Той самий витік кадрів, який послабив українські сили, що відбивають натиск Росії на полі бою, також знижує продуктивність заводів, будівельних майданчиків, шахт і закладів громадського харчування постраждалої від війни країни. Про це йдеться в матеріалі видання Вloomberg.
Брак робочої сили став однією з головних проблем підприємств, які намагаються найняти співробітників, оскільки їхній пошук забирає в менеджерів дедалі більше енергії. Хоча під час війни заробітна плата перевищила рівень, що існував до російського вторгнення в лютому 2022 року.
Закон про мобілізацію, який набув чинності в травні, спрямований на поповнення військових лав України сотнями тисяч військовослужбовців. Однак брак працездатних чоловіків і жінок стає тягарем для великих і малих підприємств, що становлять основу економіки воєнного часу.
Це стало проблемою для президента Володимира Зеленського, який, як зазначає видання, відчайдушно намагається поповнити Збройні сили, водночас гарантуючи, що брак робочих рук не завдасть шкоди економіці.
“Зараз ми перебуваємо у війні на виснаження”, — заявив заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук.
Проблема буде тільки посилюватися в міру того, як російське вторгнення затягується, і Києву доведеться заповнити прогалину, залишену мільйонами людей, які або виїхали з країни, або приєдналися до армії, або загинули в боях. Поки українські збройні сили щосили намагаються утримати оборону, її економіка, яка втратила чверть своєї продукції з початку вторгнення, ризикує бути ще більш ослабленою через скорочення робочої сили.
Ніколайчук заявив, що обвал економічного виробництва, порівняно з 2021 роком, пов’язаний зі скороченням робочої сили приблизно на 27%, якщо відштовхуватися від довоєнного рівня. Крім приблизно 6 мільйонів осіб, які втекли від війни, вакуум посилюється чоловіками, які зникли в тіньовій економіці незареєстрованих працівників, які ухиляються від призову на військову службу.
Це політична проблема, яку неможливо вирішити за допомогою союзників, які постачають боєприпаси та засоби протиповітряної оборони. Робоча сила — це проблема, яка дає Росії та її величезним ресурсам перевагу.
Заробітна плата зросла
Результатом нестачі робочої сили є зростання заробітної плати, оскільки роботодавці підвищують виплати, щоб утримати працівників, що залишилися. Хоча інфляція знизилася майже до 3% порівняно з 27% на піку після вторгнення. НБУ згадав про це явище у звіті щодо інфляції, очікуючи, що заробітна плата, скоригована з урахуванням зростання цін, наступного року перевищить довоєнний рівень.
Старший економіст київського Центру економічних стратегій Володимир Ланда сказав, що уряд має стежити за потребами бізнесу, навіть незважаючи на те, що він збільшує свою армію.
“Причина проста: в України недостатньо коштів для істотного збільшення своїх військ”, — сказав Ланда.
Законодавство про мобілізацію дає підприємствам, які вважаються критично важливими для економіки, можливість зберігати персонал, дозволяючи компаніям резервувати до 50% своїх співробітників-чоловіків.
Але проблему відчувають пересічні українці. У системі київського метрополітену заявили, що незабаром курсуватимуть менше поїздів, оскільки міграція і призов на військову службу спричинили “значний дефіцит” робітників, який, як очікують, буде погіршуватися в міру того, як все більше співробітників піде в армію. Миколаїв, південне місто недалеко від лінії фронту, скоротило автобусне сполучення через мобілізацію водіїв, повідомив мер Олександр Сенкевич.
Для Іларіона Саука, співвласника кількох ресторанів у Києві, кадрове питання вийшло на перше місце в списку його проблем. Перш за все, це брак персоналу для таких посад, як приготування їжі та прибирання, багато з яких були зайняті жінками, які втекли з країни.
Інший — призов на військову службу, який скоротив штат приблизно на десяту частину. За його словами, багато чоловіків не наважуються працювати далеко від дому через патрулі ТЦК.
“Іноді власникам доводиться мити посуд самим”, — сказав Саук в інтерв’ю.
Керівник проєктів київської рекрутингової агенції Resorcer Юлія Кузенкова каже, що фірми дедалі частіше наймають жінок на посади, які раніше переважно обіймали чоловіки, наприклад, у гірничодобувній промисловості, запрошують студентів або наймають іноземний персонал, зокрема мігрантів із Туреччини.
“Компанії роблять наголос або на навчання і розвиток уже наявного персоналу, або на найм студентів”, — сказала Кузенкова.
