На базі Центру відбувся бранч вихідного дня “СМАК МРІЇ”.
Український червоний борщ давно визнаний Національною гордістю і елементом нематеріальної спадщини нашої нації. Перша гаряча страва обов’язково є в меню їдалень будь-яких закладів, повідомляє Департамент комунікації МВС України.
Внесли страву і до меню експериментального проєкту для пацієнтів медично-реабілітаційного центру Київщини. За програмою “Перезавантаження”, днями на базі Центру відбувся бранч вихідного дня “СМАК МРІЇ”. Участь в приготуванні Червоного борщу взяли бійці, які втратили зір під час захисту нашої країни.
Український борщ – більше, ніж страва. Різноманіття інгредієнтів і хитрощі кухарів, залишають смак борщу неповторним. Саме так формується регіональний колорит, який збагачує українську кухню та робить борщ по-справжньому унікальною стравою. Кулінарні секрети додають страві особливої родзинки. В одній тарілці ароматної насиченої юшки уособлено історію, традиції, культуру та гостинність українського народу. Кваліфікований і досвідчений кухар впевнений, що саме його борщ наближений до “справжніх” традицій, а тому – найсмачніший, адже в кожному регіоні нашої країни цю страву готують по-своєму.
Ідея приготувати саме борщ належить 26-річному Євгену Микитину з Івано Франківщини. Євген за освітою кухар. Після серйозного поранення, захисник зрозумів одразу, що жити йому тепер доведеться по-новому. Усвідомивши факт втрати зору, він гідно сприйняв новий виклик. Військовослужбовець впевнений, що лише підтримка рідних і дорогих людей – найбільша мотивація для кроків вперед. Не зупинятися на досягнутому – дія, яка призвела до розвитку особистості і певних перемог.
“Моя місія – готувати. В кожного свій рецепт приготування борщу. Особисто мені потрібно 4 години. Мій борщ має бути насиченим і червоним-червоним. Обов’язково з квасолею. Я відварюю буряк. Смажу цибульку, морквочку, потім туди додаю готовий бурячок. Готую страву виключно зі свининою. В ідеалі – це мають бути копчені ребра, які надають особливого аромату і смаку. Сало мелене з часничком на підсмаженому шматочку хлібчика, сметанка до борщу – обов’язкові інгредієнти до страви. Я точно знаю, що готувати будь-що потрібно з любов’ю і душею. Додаючі ці інгредієнти, їжа завжди виходить смачнішою”, – розкриває секрети приготування Євген Микиктин.
До процесу приготування борщу долучилися 5 військовослужбовців з різних куточків України, які втратили зір на фронті. Позитивні емоції отримали не лише бійці, а і члени їхніх сімей: дружини та діти.
Олександру Прасолову 36. Родом з Херсонщини. До лав Національної гвардії України долучився у 2023 році. На фронті Олександр був інструктором з тактичної медицини. Уламки ворожого снаряду понівичили Олександру очі. Надію на життя лікарі не давали. Віру в найкраще вселила кохана дружина Алла, яка з перших днів поранення була поруч з чоловіком. Нині Олександр проходить лікування в профільному відомчому Центрі. Поруч з ним найголовніша команда підтримки – сім’я: дружина, донька і син. До процесу приготування борщу Сашко долучився вперше.
“Я ніколи не готував на кухні. Цим займалася дружина. Долучитися до процесу приготування борщу – це виклик для мене. Цікаво. Сподобалося”, – стримано ділиться враженнями воїн.
В липні сім’я Олександра відсвяткувала агатове весілля. Тут разом долають всі негаразди і разом святкують сімейні досягнення. Пані Алла зізнається, що для смутку і плачу не має часу. Ще в реанімації жінка сказала чоловікові, що все разом переживуть і поборять.
“Сьогодні ми посміхаємось. Радіємо кожній маленькій перемозі і досягненням Саші. Підтвердженням цього – захід. Дуже цікаво, позитивно. Відкриваються нові можливості. Саша до цього впринципі ніколи не готував, зараз тим паче. А тут картопельку порізав: так гарненько, і рівненько. Я б так не змогла, як він це зробив”, – пишається чоловіком пані Алла.
Допомогти татові в приготуванні борщу визвалась донечка. 8-річна Богданка справжня помічниця мамі Аллі. Дівчинка може і батька вести, і з активним дворічним братом впоратися. До приготування Богдана долучилася вперше. Дівчинка каже, що враження від процесу прекрасні.
“Ми тут, тому що мій тато незрячий і в нього не працює одна нога. Зараз тренуємо його ногу. Ми з подружкою трем буряк, це трохи краще ніж терти моркву. Руки кольорові, червоні, – зізнається Богданка. – Мені подобається процес приготування їжі. Таткові хочу побажати здоров’я, щастя і сказати, що я його дуже люблю”.
Для поранених військовослужбовців, з втратою зору та кінцівок, організація приготування їжі на базі медичного реабілітаційного центру стала справжнім ноу-хау. Всебічний захід об’єднав навколо людей не лише за інтересами. Обмінятися досвідом і поспілкуватися в неформальній обстановці можна тут.
Ідея втілити щось нове для захисників виникла не просто так. За словами начальниці медично-реабілітаційного центру “Пуща-Водиця” МВС України Юлії Шведенко, реалізувати новий проєкт за програмою “Перезавантаження” вдалося завдяки тісній співпраці з ветеранами. Саме від них і була ініціатива готувати разом. Нагадаємо, що перший кулінарний захід відбувся в липні. Це була вдячність медичному персоналу закладу. До Дня медичного працівника, захисники власноруч ліпили вареники, випікали піцу та готували жульєн. Юлія Іванівна розповіла, що пілотний проєкт вже має перші відгуки: хлопцям подобається об’єднуватися навколо спільної справи і проводити час разом. В душевній компанії, впевнена очільниця, і страва смакує по-особливому.
“Організація таких заходів – це хобі бійців. Кожна людина має свій талант і має свій внутрішній світ. Перебуваючи в нас, ми побачили, що їм потрібно відкриватися і ділитися своїми вміннями. Яку страву будемо готувати – обираємо колективно. Сьогодні – це смачний український борщ і приготування пампушок до нього. Смакувати будемо всі разом. Під час обідньої трапези, люди відкриваються. Вони чоловіки. Для них важливо, щоб їх чули”, – додала Юлія Шведенко.
Поки варився борщ, команда бійців мала змогу поринути у світ хореографії, відчути всю філософію гольфу та, під наглядом інструктора, оглянути територію Центру на тандемах.
