«Євро-НАТОВський» переполох, викликаний прильотом московського дрона в житловий будинок румунського міста Галац, викликає гірку іронію на тлі справжнього Армагеддону в Україні, який триває вже п’ятий рік. Подібні й значно потужніші прильоти з куди більш важкими наслідками в Україні відбуваються десятки й сотні разів на день уже понад чотири роки, і зазвичай це викликає в Європі та в НАТО не таку бурхливу реакцію, а іноді взагалі залишається непоміченим, перетворившись на буденність.
Спочатку була надія, що цей інцидент змусить, нарешті, Європу і НАТО активізуватися і приступити до реальних заходів щодо протидії московській загрозі, окрім далеко не завжди послідовної та достатньої підтримки України, а також самітів, войовничої, але порожньої риторики. Але після серії гучних заяв лідерів Європи та чиновників НАТО стало зрозуміло, що інцидент намагаються «спустити на гальмах», для чого в Румунії та в Європі почали підкреслювати, що дрон був збитий з курсу українськими засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ). До того ж, у Європі, як завжди, немає єдності: якщо глава МЗС Німеччини стверджує, «що ми цього так не залишимо», то голова Військового комітету НАТО заявляє, що альянсу не варто «надмірно реагувати» на хвилю інцидентів із дронами в країнах східного флангу за останні місяці, зокрема на приліт у Румунії.
Інцидент, схоже, так і залишиться незначним переполохом на румунсько-НАТОВському узбіччі Українского Армагеддону глобального значення, який швидко вщух і який триває вже п’ятий рік, а закінчення якого не видно.
Приліт московського дрона в Румунії ще раз показав, що європейці не хочуть напряму воювати з Москвою, що хоча б можна пояснити ядерним статусом агресора.
Але Європа і НАТО явно не готові скільки-небудь серйозно протистояти кремлівській агресії шляхом жорстких санкцій. Хоча приліт дрона в житловий будинок країни НАТО був більш ніж вагомим приводом для різкого посилення заходів щодо російського тіньового флоту, який сотнями суден ходить буквально під носом ЄС та альянсу.
Фактично повторюється те, що було раніше. Приліт російської ракети в Польщі у листопаді 2022 года, масова навала дронів у Польщі, Німеччині, Скандинавії минулого року – ці та інші факти відвертої московської агресії проти країн ЄС та НАТО так і залишилися без відповіді. Тому Москва і надалі нарощуватиме агресивні провокації проти Європи, намацуючи «червоні лінії», які неухильно «відсуваються» все далі.
У цьому сенсі цілком відповідають дійсності хамські висловлювання заступника голови путінської Ради безпеки Медведєва, який запропонував «євроімпотентам завалити хлібало, заткнутися і готуватися до нових провокацій і ударів, тому що далі буде ще гірше».
Спочатку була різка солідарна реакція НАТО і Європи
Хоча спочатку здавалося, що цього разу реакція НАТО, принаймні європейської складової альянсу, буде не просто різкою, а й дієвою.
Про те, що в ніч із 28 на 29 травня російський дрон ударив по житловій багатоповерхівці в румунському місті Галац, повідомило Міністерство оборони країни.
Інцидент стався в той час, коли агресор завдавав ударів дронами по цивільних та інфраструктурних об’єктах в Україні, недалеко від річкового кордону з Румунією. Один із цих безпілотників увійшов у повітряний простір Румунії та врізався в дах багатоквартирного будинку.
За даними екстрених служб Румунії, внаслідок влучання в квартирі на десятому поверсі спалахнула пожежа. Постраждали дві людини, зокрема 14-річний підліток. З будинку евакуювали близько 70 мешканців, у районі інциденту обмежили рух. У Міноборони країни зазначили, що для перехоплення дрона з авіабази Фетешті було піднято два винищувачі F-16 і гелікоптер. Пілоти мали дозвіл на ураження цілі.
Перед прильотом безпілотника в Галац Збройні сили України (ЗСУ) повідомили про групу російських дронів, які наближаються до міста Рені в Одеській області. Відстань від Рені до Галаца по прямій становить близько 21 км.
МЗС Румунії назвало те, що сталося, «серйозною та безвідповідальною» ескалацією з боку Росії. У відомстві зазначили, що Бухарест поінформував про інцидент генсека НАТО і попросив вжити заходів, щоб прискорити передачу країні засобів протидії безпілотникам.
Румунія має 650-кілометровий кордон з Україною. За час повномасштабної війни уламки дронів неодноразово падали на румунську територію під час російських атак на Одесу та українські порти.
