – тобто краще зберігати заощадження в держ- і іноземних банках, причому в різних валютах – гривнях, доларах і євро. І бажано, щоб в кожному фінустанові зберігалося не більш 200 тис. грн, які гарантовані державою як виплати в разі банкрутства банку.
Як перевірити легальність обмінника
Під час кризи багато українців почали перейматися проблемою законності валютних обмінників в Києві і інших містах. А все тому, що ніхто не може гарантувати, що при покупці-продажу доларів або євро в якомусь кіоску клієнтові не підсунуть фальшиву купюру. Тому щоб знизити згадані ризики, громадяни можуть заглянути до Реєстру валютних обмінників небанківських фінустанов, розміщений на сайті Нацбанку, і перевірити законність цікавить точки. “У Реєстрі можна швидко перевірити, чи є ліцензія НБУ у оператора, якому належить конкретний пункт обміну валют, і, відповідно, чи законні операції, які проводяться в цьому пункті”, – відзначають в прес-службі НБУ. За даними регулятора, в кінці серпня в Києві перебувало 738 легальних обмінників, в Україні – 2626. “Не варто користуватися послугами таких обмінників, адже їх діяльність сприяє тінізації економіки країни, оскільки вони не платять податки і вся валюта йде на чорний ринок”, – кажуть у Нацбанку. Тому, якщо українці вирішили скористатися послугами легального обмінника, але немає часу зазирнути в нацбанківський реєстр, то можна відрізнити законну точку від незаконної за допомогою зовнішніх ознак. “В даний момент всі легальні обмінники стягують при купівлі валюти 2% -ний збір до Пенсійного фонду. Крім того, в пункті обміну валют повинні бути розміщені копія генліцензії на проведення валютообмінних операцій, табличка/покажчик з адресою обмінника тощо”, – пояснюють в НБУ.
Вклади стали дешевше
Цієї осені багато українців придивляються до депозитних пропозицій. І розчаровано спостерігають за триваючим весь 2016 й зниженням процентних ставок. “По депозитах зараз знижуються ставки на короткострокові вклади. Наприклад, з початку року середня ставка по вкладу строком в один місяць опустилася на 2,6% і становить 11,71% річних. Що стосується валютних депозитів, то за цей же період в доларових депозитах падіння відбулося на 2,2% – до 2,71% річних, – роз’яснив нам експерт компанії “Простобанк консалтинг” Євген Копейко. – Менш вигідними для клієнтів стали і довгострокові вклади. Так, за гривневими депозитами строком на один рік з початку 2016- го ставка опустилася на 2,43% і склала 15,77% річних. А доларові вклади за цей час подешевшали на 1,63% – до 5% річних”. Як зазначає експерт, не дивлячись на здешевлення депозитів, населення може отримати від банків всілякі “плюшки”. Зокрема, мова йде про акції та бонуси до депозиту – якщо є зарплатна картка, для пенсіонерів, через оформлення онлайн тощо. Також для підвищення ставки банки пропонують оформляти депозити без дострокового зняття. Тому Євген Копейко радить українцям при виборі депозитних умов звертати увагу на фінсітуацію в банку – бажано, щоб це був банк з іноземним або державним капіталом: “А щоб нівелювати ризики валютних коливань, краще розмістити депозит в рівних частках в гривні, доларах і євро, або ж відкрити депозит в банківських металах”.
Кредити падають, але не піддаються
Цієї осені населення очікують звичні заморозки по кредитах, кажуть експерти. Це означає, що умови по оформленню кредиту на покупку нерухомості або автомобіля, як і раніше, будуть кусатися. “Зараз відбувається зниження процентних ставок і комісії за кредитами. Наприклад, в умовах одного з найпопулярніших варіантів кредитування – мова йде про оформлення кредиту готівкою – з початку 2016- го спостерігалося зменшення ставки на 10,72% – до 70,32%”, – роз’яснив нам фінаналітик Євген Копейко. За його словами, хоча кредити начебто і стали дешевше, але їх оформити буде складніше, оскільки зараз позики надають лише 19 фінустанов, а не 22 банки, як це було на початку цього року. “Це пов’язано з тим, що в банки вводили тимчасові адміністрації”, – уточнює Копейко. При цьому експерт упевнений, що банки можуть активніше видавати кредити, оскільки в цьому році НБУ знизив облікову ставку рефінансування з 19% до 15,5% (відсотки, які банки виплачують НБУ за отримані від нього кредити. – Авт.), і це сприяє пожвавленню кредитування: “Але поки банки не поспішають відновлювати всі види кредитування, оскільки спостерігають за економічними і політичними розкладами і реформами, поведінкою конкурентів. Тому зараз банкіри воліють видавати кредити “своїм клієнтам”. Тому фінаналітик радить українцям, якщо восени все ж знадобиться кредит, звернути увагу на беззаставні споживчі кредити або під заставу нерухомості, а також кредитні картки.
Довіряємо чужим банкам
Хоча українська економіка потихеньку вибирається з пут кризи, багатьох громадян все ж турбує питання: а чи можна довіряти банкам. Експерти впевнені: довіряти можна, але вибірково. А все тому, що банкопаду як і раніше триває, і ніхто не може гарантувати, що в список ризикованих фінустанов не потрапить той банк, який довго вибирала конкретна українська сім’я. “Віднесені НБУ в ранг неплатоспроможних банків в першій половині 2016- го не мали такого впливу на економіку країни, як ті, що пішли з ринку в 2015-му. Наведемо цифри. Сумарний обсяг активів банків, що збанкрутували за останні півроку, склав близько 40 млрд грн. Серед них немає банків з топ-10. Але в 2015-му ця ж сума була понад 200 млрд грн. З першої десятки фінринок покинули відразу три банки”, – роз’яснює нам виконавчий директор Національної асоціації банків України Олена Коробкова.
Експерт відзначає, що поки банківський сектор не вийшов з кризи, оскільки в умовах повільного зростання економіки і низькі темпи структурних реформ зберігаються високі кредитні і юридично ризики, ризики достатності капіталу і прибутковості. “Але позитивні тенденції є, і тепер головне не упустити цей шанс через повільність реформ”, – вважає Коробкова. На її думку, поліпшити ситуацію може поступове повернення довіри до банків з боку клієнтів, прискорення проведення структурних реформ, отримання траншу МВФ, прискорення економічного зростання. Тому економіст радить українцям не боятися зберігати кошти в банках, адже дно кризи наша економіка подолала. Але Олена Коробкова рекомендує людям прагнути до мінімізації ризиків, коли мова йде про депозитні рахунки. “Ризик неповернення депозиту є завжди, незалежно від розміру банку або походження його акціонерів. Але убезпечити заощадження можна, розбивши внесок на гарантовані державою суми – до 200 тис. грн. Також варто врахувати, що, за статистикою, більш стійкими до фінпотрясінь виявилися банки з іноземним капіталом. Наприклад, з 82 банків, оголошених неплатоспроможними з початку 2014 го, немає жодного, де частка іноземного капіталу перевищувала б 50%. Материнські структури цих банків надають фінплече своїм “дочкам”, оскільки бояться зіпсувати репутацію в інших країнах. На жаль, багато груп уже пішли з українського ринку або розглядають можливість продажу українських підрозділів”, – роз’яснює Коробкова.
