Несподіване введення Трампом санкцій щодо «Роснафти» та «Лукойлу», двох найбільших виробників та експортерів ворожої держави, викликало величезний резонанс і широку гаму емоцій – здивування, радість, переполох, сумніви, недовіра, крім численних коментарів та прогнозів.
Той факт, що Трампу набридло терпіти відверті знущання Кремля над собою та Америкою, і найбільш адекватні члени команди схилили його до першого після приходу до влади серйозного санкційного удару по московській «нафтовці» слід оцінювати суто позитивно. Але навіть при досить поверховому знайомстві з темою виникає ціла низка питань, зауважень та сумнівів, які слід висвітлити для кращого розуміння можливих результатів та перспектив.
Несподівана зміна настрою Трампа смішно нагадала старий мультик про Маля і Карлсона, але зі зворотним знаком. Якщо в екранізації дитячої книги Астрід Ліндгрен «здійснилося диво – друг врятував одного», то в даному випадку «чудо» полягає в тому, що «друг» Вован так «дістав» терплячого «друга» Донни своїми відвертими знущаннями та затягуванням війни в Україні. бесіди по телефону та безглузді зустрічі.
Санкційний поворот Трампа, його передісторія та головний натхненник
22 жовтня Трамп заявив, що Мінфін вводить санкції проти великих російських нафтових компаній і закликав Москву негайно погодитися на припинення вогню.
Трамп наголосив: «Усі розмови з Путіним відбуваються у хорошому тоні, але ні до чого не призводять. Сподіваюся, що санкції зроблять Путіна розумнішим».
Мінфін США заявив про введення нових санкцій проти Росії у зв’язку з «відсутністю у Росії серйозних намірів щодо мирного врегулювання війни в Україні» з метою тиску на енергетичний сектор та обмеження доходів Кремля для фінансування військової машини та підтримки ослабленої економіки.
Санкції введено проти двох найбільших російських нафтових компаній – ПАТ «Нафтова компанія «Роснефть» (Rosneft Oil Company) та ПАТ «ЛУКойл» (Lukoil OAO), а також усіх їхніх дочірніх підприємств. Усі юридичні особи, в яких Роснефть або ЛУКОЙЛ мають частку 50 % або більше, безпосередньо або непрямо, також підлягають блокуванню активів відповідно до Указу № 14024, навіть якщо вони не вказані поіменно в списку санкцій OFAC (Office of Foreign Assets Control), Управління з контролю за іноземними
«З огляду на відмову президента Путіна покласти край цій безглуздій війні, Міністерство фінансів запроваджує санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії, які фінансують військову машину Кремля. Міністерство готове вжити додаткових кроків, якщо це необхідно для підтримки зусиль президента Трампа щодо припинення ще однієї війни. Ми закликаємо наших союзників приєднатися до цих санкцій і дотримуватись їх», – заявив глава Мінфіну США Скотт Бессент.
Глава Мінфіну США Скотт Бессент також зазначив:
«Президент Путін не підійшов до переговорів чесно та відкрито, як ми сподівалися. Переговори відбувалися на Алясці. Президент Трамп вийшов із них, коли зрозумів, що процес не рухається вперед.
Були й закулісні переговори, але президент розчарований тим, на якій стадії вони зараз. Тому або сьогодні ввечері або завтра вранці ми оголосимо про суттєве посилення санкцій проти Росії. Я не можу розкривати точних заходів, але можу сказати, що це будуть одні з наймасштабніших санкцій, які ми колись вводили проти Російської Федерації».
Вашингтон пов’язує санкції із закликом до Москви «негайно погодиться припинення вогню» в Україні, тобто їх можуть скасувати у разі зупинки війни.
Трамп ухвалив рішення про перші санкції проти Росії після ударів по Україні, що послідували за «хорошою» телефонною розмовою з Путіним, повідомляє The Wall Street Journal .
Терпіння Трампа урвалось, коли він дійшов висновку, що Путін тягне час і після того, як він продовжив бачити кадри російських ударів по Україні.