В армії Румунії заявили, що не збили російський дрон через брак часу та юридичні обмеження, повідомляє румунське видання Digi24.
«Перше обмеження — юридичне: мы не можемо відкривати вогонь таким чином, щоб снаряд потрапив у повітряний простір сусідньої країни. Крім того, для ураження повітряної цілі потрібен певний час на виявлення, класифікацію та знищення. Ті 4 хвилини, які ми мали, виявилися вкрай короткими», — заявив бригадний генерал Георге Максим.
Прессекретар Міністерства нацоборони Крістіан Попович додав, що Румунія «не може ризикувати створити більше загроз, ніж здатна запобігти». Він підкреслив, що армія має «дуже суворі обмеження».
За повідомленням каналу France24, в НАТО негайно засудили «безрозсудність Росії».
Румунія викликає посла Росії, заявила міністр закордонних справ Оана-Сільвія Тою.
Глава МЗС Франції також викликав російського посла у зв’язку з інцидентом з безпілотником у Румунії. А прем’єр Себастьян Лекорню засудив «цей безвідповідальний вчинок».
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, че Росія «перетнула ще один кордон», висловила солідарність із Румунією, пообіцяла «нарощувати тиск на Росію».
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав Росію «небезпечною» після інциденту з безпілотником у Румунії, і «від неї необхідно захищатися».
Президент Молдови Майя Санду заявила, що «Росія становить небезпеку для всіх» після «серйозного» удару безпілотника по Румунії. Вона рішуче засудила удари російських безпілотників по румунах у їхніх домівках і заявила, що Росія становить небезпеку для всіх і має бути зупинена.
Посол США в НАТО Вітакер засудив інцидент з російським безпілотником, висловив солідарність із Румунією та постраждалими, пообіцяв захищати кожен сантиметр території НАТО.
Президент Фінляндії Александер Стубб повідомив, що НАТО скликає екстрене засідання. Він заявив, що Фінляндія засуджує удар російського безпілотника по багатоквартирному будинку і підтримує Румунію, а Росія переходить чергову межу у своїй агресивній війні проти України, допомогу якій альянс збільшуватиме.
«Безрозсудна поведінка Росії становить небезпеку для всіх нас», — цитує видання The Guardian главу НАТО Марка Рютте.
Генсек північноатлантичного альянсу провів переговори з президентом Румунії Даном з приводу інциденту, що стався вночі, запевнивши його в «абсолютній солідарності» НАТО.
«Я підтвердив, що НАТО готове захищати кожен дюйм території союзників. Ми продовжуватимемо нарощувати нашу готовність до стримування та захисту від будь-якої загрози, зокрема з боку безпілотників», — сказав Рютте.
«Безрозсудна поведінка Росії становить небезпеку для всіх нас. Вчорашній вечір ще раз показав, що наслідки їхньої незаконної агресивної війни не обмежуються кордоном», — додав генсек НАТО.
Він продовжив: «Війна Росії має закінчитися, як і зневага Росією безпекою цивільного населення. Зі свого боку, ми продовжуватимемо зміцнювати наше стримування та оборону всередині країни і надалі надаватимемо підтримку Україні».
«Росія давно перестала поважати кордони», — заявила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас.
«Удар російського безпілотника по житлових будинках у Галаці є кричущим і серйозним порушенням суверенітету Румунії та європейського повітряного простору. Росія давно перестала поважати кордони. Не можна дозволяти Москві безкарно порушувати повітряний простір Європи, — заявила Каллас. – Вчора міністри закордонних справ країн ЄС пообіцяли посилити тиск на Росію, збільшити підтримку України та інвестувати в зміцнення обороноздатності Європи».
Президент Чехії Павел закликав до «рішучої» відповіді, щоб Росія «чітко зрозуміла», що НАТО «не терпітиме подібних атак».
«Ми не повинні обмежуватися лише спільним засудженням цього інциденту. Тому я беззастережно підтримую заклик президента Румынії Дана до рішучої міжнародної відповіді. Росія має чітко розуміти, що ми не терпітимемо подібних нападів», — заявив Павел.
Угорський прем’єр Петер Мадьяр також «найрішучішим чином засудив» інцидент у Румунії, висловивши солідарність своєї країни з румунським народом.
«Вчорашня атака російського безпілотника ще раз підкреслює, що єдність Європи та НАТО сьогодні важливіша, ніж будь-коли», — сказав він.
Як повідомляє The Times, міністр обори Великобританії Джон Хілі назвав дії Москви безрозсудними і заявив, що війна Росії поширюється, та допустив відправку додаткових винищувачів RAF до Румунії після того, как глава НАТО заявив, що альянс готовий захищати свою територію.
