В руках Європи є інструмент, здатний нанести потужний удар по країні-агресору Росії. Йдеться про більш ніж 260 мільярдів євро суверенних активів Російської Федерації, заморожених у банках та фінансових інститутах, що перебувають під юрисдикцією країн Європейського союзу.
Ця сума є частиною загальної маси зарубіжних резервів, накопичених Центральним банком Росії для підтримки курсу рубля та забезпечення фінансової стійкості держави. В основному це євро, але також фунти стерлінгів, швейцарські франки, японські єни та долари США, Канади та Австралії, доступ до яких було заблоковано невдовзі після вторгнення Росії до України, пише видання haggin.az
Незважаючи на те, що ЄС уже почав обережно витягувати частину відсотків за цими активами, спрямовуючи їх на допомогу Києву, президент України Володимир Зеленський та деякі західні союзники наполягають на повній конфіскації заморожених коштів.
За даними The Times, основна частина цих грошей – близько 190 мільярдів євро – знаходиться у Бельгії, а ще до 20 мільярдів євро – у Франції. Для порівняння: приватні активи приблизно двох тисяч росіян, заморожені в ЄС, становлять лише близько 70 мільярдів євро. Теоретично будь-яка країна, на території якої знаходяться ці державні резерви, може ухвалити рішення про їх передачу Україні.
Однак це питання поділило позиції європейських столиць. Супротивники конфіскації стверджують, що такий крок створить небезпечний прецедент. Європейський Центробанк та низка урядів Старого Світу попереджають: арешт активів держави-члена G20 завдасть шкоди репутації Європи як надійного та безпечного фінансового центру, здатного залучати міжнародні капітали. Більше того, подібний захід може спровокувати дії у відповідь з боку авторитарних режимів, зокрема Китаю, які в майбутньому можуть відмовитися зберігати свої резерви на Заході, побоюючись повторення ситуації.
Є й політична складова цієї проблеми. Деякі лідери вважають, що краще зберегти ці активи як інструмент тиску на майбутніх переговорах щодо припинення війни або як гарантію фінансування процесу повоєнного відновлення України. Бельгія, де зосереджена більшість цих коштів, побоюється, що без колективної підтримки союзників може виявитися вразливою для економічної та політичної відповіді Москви.
При цьому прихильники конфіскації, включаючи низку східноєвропейських країн, вважають ці побоювання перебільшеними і вказують на унікальну можливість використати гроші російського агресора для компенсації їм завданих збитків.
Чого побоюється Європа?
Юридична проблема полягає в тому, що міжнародне право припускає подібні заходи, в основному, для держав, які безпосередньо постраждали від агресії. Але в цьому випадку йдеться про країни, які формально не є жертвами нападу. У США ще у квітні минулого року було прийнято закон, що дозволяє президенту США конфіскувати за певних умов російські активи, але поки що таких кроків адміністрація Трампа не зробила. І судячи з останніх заяв та глибокої прихильності американського президента «російському світу» навряд чи зробить.
Москва, зі свого боку, назвала плани конфіскації її активів «економічним пограбуванням», ухвалила закон, що дозволяє вилучати західні активи на своїй території, та погрожувала тривалими судовими розглядами.
Таким чином, Європа опинилася перед дилемою: або скористатися унікальним шансом ударити по російській економіці, або зберегти ці кошти як стратегічний інструмент.
