Стягують техніку на одному напрямку, імітують відхід на іншому, атакують на третьому.
Роблять вкидання, маскують дезу під джерело, пускають чутки, часто дезінформують своїх же військових, що б ті говорили по кіосках і ларьках, закидають випадкові фрази в маршрутках і навіть безпосередньо телефонують волонтерам під виглядом місцевих, переселенців.
А тим часом ідуть склади з пальним і технікою, проходять навчання і ротації.
Не треба боятися сьогочасної атаки. Потрібно спокійно і зважено усвідомити, що така активність ворога, такий театр – це не заморожений конфлікт, а підготовка й система заходів для більшої й серйознішої кампанії, яка розпочнеться протягом найближчого часу, можливо, до осені.
Нам зараз треба, пам’ятаючи про фронт, звернути свій погляд на серйозніші речі в тилу. Усі ж дивилися “17 миттєвостей весни”?
Противник, перед масштабним наступом або великої гібридною операцією має підготувати ґрунт. У Криму, Донецьку і Луганську вийшло саме через це. Слов’янськ та Краматорськ вийшли, але потрапили в оточення, і при цьому зірвалося по всій області. Тому довелося залишити. Одеса теж не прокотила. Виходить, була недостатня підготовка і добра протидія наших служб.
Завдання противника на цей час у нас в тилу:
– Активувати свою резидентуру для виконання завдань зі збирання інформації, поширення дези, вербування агентів.
– Лобіювання призначень на керівні пости в областях, містах на державні пости, особливо в силові відомства російської агентури.
– Підкуп, залякування, шантаж наших чиновників для виконання певних завдань.
– Дестабілізація економічної ситуації через проросійські банки, компанії з російськими власниками та офшори.
– Дискредитація реформ в Україні та її політиків, у чому ті активно допомагають.
– Організація псевдоукраїнських партій і громадських рухів, молодіжних організацій “за мир і жуйку”.
– Використання громадських лідерів, проросійськи налаштованих артистів для створення атмосфери прийняття окупаційного режиму.
Перелік заходів можна продовжувати нескінченно. Це війна.
І не буде ніякого великого наступу, поки противник не створить ґрунт на українських територіях, інакше їх буде неможливо утримати.
Однак судячи з останніх подій у прокуратурі, поліції, МВС і керівництвах областей, РФ працює не покладаючи рук і досягає певних успіхів.
