Масниця — традиційне слов'янське свято, яке здавна символізувало прощання з зимою та зазивання весни.
В Україні це свято супроводжується багатьма цікавими обрядами, частуваннями та святкуваннями, які стали невід’ємною частиною української культури. Історія Масниці налічує не одне століття. В дохристиянські роки цей день був святом весни, пізніше воно було прив’язане до початку Великого посту перед Великоднем (святкується за один тиждень до цього). Тому з року в рік дата святкування змінюється.
Хоча в цей період часто все ще буває досить холодно і морозно, проте ще в давнину наші предки говорили: “Тріщи, не тріщи, та вже минулися Водохрещі” та “Не до Різдва йде, а до Великодня”. Також в народі Масницю часто називають Сиропусним тижднем, Сирною неділею, Колодієм, Бабським святом, Заговинами або Запустами.
У Масниці переплелись язичницькі традиції проводів зими та зустрічання весни, які наклались на православний церковний календар. Свято нагадувало неодруженим про важливість створення сім’ї, а спалене в кінці тижня солом’яне опудало – про перемогу весни над зимою. В Європі у цей період також відбувається щось подібне – карнавали.
Цілий тиждень перед Великим постом заборонялось їсти страви з м’ясом. Але на зміну їм приходили традиційні для України вареники, налисники, млинці з різними начинками, сирники та інші страви з молока, яєць і сиру.
Цікаво, що традиції української Масниці також відрізняються від російської Масляної. Наприклад, в Україні готують насамперед не млинці, а вареники з сиром, политі сметаною – це головна страва свята. Варять вареники і з іншими начинками. «Зачекайте вареники, прийде на вас Масниця», – каже українська народна приказка, а українські козаки свого часу жартували – мовляв, на Масницю навіть турки вареники їдять.
Коли Масниця 2025 року в Україні: дати
Так як це свято прив’язане до святкування Великодня та Великого посту, дата яких змінюється, то і Сиропусний тиждень припадає щороку на різні дні. 2025 року це буде від 24 лютого до 2 березня.
Що роблять на Масницю: святкування за днями
Перші згадки про святкування Масниці з’явилися ще в IV столітті в дохристиянські часи. Проте на традиції зовсім не вплинуло запровадження на українських землях християнства. Увесь тиждень люди святкують, при чому на кожен день існують свої обряди.
Масниця має особливе значення сьогодні. Це такий перехід від м’ясних до пісних страв. Адже одразу після неї починається Великий піст.
Кожен день Масниці має свою назву і традиції:
- понеділок – перший день Масляної називається «Зустріч» і тому заведено запрошувати до себе найближчих, пригощати їх смаколиками;
- вівторок – другий день має назву «Загравання» і присвячений веселим забавам, катанням на санках;
- середа – третій день свята називається «Ласунка», коли кожен гість має отримати свою порцію пригощань млинцями;
- четвер – четвертий день називається «Розгуляй», коли гучні святкування мають тривати від ранку до вечора;
- п’ятниця – п’ятий день має назву «Тещині вечірки», коли зять запрошує в гості і пригощає батьків дружини;
- субота – шостий день називається «Посиденьки зовиці», коли невістка запрошує до в гості рідних батьків та батьків чоловіка;
- неділя – сьомий день називається «Прощеною неділею», коли треба попросити пробачення у тих, перед ким ми завинили. В останній день Масляної також спалюють ляльку з соломи.
Кого спалюють на Масницю
В давнину серед наших предків існував цікавий обряд, який включав в себе процес народження, хрещення і поховання Колодія. Такий звичай існував в багатьох регіонах України аже до 1920-х років. Колодій був уособленням Зими (в давнину Марени), яку повинні були наприкінці святкування спалити, щоб дати дорогу весні.
Ще одним цікавим обрядом на Масницю було “чеплення колодки” до парубочої ноги. Так молодого чоловіка “карали” за те, що він не одружився протягом року і не продовжив свій рід. Покарані повинні були заплатити відкуп, який зазвичай включав в собі частування.
Цими днями також існувала традиція вшановувати покійних родичів. В деяких регіонах України залишали вареники з сиром, млинці, масло на покуті, щоб вночі душі пращурів мали що поїсти.
Що не можна робити на Масницю
Цього тижня забороняється прясти, тому що міль з’їсть прядиво чи одяг з нього. Також не дозволялося заготовлювати м’ясо, сир, інакше продукти обов’язково зіпсуються.
Як і в будь-яке інше велике свято краще утриматися від сварок. Навпаки люди просили пробачення за свої вчинки та пробачали рідних і друзів.
Взагалі вважалося, чим веселіше і гучніше зустрінеш Масницю, тим щасливішим буде рік.
