Цей період Геловіну відкриває час, коли ми можемо зустрітися з нашими страхами та прихованими емоціями, символічно позбавляючись того, що більше не служить нам у житті.
Геловін має давнє коріння і бере свій початок від кельтського свята Савинь (Samhain), який відзначали кельти в Ірландії та Шотландії понад 2000 років тому. У сучасному вигляді Геловін втратив багато своїх початкових релігійних і магічних значень і перетворився на веселий день костюмів, ліхтарів із гарбузів та вечірок. Символічні традиції, як-от “trick-or-treat” (вимога солодощів у сусідів), вирізання облич на гарбузах та тематичні костюми, нагадують про спроби людей впоратися з темними силами та невідомим.
Розповімо про Геловін детальніше:
Кельтський Савинь
Савинь (Samhain), з якого походить Геловін, був одним із чотирьох головних свят кельтів (поряд з Імболком, Белтайном і Лугнасадом). Вважалося, що Савинь символізує завершення літнього періоду врожаю і настання зими, темної частини року. Кельти сприймали цей час як перехідний період, коли межа між світом живих і мертвих тоншала, дозволяючи духам предків та іншим потойбічним істотам входити до нашого світу. Люди вірили, що, допомагаючи духам знайти спокій, можна уникнути їхньої злоби чи шкоди, тож залишали частування біля будинків і на полях, щоб задобрити їх.
Для захисту від злих духів кельти часто носили маски і вбрання з тваринних шкір та кісток, щоб відлякати надприродні сили. Також на честь Савиню запалювали великі багаття, в яких спалювали врожай та кістки тварин як жертвоприношення. Попіл з цих багать використовували для захисту і як символ родючості для наступного року.
Перехід у християнську традицію
Коли християнство поширилося на кельтські землі, церква прагнула пристосувати місцеві традиції до своїх релігійних свят. У 8 столітті Папа Григорій III переніс святкування Дня усіх святих (День пам’яті всіх святих) на 1 листопада, аби збігтися з Савинем. Це було свідомим рішенням церкви, яка намагалася надати кельтському святу християнський зміст. У переддень, тобто 31 жовтня, святкували Вечір усіх святих (All Hallows’ Eve), який згодом став відомий як “Halloween”.
Halloween у США
У 19 столітті тисячі ірландських та шотландських іммігрантів переїхали до Сполучених Штатів, принісши з собою традицію Геловіну. У США святкування набуло більш яскравих і комерційних рис. З’явилися традиції, як-от “trick-or-treat”, коли діти ходили по сусідах, вимагаючи цукерки. Якщо господарі не давали частування, їм могли влаштувати маленькі витівки — це нагадувало ірландську традицію задобрювання духів їжею.
Сучасний Геловін
У сучасному вигляді Геловін більше сприймається як розважальне свято з карнавальними костюмами та тематичними вечірками. Люди вирізають гарбузи, перетворюючи їх на “ліхтарі Джека” (Jack-o’-lanterns), де гарбузи вирізають зі страшними обличчями і ставлять всередину свічку. Це символізує духа Джека, який за легендою обдурив самого диявола і змушений блукати вічно з гарбузовим ліхтарем. Також у цю ніч заведено розповідати моторошні історії та переглядати фільми жахів.
Ритуали та обряди на Геловін
З містичної погляду, Геловін залишається часом для ворожінь і медитацій, очищувальних обрядів та встановлення захисту. Вважається, що цього дня можна працювати над позбавленням від старого та очищенням енергетичного простору. Люди, які цікавляться езотерикою, проводять різні ритуали для залучення удачі або позбавлення від негативу, а також для підсилення власної інтуїції та зв’язку з предками.
Сучасний Геловін дає можливість поєднати традиції, містику та розваги, дозволяючи людям хоча б на одну ніч поринути в атмосферу чарівного та надприродного.
Астрологія, тарологія, нумерологія, ворожіння, віщування, мольфарство, екстрасенсорика — не є науками і передбачення не завжди справджуються на 100%. Інформація досить часто має розважальний характер, тому сприймати її потрібно не серйозно, а лише як імовірність подій, творцем яких може стати кожна людина, якщо матиме сили духу та натхнення змінити своє життя на краще.
