Експертні поради батькам, як розпізнати ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у дітей та надати їм необхідну психологічну допомогу.
Війна, розв’язана Росією, залишила глибокий слід у психіці найвразливіших громадян України — дітей. За словами першої леді Олени Зеленської, 44% юних українців вже мають ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Як зазначає Міністерство охорони здоров’я, прояви психологічної травми залежать від віку дитини. У дошкільнят ПТСР може виявлятися через страхи, проблеми зі сном, раптовий плач та спалахи гніву. Вони можуть відмовлятися від їжі, замикатися в собі, повертатися до поведінки, характерної для меншого віку, або відображати травматичні події у своїх іграх чи малюнках. Молодші школярі часто втрачають інтерес до навчання та хобі, страждають від безсоння, невпевненості, страху перед майбутнім, а також головного болю, проблем з пам’яттю та концентрацією. Підлітки можуть реагувати агресією, бунтом, різкими змінами настрою. У них нерідко з’являються нічні кошмари, дратівливість, апатія, знижується самооцінка. У складних випадках можуть виникати депресивні стани та серйозні порушення поведінки.
Чого варто уникати батькам:
- висміювання та критика реакцій дитини;
- знецінення її почуттів і переживань;
- постійні розмови про травматичні події;
- давати обіцянки, які неможливо виконати;
- ігнорування прохань та потреб.
Як допомогти дитині впоратися з травмою:
- Емоційна підтримка. Важливо розмовляти з дитиною, пояснюючи, що пережиті труднощі — тимчасові, і разом ви зможете їх подолати. Уникайте акцентування на травматичних подіях.
- Стабільність батьків. Діти дуже чутливі до емоційного стану дорослих. Чим спокійнішими будуть батьки, тим легше дитині впоратися з наслідками стресу.
- Безпека інформаційного простору. Слід обмежити доступ дитини до новин і контенту, який може спричинити повторну травматизацію.
- Звичний режим дня. За можливості, повертайтеся до звичних розпорядків, щоб створити відчуття стабільності та передбачуваності.
- Фізична активність. Рух допомагає зняти психологічну напругу, особливо для дітей шкільного віку.
- Право на емоції. Дозволяйте дитині виявляти свої почуття, вислуховуйте та підтримуйте її. Це допомагає дитині почуватися захищеною.
- Корисні справи. Залучайте дитину до посильних завдань, що відповідають її віку. Це повертає їй впевненість та відчуття контролю над власним життям.