У сучасній Україні формується нова школа дитячої реабілітації. В її центрі – молоді спеціалісти, які мислять ширше за класичні рамки.
Серед них особливо вирізняється Михайло Нагорняк, 31–річний реабілітолог, котрий працює виключно з дітьми. Його підхід відрізняється тим, що він бачить не тільки викривлення хребта, а й історію, характер і потенціал дитини.
Колеги називають його представником «нового покоління», яке поєднує медичну точність, психологічну чутливість і готовність впроваджувати інновації.
Технології та власні інновації
У своїй практиці Михайло Нагорняк використовує цілу низку сучасних засобів реабілітації. Серед них – спеціальні підвісні системи, що допомагають утримувати тіло у правильному положенні та коригувати дисбаланс під час вправ; тренажери для щадного витягування хребта, які знімають навантаження з міжхребцевих дисків; а також цифрові технології діагностики, здатні точно вимірювати активність м’язів, виявляти асиметрію та контролювати динаміку відновлення. Такі інструменти дозволяють не лише діагностувати проблему, а й робити реабілітацію прозорою й вимірюваною, що особливо важливо для батьків і лікарів.
Окремий напрямок роботи – власна система PASRS (Personalized Adaptive Scoliosis Recovery System). Це не набір вправ, а програма, яка поєднує тренування для формування м’язового корсету, стабілометрію для контролю рівноваги, електроміографію для оцінки роботи м’язів, сенсомоторні вправи для розвитку координації та інструменти мотивації.
Завдяки системі PASRS, за спостереженнями Нагорняка, близько 70% дітей із І ступенем сколіозу демонструють повну корекцію протягом перших трьох місяців занять. Понад 80% пацієнтів із ІІ ступенем показують суттєве зменшення викривлення. Для порівняння, класичні методики (Шрот, SEAS) зазвичай потребують значно довшого часу й не завжди враховують психологічний аспект, що знижує їхню ефективність у підлітковому віці.
PASRS очима колег
Методику вже випробували інші спеціалісти. «Система Михайла дала результати за 6–8 тижнів навіть у складних випадках. Вона поєднує діагностику й мотивацію, а це дуже рідкісне поєднання», – наголошує Павло Тафійчук, реабілітолог з центру “Гірська Тиса”.
Оксана Продан, вчитель фізкультури у спеціалізованій школі та мати хлопчика з викривленням, підкреслює: «Я почала впроваджувати методику PASRS і з дітьми, і з власним сином. Видимі зміни з’явилися дуже швидко – постава стала рівнішою, координація значно покращилась».
Подібні результати підтверджує й Каріна–Евелін Мейсарош, фізичний терапевт із Закарпаття: «Я інтегрувала елементи PASRS у власну практику й була вражена: вже за 6 тижнів діти демонстрували помітне покращення симетрії. Це метод, який змінює стандартні уявлення про реабілітацію».
Досвід співпраці з Михайлом показав колегам, що його підхід виходить за межі стандартної фізичної терапії. Він поєднує індивідуальні заняття з системним залученням сім’ї та шкільних педагогів, що створює комплексну модель підтримки дитини. Такий формат особливо цінний для невеликих міст і селищ, де доступ до спеціалізованих клінік обмежений: учителі й батьки фактично стають продовженням реабілітаційного процесу. У цьому колеги вбачають одну з ключових переваг його роботи – можливість масштабування досвіду без значних додаткових ресурсів.
Визнання серед колег і батьків
Розробка власної методики в такому молодому віці є доказом неординарності. Проте не менш важливим є факт, що PASRS уже впроваджується іншими спеціалістами у різних регіонах України. Це означає, що ідеї Нагорняка виходять за межі його особистої практики та стають частиною національного досвіду.
«Його підхід уже сьогодні формує нову культуру реабілітації в Україні», – узагальнюють колеги. Для батьків це шанс повернути дітям не лише рівну спину, а й відчуття впевненості.
PASRS базується на принципах доказової медицини та мультидисциплінарності, які поширені в Європі. Водночас її потенціал значно ширший. У США та багатьох інших країнах світу зростає попит на безопераційні рішення для дитячого сколіозу. PASRS відповідає цим глобальним трендам завдяки комплексності, цифровому контролю результатів і активному залученню сім’ї. Саме такі підходи інтегруються у сучасні системи охорони здоров’я та освіти, формуючи нові моделі підтримки дітей.
