Російські загарбники посилили дії на Донеччині.
Окупаційна армія Росії хоче на початку 2024 року спробувати захопити населений пункт Іванівське – село, яке розташоване за 8,5 км від Бахмута на Донеччині. В районі Іванівського посилилися дії у виконанні 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (ОДШБр) РФ.
Про це військовий експерт Олександр Коваленко написав у своєму Telegram.
Експерт зазначив, що інформація про те, що окупанти задіяли по цьому селу підрозділи 11-ї ОДШБр, надійшла ще в районі 15 грудня. Це вже натякало на те, що командування Повітряно десантних військ (ПДВ) РФ має свої плани на це село.
Так, на 1 грудня, 11-у ОДШБр вивели зі складу 36-ї загальновійськової армії Східного військового округу, і разом з 56-ю та 83-ю ОДШБр включили до складу формування ПДВ для централізації управління десантними військами.
“Російська десантура зараз намагається абстрагуватися від інших родів військ “сухопутників” і перетворитися на щось схоже на незалежне за командуванням формування у складі ЗС РФ. Централізація управління десантними військами є першим кроком, по відділенню даних підрозділів від усіх інших компонент не тільки з перспективою створення свого центру управління, але й бюджетом. Тобто, у “кирзачів” розпочався деребан військового бюджету, який на період з 2023 на 2024 рік рекордно виріс”, – пояснив Коваленко.
Як зазначив експерт, саме Іванівське для командування ПДВ РФ є місцем, де вони можуть показати ефективність цієї концепції. Тобто, швидке захоплення села в першому кварталі 2024 року буде для Повітряно десантних військ РФ пріоритетом і задля доказу живучості даної концепції, але, в першу чергу за можливість отримати “більше іменне корито”, вони готові стерти 11-у ОДШБр з далекого Улан-Уде в “нуль” , але досягти результату в максимально стислий термін.
Проте, за словами Коваленка, цю мету ускладнює те, що напередодні в районі Іванівського 102-й мотострілецький полк РФ та 150-я мотострілецька дивізія злили кілька” позицій і особливої опори у десантури РФ в цьому напрямку не буде, а відтак і результат буде досягнуто лише великою кров’ю.
“Негативна сторона в тому, що взяття Іванівського для командування ПДВ стає справою принципу і вони не пошкодують м’яса, щоб закидати ним село. До так званих виборів президента Росії вони хочуть показати, наскільки ефективно можуть діяти окремо від “центру прийняття рішень” на набережній Фрунзе, а тому, наших хлопців після нового року в районі Івановського може очікувати просто дикий набіг смугастого м’яса”, – каже Коваленко.
Проте, за його словами, позитивний момент полягаєа у тому, що всередині російської армійської структури почалася боротьба за “корито” не просто між видами Збройних сил, моряками, сухопутниками та авіацією, а й внутрішній поділ родів військ, за принципом такого собі внутрішньоструктурного ПВК зі своїм командуванням і своєю “годівницею”.
“У той час як Сергій Шойгу, здавалося б, зміг приструнити позасистемні формування, на кшталт кизяків, ТрВ, ПВК та іншої шушери, ввівши їх у підпорядкування Фрунзенської, всередині самої “цегли” на набережній, почався розброд і хитання, як тільки унюхали можливість урвати в епоху зубожіння країни корито побільше і як востаннє за нього почали гризтися. З одного боку, тенденція хороша, з іншого, нашим захисникам від цього найближчим часом легше не буде”, – резюмував Олександр Коваленко.
