Кабінет міністрів України розробляє механізм бронювання співробітників від мобілізації через застосунок “Дія”. Це вже друга спроба уряду, адже восени 2023 року Кабмін мав затвердити попередній порядок е-бронювання. Про це в коментарі Forbes повідомила перша віцепремʼєрка та міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Це буде швидкий і зрозумілий процес для бізнесу”, — зазначила Свириденко.
Також у розпорядженні видання опинилась робоча версія документа, проте не його фінальний варіант.
Що потрібно знати про нове електронне бронювання через “Дію”
Головною відмінністю нового підходу від варіанту осені 2023 є відмова від паперового формату бронювання на користь електронного. До того ж постанова не передбачає суттєвих змін до самої концепцію бронювання. Тобто, як це було передбачено і раніше, роботодавці зможуть забронювати лише 50% військовозобовʼязаних працівників. Крім того, право на бронювання матимуть виключно критично важливі для економіки підприємства.
У тих випадках, коли компанія хоче забронювати більше за половину співробітників, що підпадають під призов, їй необхідно буде надати додаткову аргументацію. Щоправда, наразі у робочому варіанті постанови не вказано, які дані повинна буде надати компанія, щоб забронювати понад 50% співробітників.
Етапи бронювання виглядатимуть наступним чином:
- керівник підприємства (або уповноважена ним особа) має пройти ідентифікацію у “Дії” та подати перелік осіб співробітників для бронювання у довільній формі, а також інформацію про компанію;
- для бронювання потрібно надати такі дані про співробітника: прізвище, імʼя та по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний код, склад військовозобовʼязаного (рядовий, сержантський, старшинський або офіцерський), номер військово-облікової спеціальності, тип військово-облікового документа (серія та номер за наявності), відмітка про посаду керівника або заступника керівника підприємства. Дані про підприємство: повна назва, адреса та ЄДРПОУ;
- програма може блокувати подання переліку, якщо компанія перевищила ліміти за кількістю заброньованих співробітників, не уточнювала дані про кількість військовозобовʼязаних у ТЦК, через наявність у співробітників незакритих адміністративних проваджень про порушення мобілізаційного законодавства;
- якщо процес пройшов успішно, то керівник підприємства завіряє перелік електронним підписом. Далі дані звіряються з даними у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. У разі успішної перевірки у реєстрі одразу формується позначка про бронь, а у “Дії” – відповідний сертифікат;
- забронювати працівника можна на шість чи один місяць. Остання опція доступна лише раз при виявленні незначних відмінностей між поданою керівником інформацією та тою, що є у реєстрі військовозобовʼязаних. За цей час людина має звернутися у ТЦК та оновити дані. Після цього компанія зможе забронювати її на шість місяців;
- ліквідувати бронювання можуть у разі закриття підприємства чи звільнення працівника.
Нагадаємо, у Верховній Раді планують ухвалити закон про економічне бронювання. Згідно з моделлю, яку пропонують народні депутати, бронь можна отримати за відсутності податкових боргів, сплати військового збору та наявності фіксованої ставки в розмірі 20 000 гривень на місяць.
15 квітня голова парламентського комітету з питань економіки Дмитро Наталуха заявив, що Генеральний штаб Збройних сил України відмовився узгоджувати правила бронювання особливо важливих співробітників через сплату додаткового військового збору, поки не проведе мобілізаційні заходи.