Представник Білого дому сказав CNN , що нові санкції стали “кульмінацією” хороших переговорів по телефону Трампа та Путіна, а потім – “читання газет” та усвідомлення президентом США, що Росія продовжує інтенсивно бомбардувати Україну.
За кілька годин до того, як Трамп оголосив про санкції, Росія завдала удару по дитячому садку в Харкові, внаслідок чого загинула одна людина. Трамп не говорив безпосередньо про цей удар, але був обурений агресією Путіна після того, як вони, як вважав президент США, досягли прогресу в переговорах, розповіли джерела WSJ.
Крім того, Трамп вважає, що досягнута ним зупинка війни в секторі Газа дає імпульс для припинення війни в Україні, а Путін продовжує впертись, зазначає WSJ.
Американський президент вважає, що перемир’я в Газі стало можливим лише після того, як він став жорсткішим до ізраїльського прем’єра Біньяміна Нетаньяха, пише CNN.
Пакети американських санкцій проти російської нафти були розроблені ще кілька місяців тому у разі, якщо Трамп ухвалить рішення про їхнє запровадження, сказали джерела WSJ.
Американському президенту представили три варіанти санкцій: жорсткий, середній та м’який. Перший був спрямований проти російської промисловості та вищого управління, другий – проти енергетичної галузі, третій містив більш обмежені санкції.
Трамп обрав середній варіант.
Перед введенням санкцій американський президент радився зі своїми радниками, і його рішення підтримали держсекретар Марк Рубіо та голова Пентагону Піт Хегсет, сказав джерело WSJ.
Деякі найближчі радники Трампа були здивовані його рішенням запровадити санкції проти “Роснефти” та “Лукойлу”, пише CNN.
Трамп має інструменти для подальшого посилення тиску на Росію, у тому числі постачання Україні далекобійних ракет Tomahawk, введення вторинних санкцій проти партнерів російських підсанкційних компаній і введення обмежень для російського “тіньового флоту”, зазначає WSJ.
Американський президент “залишив деякі питання за дужками”, тому що він ще хоче укласти угоду з Путіним, сказав WSJ колишній спецпредставник Трампа Україною в його перший термін Курт Волкер.
“Це показує, що він просто розчарований тим, що Путін досі не підтримав його планів”, – наголосив він.
Ось додамо, що модель поведінки Трампа з Нетаньяху у випадку з Москвою не годиться, оскільки вона не дасть позитивного результату.
Більше того, саме поняття «тиск» у застосуванні до Ізраїлю та Кремля має мати зовсім різні вигляд та зміст.
Обнадіює, що Трамп та його оточення стали розуміти: продовжуючи війну, Москва тягне час і відверто знущається з Трампу та Штатів.
Трамп поки що за інерцією повторює, що, мовляв, у Москві «хочуть миру, бо гине багато людей». Але нам добре зрозуміло, що світ у Кремлі проймають лише як капітуляцію України, а на людей у кремлівській кліці взагалі начхати.
Одним із головних авторів та натхненників зміни позиції Трампа та введення санкцій є держсекретар Марко Рубіо, давнього яструбу щодо Росії, який одного разу назвав Путіна «гангстером», пише Bloomberg .
За словами джерел, Рубіо скасував заплановану особисту зустріч із главою ворожого МЗС Лавровим після телефонної розмови, з якої стало зрозуміло, що Кремль вкотре намагається затягнути переговори про припинення вогню та війну.
Позиція Рубіо різко контрастує зі згідливістю спецпосланника Віткоффа, особистого друга Трампа та дилетанта з сумнівною репутацією, надто жалюгідною на московські обіцянки «майбутніх неймовірно вигідних проектів».
Джерела Bloomberg заявили, що переговори Віткоффа з Путіним та іншими високопосадовцями напередодні попереднього саміту на Алясці призвели до плутанини та виникнення відчуття, що Москва готова піти на поступки, які вона не збиралася виконувати. Серпневий саміт був напруженим: Путін наполягав на переговорах щодо української території, що викликало роздратування Трампа, і він мало не залишив залу переговорів.
На цей раз Рубіо очолив підготовчу роботу.
