Нещодавнє дослідження вчених пролило світло на негативні неврологічні чинники, які можуть сприяти релігійному фундаменталізму. Проаналізувавши людей з вогнищевими ураженнями мозку, дослідники виявили, що ушкодження певних мозкових мереж, особливо в правій півкулі, може збільшити ймовірність прийняття фундаменталістських переконань, пише PsyPost.
Це відкриття, опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences, дає змогу по-новому поглянути на нейронну основу релігійної ригідності — риси, яку часто вивчають у психології, але яка менш зрозуміла в нейронауці. Релігійний фундаменталізм характеризується суворою прихильністю до певних релігійних доктрин, що часто чинить опір сумнівам або альтернативним точкам зору. Традиційно дослідження в цій царині фокусувалися на соціальних і культурних впливах, таких як виховання або тиск з боку суспільства. Однак зростаючий інтерес до біологічних підвалин релігійності підштовхнув дослідження до вивчення генетичних і неврологічних чинників.
Хоча деякі попередні дослідження натякали на зв’язок між функцією мозку і релігійністю, це дослідження знаменує собою значний крок уперед, виявляючи конкретні ділянки мозку, пов’язані з фундаменталістським мисленням. Методологія дослідження ґрунтувалася на картуванні мережі уражень — методі, що дає змогу вченим простежити, як ушкодження однієї частини мозку може вплинути на інші пов’язані з нею ділянки.
Дослідники проаналізували дві різні групи: ветерани В’єтнамської війни з травматичними ушкодженнями мозку та пацієнти з Айови, які зазнали ушкоджень мозку з різних причин. Обидві групи оцінювали за шкалою релігійного фундаменталізму, в якій твердження наголошували на непогрішності та абсолютності релігійних вчень. Аналіз показав, що люди з ушкодженнями правої верхньої орбітальної лобової кори, правої середньої лобової звивини і правої нижньої тім’яної частки демонстрували вищий рівень релігійного фундаменталізму.
Ці ділянки беруть участь у таких когнітивних функціях, як міркування і формування переконань, що дає змогу припустити, що їхнє пошкодження може знизити когнітивну гнучкість і посилити ригідність мислення. Цікаво, що ці ділянки мозку перетинаються з тими, що пов’язані з конфабуляцією — розладом, за якого люди створюють хибні переконання або спогади без наміру обдурити. Майкл Фергюсон, провідний автор дослідження і викладач неврології в Гарвардській медичній школі, наголосив на важливості отриманих результатів: “Це протвережує, але одним із головних висновків є наявність спільної нейроанатомії між релігійним фундаменталізмом, конфабуляціями та злочинною поведінкою”. Цей збіг дав змогу авторам припустити, що ті самі мережі мозку, які впливають на жорсткість переконань, можуть бути залучені до поведінки, пов’язаної з агресією або ворожістю по відношенню до аутгруп, що іноді спостерігається в крайніх фундаменталістських ідеологіях.
Хоча ці результати відкривають нові шляхи для розуміння неврологічних коренів фундаменталізму, дослідники попереджають, що пошкодження мозку не є прямою причиною таких переконань. Скоріше, вони припускають, що певні мозкові мережі можуть впливати на те, як обробляються переконання і наскільки вони стійкі до змін. Автори виступають за проведення подальших досліджень, зокрема за участю більш різноманітних груп населення, щоб з’ясувати, чи задіяні подібні мозкові мережі в інших системах переконань, наприклад у політичних ідеологіях.
Зв’язок між релігійними переконаннями, когнітивною ригідністю та неврологічними ушкодженнями — складна галузь досліджень, що розвивається. Ця наукова робота розширює розуміння вченими самого фундаменталізму і водночас піднімає важливі питання про ширшу роль мозкових мереж у формуванні людського мислення та поведінки. Подальші дослідження потенційно можуть відкрити розуміння того, як підтримуються різні системи переконань і якою мірою на них впливає біологія.
