Керівники несуть відповідальність за військовий облік на підприємстві. Тому їх штрафуватимуть, якщо вони не зможуть переконати працівників оновити дані в ТЦК. Як нові правила вплинуть на бізнес.
Керівників підприємств штрафуватимуть, якщо військовозобов’язані працівники вчасно не оновлять дані в ТЦК. Про це повідомив член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, нардеп Олександр Федієнко.
За словами політика, на сьогодні діє наступний механізм: керівник підприємства видає наказ про оповіщення військовозобов’язаних працівників і надсилає його до ТЦК. Таким чином посадова особа знімає з себе відповідальність і не відповідає за те, щоб працівник з’явився до ТЦК. З 18 травня, коли новий закон про мобілізацію набуде чинності, питання “доставки” військовозобов’язаного співробітника до військкомату лягає на плечі керівника підприємства.
“Як це буде на практиці, поки неясно. Думаю, будуть додаткові механізми. Будуть перекладати відповідальність на керівника. Коли він отримає наказ і перелік повісток, він має видати їх під розпис і забезпечити далі явку військовозобов’язаних до ТЦК. Якщо вони не приходять, на посадову особу накладають адміністративну відповідальність”, — пояснив Федієнко.
Відповідальність за військовий облік на підприємстві
Керівник несе відповідальність за військовий облік на підприємстві, каже адвокат АО “Бачинський і партнери” Максим Дзіковський. Вони повинні сповістити військовозобов’язаних працівників про необхідність оновити дані в ТЦК і забезпечити прибуття співробітників до військкомату. Якщо працівник не приходить у ТЦК після сповіщення, начальство можуть оштрафувати на суму від 34 тис. до 51 тис. грн.
“Як забезпечити прибуття працівника до ТЦК? Ніяк. Юридично механізму не передбачено. Можна сповістити працівника належним чином. Якщо керівник це зробив, питання про відповідальність не стоїть. Достатньо письмово звернутися до ТЦК і СП, повідомити, що всі заходи було реалізовано. І пред’явити докази. Ми на підприємстві сповіщаємо своїх співробітників під розпис і направляємо в ТЦК”, — продовжує Дзіковський.
Відповідно до закону, у військовозобов’язаних є 60 днів, щоб оновити облікові дані. Зробити це можна, зокрема через електронний кабінет призовника, який обіцяють запустити в тестовому режимі з 18 травня. Протягом перших двох місяців після набуття законом про мобілізацію чинності, на думку експерта, співробітники ТЦК навряд чи зможуть займатися питаннями адміністративної відповідальності, оскільки навантаження буде високим.
“Занадто багато військовозобов’язаних, які мають оновити дані. Тому штрафи — це перспектива, але точно не найближчих двох місяців. Поки що питання адміністративної відповідальності не стоїть, оскільки співробітники ТЦК не встигають приймати військовозобов’язаних. Не те що складати постанови”, — додає Дзіковський.
Не працевлаштовуються офіційно
Військовий облік на підприємстві за новими правилами чинить тиск на керівників і створює ризики для бізнесу, вважає економіст Олег Гетман.
“За оцінкою НБУ, близько 20 % українців — безробітні. Але насправді, частина цих людей просто не оформлені офіційно. Проблема давно є, і вона буде тільки посилюватися, у зв’язку з новими штрафами і регуляціями”, — міркує експерт.
За словами Гетьмана, за кожного працівника підприємство офіційно повинне платити 34 % податкових зборів від суми зарплати (якщо скласти все разом — ПДФО, військовий збір та інше). Середня зарплата в Україні становить приблизно 17-18 тис грн. Отже, з кожного офіційно працевлаштованого працівника держава має отримувати 6-7 тис грн на місяць.
“Якщо помножити цю суму на мільйон працівників у “тіні” — вийде 10 млрд грн”, — додає Гетман.
Експерт зазначає, що розв’язати проблему могла б покращена процедура бронювання. Наразі керівники підприємств постійно стикаються з перешкодами, намагаючись скористатися наявним механізмом.
“Проблеми не дають змоги офіційно забронювати працівників, процес розтягується на 2-4 місяці. Якщо в заявці на 100 осіб є хоча б одна помилка, її повертають, і все доводиться починати з початку”, — продовжує економіст.
Нагадаємо, за словами нардепа Давида Арахамії, у Верховній Раді обговорюють дві можливі моделі економічного бронювання:
- перша передбачає, що розмір податку із зарплати військовозобов’язаного має відповідати 35 тисячам гривень. Це сума, необхідна для утримання одного бійця;
- друга модель передбачає квоту для військовозобов’язаних із розрахунку на одне підприємство. За словами Арахамії, підприємство може забронювати 10% співробітників за рішенням керівника.
Не всі політики згодні з таким підходом. Так, нардеп Ярослав Железняк вважає, що модель економічного бронювання несправедлива, а тому він не вірить, що це питання колись розглядатиметься Верховною Радою.
Гетьман зазначає, що в Кабміні давно працюють над постановою про електронне бронювання, що могло б спростити процес для критично важливих підприємств. Однак поки що доля цього документа невідома.