Незважаючи на складний перший саміт, Трамп погодився на зустріч у відповідь з Путіним у Будапешті після тривалої телефонної розмови. Але Москва направила до США план із викладенням своїх умов миру з Україною, в якому повторювалися всі її відомі позиції, включаючи вимоги відмовитися від додаткових територій.
Після напруженої зустрічі із Зеленським Трамп знову заявив про підтримку припинення вогню вздовж нинішніх ліній фронту, що, за словами цього джерела, Москва відкинула напередодні саміту на Алясці. Лавров наголосив на цьому в телефонній розмові з Рубіо, і підготовка до саміту почала розвалюватися.
Саме Рубіо «дав відбій» саміту, переконав у цьому Трампа.
У середу 22 жовтня адміністрація Трампа ввела санкції проти найбільших російських виробників нафти, внісши до чорного списку державні нафтові гіганти ПАТ «Роснефть» та ПАТ «ЛУКойл».
Тим не менш, Рубіо залишив відкритою можливість подальшої взаємодії з Москвою, включаючи майбутні зустрічі: «Ми завжди будемо зацікавлені у взаємодії, якщо є можливість досягти миру».
Трамп приєднався з таким підходом, заявив, що готовий до зустрічі за умови зміни Москвою позиції, хоча б щодо оголошення перемир’я.
Що являють собою санкції
ТГ-канал « Wave function collapsed » пояснює суть, особливості та проблеми реалізації нормативу, який був розроблений – увага! – ще Байденом, а адміністрація Трампа його використала:
Команда Трампа використовувала executive order Байдена під номером 14024, згідно з яким:
Усім американцям, американським компаніям, банкам, страховим компаніям тощо. заборонено мати будь-які стосунки з Лукойлом, Роснафтою та цілим розсипом їхніх дочок та НПЗ.
Усі неамериканські організації, банки, страхові компанії, брокери, постачальники танкерів тощо, які здійснюють «матеріальну підтримку» діяльності підсанкційних компаній, можуть потрапити у вторинні санкції США.
Жодної заборони на купівлю нафти у ЛУКОЙЛу чи Роснафти ці санкції не несуть. Тема price cap (стеля цін) теж не входить до цих санкцій.
Ключове слово: “можуть” потрапити у вторинні санкції. А можуть і не потрапити.
Нині обсяг прямої взаємодії між американськими контрагентами та російськими нафтовими компаніями мінімальний. Продаж обладнання заборонено іншими санкціями, а росіяни давно роблять в обхід США.
Головна сила цих санкцій від Байдена полягала у тому, що він створив юридичну рамку для вторинних санкцій проти Китаю та Індії, які треба вводити окремо.
EO 14024 створив юридичну рамку для вторинних санкцій США проти посередників та контрагентів, внесених до списку компаній. Багато хто, не ризикуючи перевіряти долю, відвалювався сам. Зростають витрати, зростає знижка на нафту, логістичні проблеми – це правда.
Але якщо хтось продовжує співпрацю, то він автоматично не підпадає під санкції, а лише підпадає під їхній ризик, самі вторинні санкції треба вводити окремо та поіменно.
І тут – проблема!
За дотриманням санкцій нема кому стежить – дуже багатьох людей при Трампі звільнили!
Гурт у Мінфіні був розігнаний. Група у Держдепі – теж. Окрема група, що працювала у зв’язці та координації з G7, розформована. Якщо за Байдена «мінфінівці» були на постійних поїздках по всьому світу і працювали з іншими країнами над дотриманням санкцій, то за Трампа таких поїздок було нуль. Крім експертизи, роботи з think tanks, експертні групи і т.д.
Тепер півроку будуть говорити на кожному брифінгу, як «ми знищили їхню нафту нашими потужними санкціями! »
Ось зазначимо, що наведена думка є явно песимістичною, але може виявитися відповідною дійсності, і лише час покаже, наскільки цей песимізм виправданий.
Вплив санкцій на Індію та Китай
Основними споживачами експорту російської нафти, за даними Bloomberg , є Китай – 47%, Індія – 38%, ЄС та Туреччина – по 6%.
Отже, основна «цільова аудиторія» санкцій – Індія та Китай.
