В Україні розширили перелік освітніх послуг, за які заклади можуть брати оплату.
Кабмін оновив правила надання платних освітніх послуг для державних і комунальних закладів. Нові норми дозволяють впроваджувати додаткові сервіси – від дитсадків до університетів – на платній основі. Основний акцент змін наразі стосується дошкільної сфери, інформує ЕКСПЕРТ.
Нововведення дають змогу відкривати додаткові групи у неробочий час – зранку, ввечері, у вихідні й святкові дні. Також дозволено створювати короткотермінові курси, гуртки та студії за окрему плату. Це має полегшити життя батькам, які працюють позмінно або не мають змоги забрати дитину вчасно. Крім того, дозволено офіційно вводити «парціальні» програми – окремі платні заняття, що не входять до обов’язкової навчальної програми. Наприклад, англійська мова, логіка, програмування чи шахи. Заклади також зможуть продавати або здавати в оренду власні методичні напрацювання: авторські освітні програми, підручники, посібники. У разі потреби громади дозволяється відкривати навіть цілодобові групи.
У шкільній освіті відкривається можливість організації платних позакласних занять: гуртків, майстер-класів і тренінгів. Але ці активності не мають права дублювати або замінювати обов’язкову програму. Закон прямо забороняє педагогам зменшувати своє основне навантаження заради платних ініціатив. Також заборонено проводити платні заходи під час уроків без окремого рішення уряду. Усе це прописано у Законі «Про освіту» (ст. 54).
Із вересня 2025 року для студентів запроваджується обов’язковий курс з базової військової підготовки. Для чоловіків 18–25 років передбачено повний курс, для жінок – лише теоретична частина, а практична участь буде добровільною після проходження медкомісії. Університети зможуть офіційно видавати документи про ліцензії, акредитацію, підтвердження напрямів підготовки, що стане важливим для участі у міжнародних програмах та грантах. Медичні виші також отримують дозвіл на платні послуги у сфері післядипломної освіти – наприклад, визнання іноземних дипломів або проходження практичних модулів. Ще одне нововведення – зарахування результатів неформального навчання. Якщо студент самостійно опанував курс або пройшов онлайн-програму, він може пройти тестування й отримати залік у межах основної програми.
Крім того, викладати окремі дисципліни дозволять практикам без академічного диплому, якщо вони мають відповідний досвід. Альона Парфьонова, співзасновниця ГО «Батьки SOS», застерігає: за відсутності чітких обмежень додаткові платні послуги можуть витіснити основну безкоштовну освіту. За її словами, в окремих садках уже траплялися випадки, коли дітей, батьки яких не сплачували за додаткові заняття, ізолювали — переводили до інших груп або залишали осторонь під час навчання. «Це може дати зелене світло для зловживань. Якщо не встановити чітких рамок, “безкоштовна” освіта стане синонімом другосортної», – наголошує вона. Парфьонова пропонує винести всі платні сервіси за межі основного навчального часу — як частину позашкільної освіти. Інакше освітня нерівність лише зростатиме, і ті, хто не може платити, опиняться в соціально незахищеній позиції.
