Мобілізація в Україні входить у фазу, яку чиновники вже не приховують: збирати людей до війська тепер будуть не лише через ТЦК.
На підмогу їм офіційно заходить податкова та інспекція праці — і це вже не чутки, а реальний сценарій для бізнесу по всій країні.
Незабаром підприємства можуть опинитися під ударом так званих “комбінованих перевірок”. Це коли податкова, ТЦК та трудові інспектори з’являються разом, відкривають папки й паралельно шукають:
– хто ухиляється від військового обліку,
– кого оформлено “в тіні”,
– де порушено податкове чи трудове законодавство.
Планові рейди, формально, обмежені. Але позапланові — ростуть як на дріжджах. Тригером може стати будь-що: скарга працівника, сигнал із військової адміністрації, підозра у “чорній” зайнятості або навіть випадковий інформатор.
З 2024 року правила для роботодавців стали суттєво жорсткішими. Вони зобов’язані вести облік мобілізованих, забезпечувати квоти для людей з інвалідністю, дотримуватися охорони праці та прозоро оформлювати роботу кожного співробітника. Пропустив одного неоформленого працівника — готуй 240 тисяч гривень штрафу. І це тільки початок.
Під час “гібридних перевірок” кожен орган діє у своїй зоні:
- ТЦК — шукає військовозобов’язаних без обліку;
- податкова — копається в документах і звітності;
- інспекція праці — ловить порушення у контрактах, табелях і кадрових наказах.
Особлива увага зараз — до військового обліку: призначення відповідального, картки П-2, повідомлення про найм і звільнення, фіксація статусу військовослужбовців, ведення реакції на повістки.
Юристи вже радять підприємцям “гасити пожежу до її початку”: зробити порядок у наказах, кадрових картках, договорах, табелях, звітності — інакше перевірка стане не просто формальністю, а квитком до штрафів і реєстру порушників.