Відразу після оголошення про санкції щодо “Роснафти” і “Лукойлу” Bloomberg повідомив про те, що найбільші індійські компанії, включаючи державні Indian Oil, Bharat Petroleum і Hindustan Petroleum, можуть майже повністю припинити закупівлі російської нафти.
Натомість на тлі повідомлень про санкції ціни на нафту суттєво зросли, і нафта марки Brent подорожчала на 5%, що на руку Москві, повідомляє Bloomberg .
Повідомляється, що останніми днями президентства Байден розглядав аналогічний крок, але відмовився, побоюючись дестабілізації світового ринку.
Зараз, коли Трамп прагне утримати низькі ціни на бензин, рішення щодо санкцій виглядає ризикованим. Тому Трамп висловив сподівання, що світ в Україні незабаром настане, і санкції триватимуть недовго, тим більше, що вони загрожують домінуванню долара у міжнародних розрахунках.
Мінфін США надав компаніям-партнерам російських виробників нафти, що потрапили під санкції, на термін до 21 листопада для завершення всіх операцій з ними.
Експерт Ради з міжнародних відносин Томас Грем вважає, що заходи навряд чи призведуть до змін у політиці Кремля.
«Якщо Білий дім думає, що це радикально змінить поведінку Путіна, вони дурять себе. Санкції діють повільно, а Кремль добре вміє їх обходити», – сказав він.
Втім, той же Bloomberg повідомив, що санкції викликали шок у державних та приватних нафтових компаніях Китаю.
До 20% імпорту сирої нафти до Китаю — близько 2 мільйонів барелів на добу за перші дев’ять місяців цього року — надходить із Росії, що робить її одним із провідних джерел нафти для переробки в такі продукти, як дизельне паливо, бензин та пластмаси.
У Китаї, як і в Індії, бояться потрапити під штрафні санкції, до яких належать відключення від західних банківських систем та позбавлення доступу до доларів, а також заморожування рахунків західними виробниками, трейдерами, перевізниками та страховиками, які становлять основу світових ринків сировинних товарів.
Особливе занепокоєння викликає роль західних компаній як інвесторів та операторів у великих нафтовидобувних регіонах, таких як Близький Схід та Африка. Китайські та індійські компанії, які вирішать продовжити співпрацю з компаніями, які підпадають під санкції, ризикують бути відстороненими або позбавленими доступу до великої кількості проектів.
Якщо вони вирішать дотримуватися санкцій, то втратять доступ до нафти за значно зниженими цінами, яка допомагала утримувати низькі витрати на енергію для промисловості та споживачів.
Центральним елементом великої торгівлі між Росією і Китаєм є довгостроковий контракт між “Роснефтью” і державною China National Petroleum Corp., який передбачає закупівлю нафти ESPO трубопроводами для НПЗ, що не мають виходу до моря, в північному регіоні Дацин, де заводи покладаються на російську сировину.
Проте незрозуміло, чи вплинуть санкції на ці трубопровідні потоки — близько 800 000 барелів на добу — через міжурядовий характер проекту.
“Роснефть” і “Лукойл” також входять до числа компаній, що експортують нафту зі східного російського порту Козьміно на приватні НПЗ у провінції Шаньдун і вздовж узбережжя.
За даними аналітичної компанії Kpler, минулого року ці дві компанії разом забезпечили близько чверті експорту російської нафти до Китаю.
Незабаром агентство Reuters повідомило, що китайські держкомпанії призупинили закупівлі російської нафти, і очікується, що приватні компанії наслідуватимуть їхній приклад.
Китайська національна нафтова компанія PetroChina, а також компанії Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil утримаються від морських постачань російської нафти, принаймні у короткостроковій перспективі через санкції.
Різке падіння попиту на нафту з боку двох найбільших споживачів Росії – Індії та Китаю – сильно вдарить по доходах Москви і змусить найбільших світових імпортерів, що призведе до зростання світових цін.
Але не все так просто.
Китай імпортує близько 1,4 млн барелів російської нафти на день морем, більшу її частину купують незалежні НПЗ, у т. ч. дрібні оператори, відомі як «чайники», хоча й оцінки закупівель держНПЗ сильно відрізняються.
