Україна входить у найскладніший зимовий сезон з початку повномасштабної війни з російським агресором. Тривалі відключення електроенергії, пошкоджена інфраструктура, зростання тарифів та масштабна корупційна схема в Енергоатомі — ці фактори збіглися у часі та створили ідеальний шторм для енергосистеми держави.
Поки уряд шукає способи стабілізувати ситуацію, українці вимушені адаптувати побут, планувати день за графіками відключень та інвестувати у резервні джерела живлення.
РФ знову б’є по енергетиці: чому система не витримує
Із жовтня російські окупанти різко наростили хвилю ракетних та дронових ударів, цілеспрямовано б’ючи по серцю української енергосистеми, намагаючись залишити мільйони людей без світла, тепла, води та зламати країну через холод і темряву. Якщо раніше їм не вдавалося «вибити» енергетику з колії, то цього року вони дещо удосконалили свій арсенал терору. «Шахеди» кардинально змінили архітектуру російських атак. Ракети для ударів по підстанціях були для ворога надто коштовним ресурсом, тож тепер цю роботу виконують дешевші, але масові дрони. Саме ними росіяни намагаються послідовно «викошувати» вузлові підстанції північного та східного регіонів. Подібна трансформація відбулася й у балістиці. Росія помітно наростила виробництво, вдосконалила точність і збільшила кількість запусків балістичних ракет, насамперед різних модифікацій «Іскандера». На жаль, свій внесок у це зробив і її північнокорейський союзник. Тобто, готуючись до цього сезону, росіяни створили для себе кращі можливості для руйнації української енергетики.
Наразі в низці областей України масштаби руйнувань настільки значні, що енергетики змушені запроваджувати тривалі планові та аварійні відключення. І навіть коли країна технічно здатна виробити достатньо електроенергії, пошкоджена мережа часто просто не може доставити її споживачам. Ця зима точно буде дефіцитною: аварійні відключення вже діють майже по всій країні. «Найімовірніше, взимку нас чекатиме сценарій “4×2”: чотири години без світла, дві — зі світлом», — прогнозує представник однієї з державних енергетичних компаній. Найскладніша ситуація очікується у прифронтових і прикордонних областях — Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській та Херсонській.
Енергетичний експерт Геннадій Рябцев закликає нарощувати обсяг резервних джерел живлення, зазначаючи, що, в іншому разі, наслідки можуть бути катастрофічними. Він зазначив, що якби не нова ворожа атака, то, наприклад, у Києві графіки погодинних відключень вже скоротилися б до двох черг.
“Ми переходимо у цикл: відновлюємо, оцінюємо нові пошкодження, відновлюємо, оцінюємо нові пошкодження, відновлюємо», – зауважив експерт. Він додав, що відповідальним особам не варто просто очікувати нової атаки, інакше є ризик, що рано чи пізно не буде чого відновлювати.
«Цей цикл може бути і затухаючим, бо якщо довбати по ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 два-три-чотири-п’ять разів, то може врешті-решт статися так, що там не буде чого відновлювати попри всю неточність ударів… Просто чекати нової атаки, відновлювати і чекати нової атаки – це програшний варіант. На що розрахунок? Що вони припинять удари? Не припинять!» – підкреслив Рябцев.
За його словами, зменшити вплив російських ударів на енергосистему можна лише одним способом – введенням якомога більшої кількості малих енергетичних установок. «Чим більше їх буде введено та приєднано до мережі, тим меншим буде вплив таких ударів», – зауважив експерт.
Корупційний скандал Міндіча: гроші на захист енергетики перетворилися на хабарі
Наявної протиповітряної оборони сьогодні катастрофічно недостатньо, щоб повноцінно захистити енергетичні об’єкти. Розбудова та модернізація антидронового захисту зменшить масштаби пошкоджень від ударів, однак цього все одно замало. Сьогодні недостатньо просто латати дірки в мережі чи завозити чергові генератори. Україні потрібна глибока, болюча, але неминуча структурна реформа енергетики — з жорсткою прозорістю, реальним міжнародним контролем і персональною відповідальністю. Лише так країна зможе не просто вистояти, а вийти з кризи сильнішою — з енергосистемою, яку вже неможливо буде зламати ані ударами, ані корупцією.
Нагадаємо, нещодавно на тлі воєнних руйнувань країну сколихнув масштабний корупційний скандал. Слідство встановило, що бізнесмен Тимур Міндіч, неформальний куратор низки енергетичних проєктів, організував схему «відкатів» у системі «Енергоатому». Підприємства-підрядники були змушені віддавати 10–15% вартості контрактів посадовцям, щоб отримати або продовжити співпрацю з держкомпанією. Найгучніший аспект справи — те, що розкрадалися кошти, призначені для укріплення та захисту енергетичної інфраструктури від російських атак. Через нереалізовані проєкти укріплення багато об’єктів залишилися незахищеними — і стали легкою ціллю для обстрілів. Цей скандал уже називають найбільшим ударом по довірі до енергетичної системи з часів війни, оскільки саме внутрішні зловживання посилили руйнування, спричинені зовнішнім ворогом.
