Останні потужні спалахи на Сонці спричинили істотні збурення земної іоносфери та вже вплинули на роботу навігаційних систем, радіозв’язку й супутникових орбіт. Про це повідомляє Phys.org.
Вчені проаналізували наслідки активності Сонця, зафіксованої з 9 по 14 листопада. У цей період із одного й того самого регіону AR4274 відбулося одразу кілька спалахів класу X, серед яких X5.1 — найпотужніший у 2025 році. Науковець Бін Чен зазначив, що така концентрація екстремальних подій у короткий проміжок часу є нетиповою та свідчить про виняткову нестабільність сонячної корони.
Дані радіотелескопічних масивів OVSA та OVRO-LWA показали різку зміну плазмових процесів у верхніх шарах атмосфери. Радіосплески типу III, які зазвичай виглядають як вертикальні ниткоподібні сигнали, перетворилися на хаотичні й викривлені структури — це ознака сильного порушення іоносферного шару. За словами дослідниці Ліндсі Гудвін, буря рівня G4 стала “нагадуванням, що Земля лишається частиною великої космічної системи”, а зниження індексу Dst майже до –250 нТ підтвердило масштаб збурень.
Сонячні частинки викликали появу полярних сяйв на незвично низьких широтах — їх бачили навіть у Флориді. Спостереження дали змогу відстежити шлях збурень: від корони Сонця до земної іоносфери. Чен підкреслив, що поєднання можливостей різних обсерваторій дозволяє простежити увесь ланцюг впливу космічної погоди від витоку частинок до дестабілізації зв’язку.
До досліджень долучили й GPS-приймач FLUMPH, який фіксував збої супутникових сигналів під час бурі. Це дало подвійний погляд на процеси в атмосфері та дозволило точніше оцінити масштаби впливу. Гудвін наголосила, що нерівномірність плазми безпосередньо погіршує якість навігації, зв’язку та може створювати додаткові ризики для роботи супутників.
Науковці попереджають: Сонячний цикл наближається до максимуму, тому подібні події можуть повторюватися найближчим часом. Розуміння механізмів їхньої дії стане ключовим для захисту критичної інфраструктури та прогнозування космічної погоди.
