У середу, 7 лютого, Верховна Рада ухвалила у першому читанні оновлений проєкт №10449 про посилення мобілізації без правок. Однак, далеко не всі народні депутати та українці задоволені законопроєктом в цілому та окремими його положеннями.
Про це пише видання ТСН.
Новий проєкт має корупційні ризики — Антикорупційний комітет ВР
Антикорупційний комітет ВР наполягає на зміні трьох ризикованих пунктів до другого читання. Серед ключових норм, які наполягатимуть змінити:
- Демобілізація: мають бути чіткі строки та умови. Наразі законопроєкт передбачає, що після 36 місяців служби під час війни військовий отримує право написати рапорт про демобілізацію — однак не вказано, коли його мають підписати. Це може породити вибірковий підхід.
- Відстрочка від призову по догляду за особою із інвалідністю: депутати вимагають чітке формулювання — “одна особа із інвалідністю І чи ІІ групи — відстрочка для одного доглядача” і контролювати це засобами реєстру військовозобов’язаних, але не “кошмаренням” осіб із інвалідністю вимогою додаткових довідок.
- Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету, неявку до ТЦК за повісткою, тощо: має бути справедливий механізм виявлення порушників, щоб відійти від вибіркового застосування санкцій до одних осіб і “не помічання” інших.
Голова антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна наголосила, що висновок передали на опрацювання оборонному комітету.
“Порушує права громадян” — омбудсмен
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував законопроєкт №10449, який має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам у галузі прав людини, але має низку суперечливих норм.
Які положення, на думку Лубінця, є суперечливими:
- Нормативний казус є в питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього у встановленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) “на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання”;
- У законопроєкті йдеться і про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд із країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, наголошує омбудсмен, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Ці зміни суперечать Конституції України;
- Також у проєкті передбачено обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, за невиконання якого останні несуть визначену законом юридичну відповідальність. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, закону України “Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя;
- В новому законопроєкті також прописано те, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їхнього перебування на військовому обліку.
Однак наступного дня, 7 лютого, омбудсмен закликав проголосувати за урядовий проєкт. Як він пояснив, ввечері 6 лютого відбулася термінова нарада з міністром оборони Рустемом Умєровим. На зустрічі, зокрема обговорили оновлений законопроєкт про мобілізацію.
Чому документ називають “совковим” — нардеп Арʼєв
Деякі народні обранці, зокрема Володимир Ар’єв, називають ухвалений 7 лютого проєкт про мобілізацію “совковим варіантом”. На його думку, влада в нашій державі наразі “копіює “кращі” радянські та російські традиції в питанні мобілізації”.
“Стандартами цивілізованого світу там і не пахне”, — написав нардеп на сторінці у Facebook.
“Величезна солянка змін, куди вписали все” — нардепка Бобровська
Народна депутатка Соломія Бобровська прокоментувала ухвалений у першому читанні законопроєкт про мобілізацію та зауважила, що це “величезна солянка змін, куди вписали все, що ліпиться до купи, і все, що ні”. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.
“Частина ідей дійсно хороші і мають право на життя, але є низка питань, які є принциповими для держави і на які досі немає відповідей”, — зазначила вона.
Бобровська також додала, що сьогодні на Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки не прийшов ані міністр оборони Рустем Умєров, ані Генеральний штаб, ні головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
“Має бути закон про посилення обороноздатності, а не руйнацію прав людини та економіки” — нардепка Фріз
Вдруге внесений урядом законопроєкт порушує Конституцію, права громадян та містить корупційні ризики. Про це заявила народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз у Facebook.
Вона зазначила, що законопроєкт вже отримав негативні висновки та застереження Антикорупційного комітету, омбудсмена з прав людини, Комітету соцполітики, Европейської бізнес-асоціації, не має фіксовані-економічного обґрунтування від Кабміну щодо впливу на бюджет.
Ба більше, влада, за її словами, закладає законодавче “шахрайство”, адже пропонує норму щодо звільнення після 36 місяців безперервної військової служби за рішенням Ставки Верховного головнокомандувача без встановлення чітких термінів щодо його ухвалення, а це означає фактичне продовження термінів служби.
Фріз також перелічила головні проблемні питання щодо порушення прав людини в законопроєкті про мобілізацію:
- зобов’язання реєструвати електронний кабінет призовника;
- електронні повістки;
- надмірні права для представників ТЦК та СП;
- вибірковість примусових дій щодо окремих категорій — аспіранти на контракті;
- порушення Кодексу адміністративного судочинства;
- порушення Конституції;
- надмірні повноваження Нацполіції.
Фріз додала, що народні депутати готують поправки до другого читання із вимогою привести текст у відповідність до Конституції та чинного українського законодавства.
“Адже це має бути закон про посилення обороноздатності, а не руйнацію прав людини та економіки у воюючій країні”, — наголосила Ірина Фріз.
Опитування ТСН.ua
ТСН.ua в Telegram провів опитування “Чи підтримуєте ви законопроєкт про посилення мобілізації, який сьогодні прийняли за основу депутати?”.
Станом на 17:45 участь у голосуванні взяли 27 595 людей. З них 4 644 проголосували “так” (17%) і 22 968 — “ні” (83%).
Коли відбудеться голосування у другому читанні
Як розповів народний депутат Ярослав Железняк, законопроєкт було прийнято без пропозицій Комітету. Далі до законопроєкту протягом 14 днів будуть вносити правки — до 21 лютого і далі відбудеться друге читання.
Найбільш ймовірно, що законопроєкт про мобілізацію буде прийнято в цілому в останній тиждень лютого — 22-24 числа.
