Позафракційний народний депутат Мар’яна Безугла після заяви про те, що у неї синдром Аспергера, відповіла, чи має доступ до державної таємниці.
Про це вона написала у відповідь на пост журналіста Данила Мокрика, який звернувся до неї з таким запитанням. Він зауважив, що оскільки Безугла розповіла суспільству, що має синдром Аспергера, то виникає запитання, “чи має або мала вона доступ до державної таємниці”.
“Питання, бачте, релевантне через Наказ МОЗ “Про затвердження Переліку психічних захворювань (розладів), які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці і за наявності яких допуск до державної таємниці громадянинові не надається”. Синдром Аспергера у цьому переліку теж є – під загальним кодом МКБ F 8″, – пояснив журналіст.
Водночас там міститься примітка: “За наявності зазначених порушень у минулому такі особи можуть бути допущені до державної таємниці в разі стійкої ремісії (більше 5 років), що вирішується індивідуально лікарем-психіатром”.
“Судячи з того, що повідомила Мар’яна Безугла, про ремісію ми не говоримо, вся симптоматика, з її ж слів, на місці”, – зауважив Мокрик.
Так, він звернувся до Безуглої із запитаннями, чи має або мала вона в будь-який період роботи в Раді доступ до державної таємниці та чи є її синдром Аспергера офіційно діагностованим.
“Якщо відповідь на попередні два запитання – ствердна, то чи надавав лікар-психіатр висновок про стійку ремісію у вас впродовж 5 років для доступу до державно таємниці?”, – написав він.
Безугла відповіла на ці запитання в коментаря під постом. Щодо доступу до держтаємниці вона написала: “1. Так. 2. Це не Ваша справа”. Щодо третього питання вона, зокрема зазначила: “Ремісія? Це не психічна хвороба”.
Стосовно відповіді на друге запитання Мокрик, зокрема зауважив, що “або в неї є офіційний діагноз, який забороняє їй доступ до державної таємниці, і тоді ми маємо справу з порушенням законодавства, або Мар’яна Безугла діагностує себе сама – і тоді виникають запитаннячка іншого характеру – про маніпуляції”.
Синдром Аспергера – це одна з форм аутизму, що характеризується вираженими порушеннями соціальної комунікації та взаємодії. Люди з синдромом Аспергера зазвичай володіють нормальним або високим інтелектом і мовними здібностями, але відчувають труднощі у встановленні та підтримці соціальних зв’язків, розумінні невербальних сигналів і входженні в нові ситуації. У людей з цим синдромом більш розвинене конкретне мислення, ніж абстрактне . Ім буває важко зрозуміти образну мову, сарказм, жарти чи метафори.