При цьому чотири винищувачі RAF Typhoon з 3-ї винищувальної ескадрильї вже перебувають у Румунії в межах чотиримісячної місії НАТО з патрулювання повітряного простору. Під час нічної атаки вони не виконували бойове завдання. Великобританія назвала те, що сталося, «серйозною ескалацією».
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що це «найсерйозніший інцидент у сфері безпеки на території його країни з початку війни в Україні».
«Вся відповідальність лежить на Російській Федерації, чия поведінка демонструє повну зневагу до міжнародного права та безпеки громадян держави-члена НАТО», — заявив румунський лідер.
Президент Румунії Нікушор Дан скликав Вищу раду оборони країни і пообіцяв вжити «сорозмірних заходів» щодо Росії, наголосивши, що Бухарест не допустить перенесення війни проти України на своїх громадян.
Як повідомило видання The New York, спочатку Румунія допустила звернення до статті 4 НАТО.
Міністр закордонних справ Оана Цою заявила, що такий інцидент належить до категорії випадків, які можуть виправдовувати застосування цього механізму.
Стаття 4 дозволяє країні НАТО розпочати офіційні консультації з союзниками, якщо вона вважає, що її безпека, територіальна цілісність або політична незалежність перебувають під загрозою.
Саме звернення до статті не означає автоматичної військової відповіді, але відкриває шлях до спільного обговорення подальших кроків альянсу.
У підсумку, Румунія поки що запросила у НАТО додаткові засоби ППО, але не стала активувати 4-ту статтю договору про НАТО, про що повідомила глава МЗС Румунії Оана Цою.
Від себе зазначимо, що, можливо, це правильний крок, оскільки краще мати реальні додаткові засоби ППО, ніж чергову серію розмов у вигляді «консультацій у межах 4 статті», для початку яких, до того ж, потрібен консенсус і час на його отримання, причому не факт, що цей консенсус буде отримано.
Цікаве питання: чи отримає Румунія ці додаткові засоби ППО, чи знову все обмежиться розмовами?
Румунія зробила різкий дипломатичний крок.
Консульство Росії в Констанці буде закрите, цитує Radio Romania заяву президента Румунії.
Генконсул Російської Федерації в Констанці Андрій Косілін був оголошений персоною нон ґрата і буде висланий, повідомив президент Румунії Нікушор Дан за підсумками засідання Вищої ради оборони країни.
Усю відповідальність президент Нікушор Дан поклав на Росію, яка вже понад чотири роки веде агресивну війну проти України.
Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що заходи у відповідь у зв’язку з рішенням румунської влади «не заварять на себе чекати». Вона додала, що «галас» навколо безпілотника потрібен Заходу, щоб відвернути увагу від удару Збройних сил України по коледжу в Старобільську.
Різку спочатку реакцію Румунії відзначив Зеленський, який провів розмову з президентом Румунії Нікушором Даном. Сторони домовилися про співпрацю з метою посилення захисту повітряного простору.
«Говорив з Нікушором Даном, президентом Румунії. Від імені всіх українців висловив підтримку Румунії та побажав якнайшвидшого одужання постраждалим від нічного удару російського дрона по житловому будинку в Галаці. Важливо, що є принципова, оперативна та сильна реакція Румунії на те, що відбулося», – повідомив Зеленський у соцмережі.
Він запевнив румунську сторону в підтримці та підкреслив важливість спільних дій для протидії російським загрозам.
«Україна готова підтримати безпеку Румунії, яка вже п’ятий рік послідовно допомагає нам захищатися від російських ударів. З ночі наші військові були на зв’язку, і зараз ми обговорили подальшу взаємодію на рівні наших команд. Будемо в постійній комунікації з Румунією і працюватимемо разом і надалі, щоб захистити життя від усіх потенційних російських загроз», — зазначив Зеленський.
«Альо, говорить Москва! Прослухайте хрюканину п’яного Ведмедя»
Реакція Москви, як завжди, була неадекватною з переходом у відверте хамство.
Виступая на пресс-конференції в столиці Казахстану Астані, Путін спочатку, як то кажуть, «включив дурня» і заявив, що про приліт дрона в румунський житловий будинок чує вперше, хоча до цього кремлівський прессекретар Пєсков заявляв, що Путіна про інцидент поінформовано.
Путін розіграв цей спектакль, щоб показати неважливість інциденту з прильотом російського дрона в Румунію.