Аналіткомпанія Vortexa Analytics оцінила обсяг закупівлі роснафти китайськими держкомпаніями на рівні менше 250 000 барелів на день за перші 9 місяців 2025 року, а консалтингова компанія Energy Aspects оцінила цей показник у 500 000 барелів на день.
За словами трейдерів, “Роснефть” та “ЛУКойл” продають більшу частину своєї нафти до Китаю через посередників. Незалежні НПЗ, ймовірно, призупинять закупівлі, щоб оцінити вплив санкцій, але прагнутимуть продовжувати закупівлю роснафти.
Китай також імпортує близько 900 тисяч. барелів роснафти на добу трубопроводом, і вся ця нафта надходить до PetroChina, яку, за словами ряду трейдерів, санкції, швидше за все, торкнуться не зможуть.
За словами трейдерів, очікується, що Індія та Китай звернуться до других поставок, що призведе до зростання цін на несанкціоновану нафту з Близького Сходу, Африки та Латинської Америки.
Китай засудив санкції Трампа проти нафтового сектора РФ
«Китай послідовно виступає проти односторонніх санкцій, не заснованих на міжнародному праві та не санкціонованих Радбезом ООН. Діалог та переговори залишаються єдиним життєздатним способом вирішення української “кризи”, примус і тиск не вирішать жодної проблеми», – заявив представник МЗС КНР Го Цзякун.
Трамп під час зустрічі планує поговорити із Сі, щоб Китай відмовився від російської нафти.
Звертає увагу той факт, що китайські товариші дуже турбують односторонні санкції, але мало хвилює бійня, яку московські друзі вчинили в Україні в односторонньому порядку без згоди ООН.
Очевидно, Пекін бере паузу, щоб розібратися в санкціях і поняттях, наскільки Трамп є серйозним, і залишається сподіваються, що Вашингтон використовує цей шанс пояснити Китаю, що він не жарить.
Після повідомлення про санкції державні нафтові компанії Індії почали переглядати постачання, щоб не було прямих закупівель у підсанкційних фірм, пише Reuters .
Повідомляється, що держНПЗ в Індії зазвичай купують нафту через посередників, і вже є можливість обходу санкцій.
Проте більшість російської нафти, що поставляється в Індію, припадає на приватні компанії – Reliance Industries і Nayara Energy. Reliance Industries, яка має довгостроковий контракт із “Роснафтою”, планує різко скоротити або повністю припинити її імпорт.
Пов’язана з “Роснафтою” Nayara Energy, яка з червня через санкції ЄС повністю перейшла на російські постачання, поки не прокоментувала можливих наслідків нових обмежень.
Після введення санкцій під обмеження США потрапили всі чотири найбільші російські нафтові компанії, оскільки в січні адміністрація Байдена ввела санкції проти «Газпром нафти» та «Сургутнафтогазу», проте тоді утрималася від обмежень щодо «Роснафти» та «Лукойлу», побоюючись, що такі міри можуть призвести до таких заходів.
На тлі санкцій ціни на сиру нафту вже зросли більш ніж на 4%, йдеться у публікації FT .
Індія стала найбільшим імпортером російської нафти за зниженими цінами після того, як Захід припинив її закупівлю після вторгнення в Україну. З січня до вересня цього року Індія імпортувала близько 1,7 млн. барелів російської нафти на добу.
Індія зазвичай уникає закупівель нафти у країн, що під санкціями США, як-от Іран і Венесуела, але російські поставки стали дозволеним і вигідним винятком, пише Bloomberg .
Найбільший індійський імпортер російської нафти – Reliance Industries почав активно закуповувати нафту з Близького Сходу після запровадження санкцій США, пише Bloomberg .
Reliance Industries зараз закуповує нафту марок Khafji з Саудівської Аравії, Basrah Medium з Іраку, та Al-Shaheen з Катару. Ця нафта має бути поставлена до Індії до кінця року.
Зазначається, що інші індійські нафтові компанії також зацікавлені у спотових поставках, особливо з Близького Сходу, США та Бразилії.
Reliance Industries опублікувала в соцмережах вельми обтічна заява:
Ми помітили останні обмеження, анонсовані ЄС, Великою Британією та США у зв’язку з імпортом нафти з Росії та експортом нафтопродуктів до Європи.
