В Україні не вщухають розмови про мобілізацію жінок, хоча президент запевнив, що цього не буде. Та все ж ці закиди у суспільство робляться не просто так.
Про це пише ТСН.
Які зміни можливі
В Україні ще від жовтня розширили перелік військовозобов’язаних, тож туди потрапили і жінки, але, лише ті, які мають медичні професії. Принаймні, поки що. Адже у Раді досі готують великий законопроєкт щодо зміни правил мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.
Вже відомо про те, що депутати запропонують зменшити коло громадян, які мають право на відстрочку через догляд за особою з інвалідністю І та ІІ групи або тими, хто потребує постійного догляду. Також буде запропоновано розширити перелік осіб, які мають стати на військовий облік: ті, хто проходили службу в інших країнах, засуджені тощо.
У законопроєкті будуть і уточнення щодо порядку прибуття військовозобов’язаних та резервістів до ТЦК під час мобілізації, ну й готується власне пропозиція про мобілізацію жінок для роботи у тилу.
Чи буде ухвалений законопроєкт, над яким лише триває робота, і чи принесе він зміни на краще, покаже час. А поки проблеми з мобілізацією в Україні нікуди не зникли і частина суспільства обурюється, мовляв “нехай депутати і їхні діти воюють”, багато закидів було навпаки, що ось дивіться, в Ізраїлі, коли почалася війна, то навіть жінки воювали. Давайте згадаємо, як було в Ізраїлі.
Досвід Ізраїлю
Найгучнішою стала історія 25-річної Інбаль Рабін-Ліберман. Місцеві ЗМІ писали, що дівчина першою вранці 7 жовтня правильно оцінила загрозу і швидко роздала зброю “групі швидкого реагування” з жителів селища. Терористів ХАМАСу при підході до селища зустріли вогнем. Всі бойовики ХАМАСу, які намагалися прорватися в кібуц, були вбиті. Біля паркану пізніше нарахували 25 тіл бойовиків. Дівчина стала героїнею для своєї країни та прикладом для інших. Але є одне але.
Ця дівчина відслужила в бойових частинах ЦАХАЛу, вчилася в школі жіночого лідерства. У грудні 2022 року кібуц призначив її на посаду координаторки з військової безпеки. Інбаль змінила на цій посаді свого дядька, Амі Рабіна. Координатор з військової безпеки у таких поселеннях відповідає за безпеку жителів у звичайних і надзвичайних ситуаціях до прибуття сил ЦАХАЛу або поліції. Він є такою собі “сполучною ланкою” між жителями селища, місцевою владою і силовиками, і отримує зарплату з бюджету Міноборони.
Водночас в Ізраїлі якщо війна, то для всіх. Наприклад, вже у перші години до війська приєдналися родичі 19 міністрів, зокрема Нетаньягу. З’ясували це місцеві журналісти, й згодом розповіли, що до війська були призвані син прем’єра Беньяміна Нетаньягу, син президента Іцхака Герцога, сини генерал-лейтенанта Армії оборони Ізраїлю Бенні Ганца, двоє дітей міністра оборони Йоава Галланта, а також четверо дітей міністра поселень Оріт Струк.
Зараз дійти таких масштабів в Україні навряд чи вдасться, суспільству в першу чергу потрібно усвідомити необхідність проходження служби в армії в цілому. Але на майбутнє, якщо такі навички матимуть усі, це може убезпечити українців від повторних масштабних нападів і зменшити кількість жертв. Звісно, краще щоб взагалі це не знадобилося. Але Росію пальцем з мапи не зітреш. На жаль.
Система служби в Ізраїлі
Тож розберемося, яка вона, система служби в Ізраїлі, і чому в Україні вже силоміць вручають повістки, а там по виклику всі прибувають самі.
Так-от, там побутує принцип, що народ будує свою армію і навпаки, а призову підлягають усі громадяни, які досягли 18-річного віку, незалежно від статі.
Однак, раніше Володимир Зеленський попереджав, що це лише один із прикладів, який буде розглядатися та обговорюватися з громадськістю. Тому нам варто розібратися в ізраїльській моделі безпеки, щоб зрозуміти для себе, наскільки ми прагнемо її наслідувати.