«Я щойно, перед входом до цієї зали дізнався, мені доповіли про те, що відбулася якась подія нібито з нашим дроном», — сказав він.
Після цього він попросив журналістів розповісти йому, що відомо про падіння дрона в Румунії і хто сказав, що це російський дрон.
Один із журналістів сказав, що про це заявляла голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. І тут з’ясувалося, що Путін знає, що вона не була в Румунії.
«Пані фон дер Ляєн не була ж у Румунії. Вона ж не досліджувала уламки цього дрона. Ніхто не може сказати, якого походження той чи інший літальний апарат доти, доки не проведено експертизу цього літального апарата», – сказав Путін.
Після цього він нагадав про інциденти з прильотом українських дронів у країни Балтії та Фінляндію: «Перша реакція була точно така сама, як зараз ось у Румунії. Ось караул, росіяни йдуть, росіяни б’ють. Потім, через короткий час, з’ясовувалося, що нічого спільного з російськими літальними апаратами це не має, а це дрони українського походження, вони збилися з курсу, вони під впливом РЕБ або ще з якихось причин через недосконалість технічних даних туди залетіли і там упали. У цьому випадку, думаю, що, швидше за все, йдеться саме про таку ситуацію».
«Нехай нам передадуть, ми проведемо об’єктивне розслідування і тільки тоді в цьому випадку дамо оцінку того, що відбулося», — сказав Путін.
За чотири години до цього Дмитро Пєсков заявив, що Путін знає про інцидент із безпілотником у Румунії.
Але «цвяхом програми», безперечно, став «сольний номер» заступника голови ворожої Радбезу Дмитра Медведєва, який запропонував європейцям «завалити хлібало, оскільки це ще квіточки», і пригрозив новими дроновими ударами.
Серед іншого цей індивід, відомий пристрастю до вживання міцних напоїв, назвав країни ЄС «учасниками війни» проти Росії і пообіцяв, що подібні інциденти на території Європи триватимуть.
«Євроімпотенти розкричалися з приводу влучання якогось безпілотника в румунський житловий будинок. Усім країнам ЄС треба заткнутися на цю тему», — написав Медведєв.
Він додав, що «європейські БПЛА, запчастини до них, інше озброєння, не кажучи вже про розвіддані, щодня беруть участь в атаках на нашу країну», а за «теракт у Старобільську безпосередньо відповідає різна мразь типу урсулок, мерців, макронів, стармерів та іншої погані».
«Тому нехай приготуються: це відбуватиметься і далі. Йде війна! І громадяни держав ЄС, як населення воюючих країн, не зможуть спати спокійно. Особливо в тих місцях, де розміщено виробництва БПЛА для потреб бандерівських формувань. Так що заваліть хлібало. Це поки що квіточки!» — резюмував заступник голови Радбезу.
Характерно, че цей «потік думки» був вилитий у скандальному московському державному месенджері Мах, а не в Телеграмі, де раніше Медведєв вправлявся в подібного роду «епістолярностях», оскільки Телеграм у путінській Росії де-юре заблокований, поряд із більшістю інших додатків, щоб протистояти «згубному впливу Заходу» (старше покоління в курсі, що цей вираз у лапках виходить із часів Сталіна).
У зв’язку з вищесказаним від себе поставимо запитання про те, з ким і про що мають намір говорити західні політики, коли порушують питання про якісь «переговори з Москвою». Очевидно, що говорити там нема з ким і нема про що, і замість цього Заходу треба багаторазово збільшити підтримку України і самому вступати у війну.
Балаканина про «непереможність» Москви – це для тих, хто погано знає російсько-радянську історію з її Російсько-японською, Кримською, Першою світовою війнами.
Спуск на гальмах?
Але схоже, що трохи охолонувши, в Європі почали «з’їжджати з теми».
Спочатку румунський генерал Дан Греку припустив, що безпілотник міг бути заглушений електронними засобами під час російської атаки на Україну, виведений з ладу Україною в оборонних цілях, без наміру спрямовувати його в бік Румунії.
Потім, як зазначило румунське видання Digi24, президент Нікушор Дан твердо заявив, що падіння дрона на житловий будинок у Румунії було результатом впливу ППО України.
При цьому румунський президент наполягає, що сам дрон був російським.
«Це була група з 43 дронів. Частина була збита над територією України, а один із них, ймовірно, був збитий над Рені, внаслідок чого його траєкторія польоту змінилася», – сказав Дан.