Ми будемо виконувати нові рекомендації ЄС щодо експорту перероблених продуктів до Європи.
Компанія залишається повністю прихильною до дотримання санкцій та регуляторних механізмів і адаптуватиме свої операції відповідно до вимог ».
Згідно з новими правилами, індійські НПЗ не можуть постачати нафтопродукти до Європи, якщо за останні 60 діб вони закуповували та переробляли російську нафту, пояснює Reuters .
Reliance та три інші індійські нафтові гіганти почали перегляд контрактів з Росією, причому тільки у Reliance великий контракт з “Роснефтью” на 500 тис. рублів. барелів на день трубопровідної нафти.
Не вдаючись у те, що можна створити фірми прокладки, знову звернемо увагу на скептичну оцінку ТГ-каналу ” Wave function collapsed “:
По-перше, текст написаний максимально розпливчасто, і його можна розуміти як завгодно. По-друге, вони мають довгостроковий контракт із Роснафтою, і якщо він складений без урахування санкцій, а Індія – не ЄС, то індійцям або доведеться судитися, або платити неустойку.
По-третє, у тексті йдеться, що вони «поважатимуть» і відповідатимуть обмеженням ЄС, тобто. 18-му пакету санкцій ЄС, який заборонив з 21 січня 2026 р. продаж у ЄС нафтопродуктів із російської нафти.
Але заборона ЄС працює на рівні відвантажень , а не компаній.
Правила ЄС кажуть, що, по-перше, перевірятиметься кожен окремий танкер, і імпортер зобов’язаний підтвердити, що у цьому танкері немає нафтопродуктів із російської нафти, тобто. мова про відвантаження, а не фірми.
По-друге, правила кажуть, що якщо на НПЗ можна відокремлювати російську нафту від іншої, то імпортувати нафту з цього НПЗ можна , якщо є докази, що ці нафтопродукти не з російської нафти; якщо на НПЗ немає можливості поділити нафту, то має бути доказ, що за останні 60 днів НПЗ не обробляв російську нафту, інакше імпорт заборонено.
Reliance Industries має два НПЗ, і фірмі ніщо не заважає з одного експортувати нафтопродукти в ЄС із неросійської нафти, а на другому переробляти російську нафту для інших країн, не кажучи про те, що всередині заводів також можна розділити потоки.
В анонсі компанії йдеться не про відмову від російської нафти, а про виключення продажів ЄС нафтопродукти з російської нафти.
Санкції США не забороняють Індії купувати нафту у «Роснефти», а забороняють допомагати продавати «Роснефти» нафту (проводки, банк, рахунки, страховка, продаж танкерів тощо).
Крім того, у санкціях ЄС є ще одна лазівка для Москви. Імпорт нафтопродуктів із країн, які вважаються нетто-експортерами нафти (тобто добувають нафту та імпортують) не потрапляє під автоматичні перевірки, а це Азербайджан, Бразилія, Казахстан, Іран (!), Ірак та багато інших. Тобто. санкції ніяк, наприклад, не забороняють казахським НПЗ обробляти російську нафту та продавати нафтопродукти до Європи. Влада ЄС може запросити перевірку у разі підозри, але може і не запитати, а підозри можна і розвіяти.
Де-факто санкції ЄС запровадила лише проти нафтопродуктів із трьох країн: Туреччина, Індія та Китай ».
Чи дадуть санкції результат?
Винесене у підзаголовок питання активно дискутується у медіа.
The Financial Times пише, що санкції США загрожують завдати серйозного удару по “Роснафті”, “Лукойлу” та галузі, що є економічною основою путінського режиму.
Стверджується, що санкції загрожують великими втратами, зростанням витрат, різким торговим ланцюжком. Раніше подібне вже було з іншими російськими компаніями, але ці дві качають половину сирої нафти в країні, що робить удар сильнішим.
“Роснефть” і “ЛУКойл” дають близько половини з 4,5 млн барелів щоденного нафтопродукту Москва, в основному в Китай та Індію. “Роснефть” дає близько 17% доходів російського бюджету.