Строкова служба у чоловіків триває 36 місяців, а у жінок — 24. У країні переконані, що саме такий термін дозволяє добре опанувати військову спеціальність. Досить часто жінки отримують відстрочку у зв’язку з вагітністю. Та все ж таки ті, хто потрапляє в армію, зазвичай служать в артилерії та прикордонних військах. Після проходження військової служби більшість солдатів повинні перебувати в резерві. До речі, в резерві перебуває іноді до пів мільйона громадян і у цей час вони можуть вільно навчатися та опановувати нові професії. Відповідно, середній вік ізраїльського студента-першокурсника — близько 23 років.
Звертають увагу там і на ситуацію всередині колективу, адже в країні навіть існує кримінальна відповідальність за спробу “відкосити” від армії та за “дідівщину” всередині неї. Військовослужбовці Ізраїлю відбираються за безліччю показників, тому військова служба вважається престижною, тобто поняття шукати військовозобов’язаних там апріорі не існує, натомість визначено чіткі особистісні, психічні, фізичні та розумові критерії. Їх дотримання забезпечують за допомогою проведення психологічних тестів, проводять особисті інтерв’ю з військовим психологом та навіть за оцінкою рівня освіти.
Окрім того, строковики, кадрові офіцери та резервісти проходять максимальний військово-патріотичний вишкіл. Але і в Ізраїлі є нюанси. Наприклад, все-таки існує категорія чоловіків, яким дають відстрочку, мова йде про чоловіків, які навчаються в єврейських релігійних школах. Та навчання у них може тривати й все життя, а тому переважна більшість ультрарелігійних євреїв у армії не служить. Відповідно, є ті, кого це теж дратує.
Але особлива увага приділяється не просто тому, щоб навчити користуватися чоловіків та жінок зброєю, чи відслужити “для галочки”, там передусім думають і про якісне забезпечення армії. Для цього в Ізраїлі створена електронна система контролю за всіма матеріальними ресурсами та логістикою. А ще в “ізраїльської моделі” є ще одна характерна риса — пріоритетний розвиток власних високих технологій і власного ОПК, здатного виробляти сучасні системи озброєнь.
Ізраїльська модель: “за” і “проти”
Але чому взагалі зародилася така система в Ізраїлі? Ви можете бути здивовані, але це не лише через неврівноваженого та кровожерливого сусіда. Ізраїль вже звик, що може розраховувати лише на себе. А посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський взагалі вважає, що власне і Україні час робити схожі реформи: “Ізраїль уже десятки років розраховує виключно на себе. Я впевнений, що й Україна прийде до того ж самого. У вас немає іншого вибору”.
Водночас він висловлює думку, що неправильно робити “копіпаст”, тобто брати якусь модель, чи то ізраїльську, чи то іншу, й повністю копіювати її в Україні. Адже слід враховувати місцеві нюанси. А в Україні ж поки ще немає суспільного усвідомлення того, що служити мають всі. Таку думку висловив військовий експерт Петро Черник: “Ми — не ізраїльтяни. Ми ще не маємо того суспільного усвідомлення, що служити мають усі. На цю хвилину у нас ще тут достатньо великий потенціал чоловіків”.
Та й навіть без ізраїльської моделі в Україні нині служить 43 тисячі жінок. А це на 12 тисяч більше ніж два роки тому. Такі цифри озвучили в Міноборони в жовтні цього року і зазначили, вони вже інтегрують в армію стандарти НАТО — зокрема, у сфері гендерної рівності. Зокрема, повідомляє відомство, зробили таке: скасували обмеження щодо посад для жінок.
Тепер жінка в армії може бути і водієм, гранатометником, і заступником командира розвідгрупи, і командиром БМП, а ще ремонтником, кулеметником, снайпером тощо. Скасували й обмеження по віку, бо раніше контракт могли укласти жінки 18-40 років, тепер контрактницями можна стати і до 60 років.
Також надана можливість здобувати військову освіту всіх рівнів. Жінкам можна опановувати ті самі спеціальності, що і чоловікам, а потім служити за широким переліком посад. І це не кінцевий список. Крім того, тепер в Міністерстві Оборони України є 81 позаштатний радник з гендерних питань та 74 таких радників — на громадських засадах.