Так міркувати можуть тільки ті, хто ніколи не відчував повітряного удару сотнями дронів одночасно, часто в комбінації з десятками ракет різного типу, коли відстежити траекторію окремого дрона в принципі неможливо, не кажучи вже про те, щоб «правильно перенаправити» дрон, збитий з курсу засобами РЕБ.
У Румунії підняті по тривозі два винищувачі НАТО і гелікоптер не змогли знешкодити один дрон, тоді як українській ППО часто доводиться боротися з сотнями дронів одночасно, не рахуючи ракет.
За всім цим проглядає ніби докір у бік України: мовляв, «прийняли» б цей дрон на українській території, і тоді Європа могла б собі й далі спати спокійно, а тепер мало того, що має місце приліт, руйнування та постраждалі на території країни-члена НАТО, так ще й виникла необхідність дій у відповідь щодо Москви, а займатися цим у Європі та НАТО не дуже хочуть, насамперед тому, що банально бояться, підтверджуючи справедливість наведених вище хамських витівок Медведєва.
Про невпевненість Європи, відсутність у неї розуміння того, як відповідати на агресію Москви, а також волі та сміливості для адекватної відповіді пише видання The New York Times, яке зазначає, що «російський дрон, який ударив по Румунії, ударив і по впевненості Європи».
Видання зазначає, що європейці, які опинилися в невизначеності між Росією та Сполученими Штатами, перебувають у стані постійної тривоги — через війну в Україні, ворожість з боку президента Дональда Трампа, погрози з Москви та власні слабкі економіки, становище яких погіршилося під впливом війни в Ірані.
Російський безпілотник, який влучив у житловий будинок у Румунії та поранив двох людей на території НАТО, міг залетіти туди випадково. Але цей інцидент лише посилив настороженість, яку відчувають європейці через війну в Україні.
Дрон, який ударив по Румунії, навряд чи був початком атаки. Тим не менш, європейські лідери відреагували жорсткими заявами про російську безрозсудність та свою відданість колективній обороні.
Інцидент неминуче викликав нові питання про здатність НАТО захищати власну територію — незважаючи на спроби створити «стіни дронів» та запуск операції Eastern Sentry у вересні 2025 року після більш масштабного та навмисного вторгнення російських безпілотників до Польщі.
Усі ці сумніви працюють в інтересах Путіна: його мета — розколоти НАТО, руйнувати трансатлантичний альянс і підштовхнути Вашингтон до виведення військ та ракет додому, залишивши Європу більш уразливою. Але, як вважають аналітики, Росія має і ближчу мету.
Посилюючи атаки по Україні та попереджаючи, що посольства союзних країн у Києві перебувають під загрозою, Кремль також намагається змінити динаміку війни не на користь України.
Розгубленість Європи та НАТО підтверджується традиційною відсутністю єдності у питанні про те, як реагувати на приліт дрона на території країни-члена НАТО, і чи реагувати взагалі.
Наприклад, Німеччина в особі міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля пообіцяла «спільну відповідь» НАТО та ЄС на цей інцидент, повідомляє видання Bild.
Москва не зможе «залякати» Захід, заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, коментуючи інцидент з ударом російського дрона по житловому будинку в румунському місті Галац. Він підкреслив, що НАТО та Євросоюз готують відповідь на «безрозсудні» дії Москви.
«Нас не вдасться ні залякати, ни розколоти. Ми дамо на ці дії Росії спільну відповідь. Вся наша солідарність — з нашим союзником по НАТО і партнером по ЄС, Румунією», — сказав Вадефуль під час візиту до ООН у Нью-Йорку.
За його словами, цей випадок демонструє, що безрозсудні дії РФ несуть загрозу безпеці громадян по всій Європі.
«Пильність — ціна свободи. Цей старий девіз НАТО сьогодні набуває нового змісту», — сказав Вадефуль, наголосивши, що європейські країни продовжуватимуть підтримувати Україну та зміцнювати власну обороноздатність.
Але водночас саме від альянсу прозвучала практично протилежна думка.
НАТО не варто «надмірно реагувати» на хвилю інцидентів із дронами в країнах східного флангу за останні місяці, зокрема на нещодавній вибух безпілотника (імовірно, російського) в Румунії, заявив голова Військового комітету альянсу, італійський адмірал Джузеппе Каво Драгоне в інтерв’ю Bloomberg.
Саме так було минулого року, тобто після серії войовничих заяв альянс у кінцевому підсумку «не відреагував надмірно» після того, як цілі рої дронів залетіли в повітряний простір Польщі, Німеччини, Скандинавії.
Швидше за все, так буде і цього разу.
А Український Армагеддон тим часом триває вже п’ятий рік…
