У Верховній Раді відзначили, що керівники у органах влади не мають важелів, щоб обмежити вплив фігурантів скандальних справ. Інколи вони можуть їх лише звільнити.
Народним депутатам варто з’ясувати, яким чином працівники СБУ, причетні до тиску на журналістів, раптом опинились на фронті. Якщо вони мобілізувались добровільно, то проблем не виникає. Однак мобілізація як покарання — це неприпустимо. Про те, як оцінюють у Верховній Раді мобілізацію фігурантів скандальних справ, стадо відомо завдяки онлайн-трансляції на сторінці Facebook Комітету з питань свободи слова.
10 квітня у Верховній Раді відбулось засідання Комітету з питань свободи слова. Під час засідання народні депутати вислухали журналістів, які скаржились на дії СБУ. Зокрема, ішлося про стеження за працівниками проєкту Bihus.info та вручення повістки одному з медійників “Слідство.інфо”. Медійники були присутні під час засідання та пояснили нардепам деякі аспекти справи.
Політики торкнулись питання, чи не стала мобілізація засобом покарання для фігурантів. Ярослав Юрчишин припустив, що працівники Служби безпеки України дійсно могли добровільно побажати долучитись до бойових дій. Якщо сталось саме так — то проблеми немає. Однак він висловив припущення, чи не стала відправка на фронт покаранням. На його думку, так діяти не можна.
“Насправді створення враження, що відрядження на фронт може використовуватися в певних структурах як покарання — дуже небезпечна практика. І ми зараз на рівні керівництва намагаємося пояснити, що так робити не варто”, — сказав політик.
З іншого боку, голова комітету відзначив, що у керівництва інколи немає важелів, щоб обмежити вплив фігурантів скандальних справ. Єдиний доступний законний важіль — це, наприклад, звільнення.
“В керівника структури в принципі немає важелів, окрім запуску внутрішньої перевірки і відсторонення людини, іншої можливості добитися того, щоб людина менше впливала на своїх підопічних і не перешкоджала слідству”, — заявив Юрчишин.
