На Заході вже півтора роки звучать ідеї щодо можливого вступу України до НАТО за німецьким сценарієм. Тобто за моделлю, коли ФРН стала членом Альянсу, незважаючи на поділ на західну та східну частини.
Про це повідомляє Financial Times.
Як пише видання, український план перемоги, представлений минулого тижня Джо Байдену, полягає у проханні союзників зміцнити військові та дипломатичні позиції України. Щоб посадити Росію за стіл переговорів.
“Західні дипломати і все більше українських чиновників приходять до думки, що значні гарантії безпеки могли б стати основою для врегулювання шляхом переговорів. За підсумками яких Росія де-факто, але не де-юре, збереже контроль над усіма або частиною окупованих територій України”, – зазначають у FT.
“Земля в обмін на НАТО”
Ні Україна, ні партнери не пропонують визнати суверенітет Росії над захопленими з 2014 року територіями. Але передбачається “мовчазна згода” про те, що ці землі у майбутньому повернуться дипломатичними засобами.
Незважаючи на те, що публічно такий сценарій залишається для українців табу, це може бути “єдиною грою в місті” (єдина доступна опція, – ред.), зазначив західний чиновник.
Більш відкрито обговорюються терміни та характер гарантій безпеки для України. Союзники по НАТО побоюються, що надання гарантій відповідно до ст. 5 про колективну безпеку втягне їх у війну. Але не всі дотримуються такої думки. “Є способи вирішення цієї проблеми”, – заявив колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг.
За його словами, американські гарантії Японії не поширюються на Курильські острови, чотири з яких Токіо вважає своїми. Він також навів приклад Західної Німеччини, яка вступила до НАТО, незважаючи на те, що була ще й Східна. Проте слід визначити, де застосовуватиметься ст. 5 і Україна має контролювати цю територію.
Західнонімецька модель
Як приклад для України вона обговорюється у зовнішньополітичних колах уже півтора роки. Одним із перших її висунув колишній помічник держсекретаря США по Європі Ден Фрід. Колишній спрецпредставник по Україні Курт Волкер та попередник Столтенберга Андерс Фог Расмуссен теж схиляються до такої моделі.
Ідея також набирає обертів в офіційних колах.
“Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою. Якщо буде навіть адміністративний кордон, то ми можемо вважати це тимчасовим і прийняти Україну в НАТО на території, яку вона контролюватиме на той час”, – зазначив чеський президент Петр Павел.
Скептики побоюються, що Москва може спровокувати ескалацію. Оскільки вступ до НАТО гарантує Україні суверенітет і дозволить продовжити західний вектор, який Володимир Путін прагне зруйнувати.
Можливо, найпереконливіший аргумент пропонує історик Мері Саротт. Її підхід полягає в тому, що умови членства в НАТО для України можуть бути індивідуальними. Наприклад, як у Норвегії, яка зобов’язалася не розміщувати натовські бази в себе.
Або як у Західної Німеччини, яка ясно дала зрозуміти, що поділ країни – тимчасовий. Але вона не вживатиме заходів для силового об’єднання.
Україна має визначити військовий оборонний кордон, погодитись не розміщувати постійні війська НАТО чи ядерну зброю, якщо не буде загрози нападу. І відмовитись від застосування сили за межами підконтрольних територій (за винятком випадків самооборони, додала Саротт.
Інші аналітики стверджують, що Західна Німеччина – погана паралель, тому що її тимчасові кордони були визнані і Заходом, і СРСР. В Україні ж бої за кордони ведуться щодня.