Нові санкції торкнуться близько 1 млн барелів на день, більша частина яких іде китайським державним та індійським приватним НПЗ.
Навіть Путін визнав «серйозний характер» санкцій та заявив, що енергосектор зазнає «певних втрат».
Москва вже відчула зниження світових цін на сиру нафту.
Виручка “Роснефти” у першій половині 2025 року впала майже на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 4,3 трлн рублів (52,8 млрд дол. США), а чистий прибуток – на 68%. Відповідно до звітності за серпень та вересень, у «Лукойлу» виручка знизилася більш ніж на 15%, а чистий прибуток скоротився вдвічі.
Російські експерти стверджують, що ситуація серйозна, але не фатальна, «Роснефть» і «ЛУКойл» знайдуть способи адаптуватися і після спаду обсяги відновляться.
Державна Роснефть під керівництвом Ігоря Сечина, один із ключових соратників Путіна, є опорою економіки та найбільшим платником податків. “Лукойл” – приватна компанія, але на практиці вона діє на користь держави.
Війна в Україні змусила їх швидко переорієнтувати експорт з Європи до Азії, використовуючи підставні компанії та тіньовий флот танкерів, що були у використанні.
Зниження цін на нафту, зміцнення рубля та західні санкції відбилися на економіці негативно, а нові санкції посилюють ситуацію.
Перенаправлення сирої нафти на внутрішні НПЗ навряд чи можна здійснити, оскільки атаки українських безпілотників суттєво скоротили переробні потужності.
Але аналітики вважають, що компанії знайдуть способи пом’якшити проблему, посилаючись на те, як вони справлялися з попередніми обмеженнями, а також досвід енергетичних компаній «Сургутнафтогаз» і «Газпром нафта», які в січні потрапили під санкції США, але продовжили експорт за новими схемами, хоча складні схеми.
Частина втрат може бути компенсована зростанням нафтових цін більш ніж на 5% на тлі новин про санкції.
Торік нафтовий сектор Росії втратив близько 43 млрд. доларів, що становить близько 30% від його потенційного доходу. Останні санкції США можуть збільшити знижку до 4 дол. за барель.
Аналітики не очікують на крах «Роснафти» чи «Лукойлу», оскільки «вони надто великі, щоб збанкрутувати», і держава цього не допустить.
Видання Bloomberg також пише, що Росія планує і надалі використовувати для продажу мережу своїх трейдерів і «тіньовий флот», а якщо Індія все ж таки скоротить закупівлі нафти, Китай може їх збільшити.
Зазначається, що в Росії є місяць на підготовку та адаптацію перед набуттям чинності санкцій у повному обсязі.
Ще трохи скепсису від ТГ-каналу « Wave function collapsed »:
« Дуже багато хто надихнувся на тему санкцій…
Санкції США не запроваджують автоматичних вторинних санкцій. Вони не забороняють ні купівлю нафти у Роснефти/Лукойлу, ні купівлю нафтопродуктів із цієї нафти. Санкції лише забороняють американцям мати будь-які відносини з цими компаніями, а також створюють можливість для вторинних санкцій проти тих, хто допомагає російським компаніям продавати нафту.
Зараз … багато … швидше за все на якийсь час скоротять закупівлі у РФ, щоб не спокушати долю. Але момент Х настане наприкінці листопада. Якщо США не вводитимуть вторинні санкції, не стежитимуть за тим, хто допомагає Роснафті та Лукойлу продавати нафту, не попереджатимуть китайські банки та гонконгські страхові компанії, то дуже швидко всі зрозуміють, що санкції є, а покарання за них немає.
США дуже неспішні в цьому питанні і будуть тягнути запровадження вторинних санкцій до останнього моменту, благаючи Путіна «адекватно» поговорити. Крім того, паралельно йдуть важкі переговори з Китаєм та Індією, і будь-які санкції проти банків чи НПЗ у цих країн дуже ускладнюють переговори, тому відкладати цей інструмент максимально довго.
США вже дозволили Китаю абсолютно демонстративно не дотримуватися їхніх же санкцій проти російського ЗПГ, Сахаліну-2 і танкерів, що перевозять ЗПГ. У вересні Китай наростив на 44% купівлю російського ЗПГ, порушуючи санкції Вашингтона, і Бессент з Рубіо вдали, що цього навіть не сталося.
