Минулого тижня Китай запровадив безпрецедентний крок - експортний контроль
Відтепер будь-яка країна, що використовує у своїй продукції китайські рідкоземельні метали, буде зобов’язана отримати спеціальну експортну ліцензію.
Особливо жорстка умова — заборона на продаж товарів військового призначення. Тобто, якщо, наприклад, Німеччина виготовить ракету з компонентами, що містять китайські рідкоземельні елементи, вона не зможе продати її навіть союзним країнам без дозволу Пекіна, не кажучи вже про Україну.
Таким рішенням Китай фактично проголосив себе арбітром світової економіки, контролюючи ланцюги постачання стратегічних матеріалів. А це — 70% глобального ринку рідкоземельних металів, які критично необхідні для виробництва електромобілів, смартфонів, напівпровідників і високотехнологічної зброї. Нові правила мають набути чинності з 1 листопада, і вже зараз викликають паніку серед промислових гігантів у Європі, США та Японії.
Американський президент Дональд Трамп різко відреагував, назвавши дії Китаю «шантажем, спрямованим на підрив вільної торгівлі» та оголосив, що з 1 листопада (або навіть раніше, залежно від дій Пекіна) набудуть чинності 100-відсоткові мита на китайський імпорт на додачу до вже існуючих. Під удар потрапляє не лише фізичний товар, а й цифровий фронт — США готуються обмежити експорт «критичного програмного забезпечення», яке Китай активно інтегрує у свої виробничі системи.
«Ми стаємо свідками нового типу глобальної війни — не нафтової, а «рідкоземельної». Китай, посиливши ліцензування експорту та фактично заборонивши продаж своїх рідкоземельних металів для військового виробництва, завдав удару в саме серце оборонно-промислового комплексу США та ЄС. Адже лише у виробництві одного винищувача F-35 використовується понад 400 кілограмів рідкісних мінералів. У відповідь Трамп запровадив 100-відсоткові мита на китайський імпорт — рішення, яке можна розглядати як спробу економічної контратаки», – зазначив фінансовий експерт Олексій Кущ.
Міністерство комерції КНР у неділю виступило на захист заходів експортного контролю країни щодо рідкісноземельних елементів та пов’язаних з ними товарів, назвавши їх законними діями.
«Якщо ви хочете боротися, ми боротимемося до кінця; якщо ви хочете вести переговори, наші двері залишаються відчиненими», — повідомив AFP представник відомства, і назвав дії США «неправильним способом взаємодії».
“Експортний контроль Китаю – це не заборона на експорт”, – сказав він, додавши, що ліцензії видаватимуться за відповідними вимогами заявок.
Він зазначив, що перед оприлюдненням відповідних заходів Китай уже поінформував відповідні країни та регіони через двосторонні механізми діалогу щодо експортного контролю.
У відповідь на питання щодо оголошення США про введення 100-відсоткових мит на китайські товари та заходів експортного контролю на все критично важливе програмне забезпечення, представник Мінкомерції Китаю сказав, що протягом тривалого часу США перебільшували концепцію національної безпеки, зловживали заходами експортного контролю, вживали дискримінаційні дії проти Китаю щодо різних продуктів, включаючи напівпровідникове обладнання та чіпи.
Зокрема, після китайсько-американських торговельно-економічних переговорів у Мадриді у вересні цього року США всього за 20 днів ввели низку нових обмежувальних заходів щодо Китаю, зазначив офіційний представник, підкресливши, що дії американської сторони завдали серйозної шкоди інтересам Китаю і серйозно підірвали атмосферу двосторонніх торгів.
“Загрози введення високих мит – неправильний спосіб ведення справ з Китаєм”, – підкреслив офіційний представник. “Позиція Китаю щодо тарифних воєн незмінна: Китай не хоче таких воєн, але й не боїться їх”.
“Якщо Сполучені Штати наполягатимуть на тому, щоб йти неправильним шляхом, Китай, безсумнівно, вживе рішучих заходів для захисту своїх законних прав та інтересів”, – додав офіційний представник Мінкомерії КНР.
Черговий сплеск торгової ескалації між США і Китаєм відбувся напередодні зустрічі двох лідерів, що готується на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Південній Кореї, який відбудеться з 31 жовтня по 1 листопада. Незважаючи на це, у Вашингтоні висловили впевненість, що переговори відбудуться, сам Трамп раніше теж говорив, що не має наміру скасовувати саміт із Сі Цзіньпіном.
У неділю, 12 жовтня, глава Білого дому трохи пом’якшив позицію, заявивши, що «все буде гаразд» і що США хочуть «допомогти Китаю, а не нашкодити йому».
The Wall Street Journal повідомила з посиланням на джерела, що Трамп обговорював із головою Мінфіну Скоттом Бессентом та іншими представниками адміністрації, як надіслати сигнал про бажання США знизити торгову напругу з Китаєм.
Читайте також: «Чорна субота» крипторинку: як страх, політика та великі гравці знищили $660 мільярдів