Вищий антикорупційний суд 1 грудня заочно обрав Тимуру Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах операції «Мідас» щодо корупції на держпідприємстві «Енергоатом».
Ціни на електроенергію з 1 грудня 2025 року: що зміниться для споживачів
Зазначимо, що базовий тариф на електроенергію для побутових користувачів України не змінюється з 1 грудня 2025 року. Такий підхід закріплено в урядових рішеннях про продовження чинної тарифної моделі. У червні 2024 року набрала чинності постанова №632, за якою вартість електроенергії зросла з 2,64 грн/кВт·год до 4,32 грн/кВт·год для всіх категорій споживання. У жовтні уряд продовжив дію документа, тож цей фіксований тариф діятиме до 30 квітня 2026 року. Водночас у січні 2025 року держава оновила правила для українців, які застосовують електроопалення. Для них у період із 1 жовтня до 30 квітня запроваджено окремий порядок оплати:
якщо споживання не більше ніж 2000 кВт·год за 30 днів — діє тариф 2,64 грн/кВт·год на весь обсяг;
якщо показник перевищує 2000 кВт·год — застосовується ставка 4,32 грн/кВт·год.
У межах п’ятого перегляду програми розширеного фінансування (EFF) Міжнародний валютний фонд не висував вимог щодо підвищення українських тарифів. Однак у червні в оновленому меморандумі МВФ наголосив на необхідності коригування вартості комунальних послуг, оскільки чинні ціни залишаються нижчими за ринкові.
Експерти припускають можливість зміни тарифів до кінця року, але, на їхню думку, перегляд правил імовірніший у наступному періоді. Як зазначається, ціни на електроенергію для домогосподарств можуть щороку зростати приблизно на 15% із можливими відхиленнями на рівні 5%.
Як громадянам готуватися: практичні поради та життєві альтернативи
Українці вже не перший рік живуть у ритмі енергетичних потрясінь — але саме ця зима може стати найвипробувальнішою. Попри це, є кроки, які реально полегшують життя і дають відчуття контролю в умовах постійної невизначеності:
1. Економія — головний інструмент виживання
Перегляньте домашню техніку: вимикайте зайве, відмовляйтеся від «сплячих» режимів, переходьте на LED-лампи. Коли можливо, перенесіть енерговитратні процеси на години, коли світло точно подається — так ви зменшите навантаження і собі, і всій системі.
2. Створіть власний запас міцності
Заряджені powerbank-и та акумулятори допомагають тримати зв’язок навіть у довгі години темряви. Ліхтарики з USB-зарядкою — обов’язковий мінімум. Свічки та туристичні газові пальники — лише з чітким дотриманням безпеки, але вони рятують у критичні моменти.
3. Додаткові джерела живлення — незалежність у маленькому масштабі
Для квартир найпопулярніша схема — інвертор у парі з акумулятором: тихо, практично і відносно доступно. Для будинків, ОСББ чи офісів часто оптимальним рішенням стає генератор. Мобільні сонячні панелі не покриють усе, але дадуть мінімальну автономність — інколи саме вона виявляється вирішальною.
4. Резервні способи обігріву
Газові або твердопаливні прилади можна використовувати за умови правильної вентиляції. Інфрачервоні панелі споживають менше електрики, але дають відчутне тепло — хороший варіант на періоди нестабільних відключень.
5. Сила громади — у спільних рішеннях
У багатьох будинках уже з’являються «точки живлення»: спільні генератори, кімнати з акумуляторами, станції для зарядки. Коли об’єднуються сусіди — це дешевше, ефективніше й надійніше, ніж коли кожен виживає сам.
Отже, енергетична криза — це суміш жорстоких ударів війни та давно назрілих внутрішніх проблем. Поки ворог цілиться в інфраструктуру, система й надалі працюватиме на межі, а людям доведеться жити в режимі постійної адаптації. Але саме ця темрява висвітлює те, що давно потребувало рішучих дій: шанс побудувати енергетику, яка буде чесною, сучасною й здатною вистояти навіть у найважчі часи.
І поки держава шукає шлях до оновлення, українці вже сьогодні витримують цей марафон стійкості — зарядженими павербанками, теплими укриттями, підтримкою одне одного та непохитною вірою, що світло повернеться. Бо воно завжди повертається.