Не дивуйтеся, якщо після кількох днів шоку все повернеться назад, а наприкінці листопада… зміниться приблизно нічого ».
Подібні думки висловлюють західні медіа.
Про те, чи призведуть нові санкції США до укладання мирної угоди, розмірковує The Economist, запитуючи: чи змусять санкції Путіна підкоритися? чи піде Трамп далі в санкціях, якщо буде потрібно?
Видання вкотре констатує, що на “Роснефть” і “ЛУКойл” разом припадає половина російського видобутку нафти (5 млн барелів на добу) та експорту (2 млн барелів на добу), а нові санкції кажуть, що будь-який банк, який сприяє закупівлі нафти цих компаній, навіть неамериканськими покупцями, ризикує бути відрізаним.
Тому кілька великих нафтових компаній Індії та Китаю заявили про зупинення імпорту російської нафти. Якби відмовників було більше, Росії було б важко перенаправити виробництво на внутрішні НПЗ, які зазнають наслідків ударів українських безпілотників.
Ці заходи знаменують собою зміну як позиції Трампа, а й підходу Америки до санкцій.
Адміністрація Байдена доклала всіх зусиль, щоб уникнути обвалу експорту російської нафти та зростання цін на нафту в Америці. Натомість за «Великою сімкою» було запроваджено «ціновий ліміт» в імпорт російської нафти країнами, які не входять до блоку, щоб обмежити доходи Кремля, не впливаючи на кількість нафти.
Сьогодні Америка йде зниження цих обсягів, оскільки має місце надлишок нафти.
Скотт Бессент, міністр фінансів США, припустив, що можуть бути додаткові санкції.
Чи буде зміна позиції Америки достатньою, щоб припинити купівлю дешевої російської нафти.
Китай отримує не морем, а трубопроводами, а Індія – через ланцюжок прокладок, а не від підсанкційних компаній.
Якщо не буде вторинних санкцій, то санкції проти “Роснафти” та “Лукойлу” нічого не дадуть.
Нафта буде перенаправлена, як це сталося в січні, коли адміністрація Байдена ввела аналогічні санкції проти “Газпром нафти” та “Сургутнафтогазу”, 3-ї та 4-ї за величиною нафтових компаній Росії. Це вимагає часу та збільшення витрат, особливо з огляду на те, що нещодавні британські та європейські санкції проти «тіньових» танкерів та банків.
Тому короткостроковою можливо значне падіння російського експорту нафти.
Для досягнення більш тривалого ефекту Трампу доведеться або запропонувати Моді послугу за послугу, або продемонструвати дієвість своїх заходів, запровадивши санкції проти низки індійських чи китайських НПЗ та банків.
Колишній співробітник “Газпрому” стверджує, що повного бойкоту Індії буде достатньо, щоб серйозно нашкодити Росії, але це також призведе до зростання світових цін як мінімум на 10-15 доларів за барель порівняно з поточним зростанням на 4 долари.
Трамп відчайдушно прагне укладання мирної угоди в Україні, але настільки він відчайдушний, ставить питання The Economist.
Втім, Reuters стверджує, що США можуть запровадити додаткові санкції проти Росії, щоб покласти край війні в Україні, якщо Кремль продовжить війну, але спочатку Трамп хоче, щоб Європа теж посилила тиск.
Нові американські обмеження можуть торкнутися банківського сектора Росії та її інфраструктури для нафтових поставок.
Офіційні особи США повідомили європейських колег, що підтримують використання Європою заморожених російських активів для закупівлі американської зброї для Києва. Вашингтон розпочав внутрішні переговори щодо використання активів РФ, що перебувають у США, для підтримки української армії.
Трамп візьме деякий час, щоби подивитися на реакцію Москви.
Від себе додамо, що реакція Москви має широкий діапазон від клоунади кремлівського посланця Дмитрієва у Вашингтоні до загроз Путіна новими ракетами, але про це треба говорити окремо.
Загалом, поки що все дуже невизначено…
