Автомобільний світ і не помітив, як колись магічним словом позашляховик почали називати субтильні кросовери, в яких від офроуду – хіба що колеса, більші за звичайні легкові. Справжніх всюдиходів 4х4 сьогодні випускається все менше, проте, дещо придатне для каміння і снігу у продажу ще можна знайти. А що саме?
Наявність шильдика 4х4 чи AWD на кормі ще не означає, що машина дійсно на щось спроможна там, де закінчується асфальт. Позашляховий арсенал реальних “всюдиходів” набагато більший, ніж повний привід, та й він буває різний.
Що таке справжній позашляховик
Щоб автомобіль міг відправлятися у в’язку багнюку, глибокі колії чи в снігові замети з мінімальним ризиком засісти там на півдня, йому потрібен цілий перелік конструктивних особливостей.
- Геометрія. Дорожній просвіт не менше 200 мм, кути в’їзду-з’їзду не менше 25 – 30 градусів – без таких параметрів геометричної прохідності з асфальту краще не з’їжджати. Тобто з’їхати можна, але велика ймовірність, що виїхати звідти можна буде лише на буксирі за трактором;
- Повний привід. Всі колеса повинні бути ведучими і всі підключені до двигуна через механічні шестерні, а не через різного роду муфти. Тому що останні майже ніколи не можуть забезпечити тривалу важку роботу – передання обертового моменту під великим навантаженням.
- Блокування. Хоча б деяким з трьох можливих диференціалів трансмісії (два міжколісних та один міжосьовий) потрібен режим блокування, інакше одне колесо, що забуксувало, зупинить всю машину в найважчий момент.
- Знижений ряд. Для довгого впевненого руху по грузькому грунту, по глибокому снігу, для виїзду з колій та виритих колесами лунок дуже бажано мати в роздавальній коробці знижену ступінь. Вона знижує передавальне число всіх передач в основній коробці передач і в такий спосіб допомагає колесам не зариватись, а просуватись вперед.
- Рама. В ідеалі суворий позашляховик повинен мати окрему раму і встановлений на неї окремий кузов. Це дозволяє зробити всю конструкцію міцнішою і витривалішою. Щоправда, з цього правила є два-три винятки, але вони пріоритету рами вони так і не скасували.
З інженерної точки зору згадані вище функції не такі вже й складні в реалізації, сучасні легкові авто часто мають набагато дорожчі пристрої – просто річ у тому, що виробник не вважає позашляхові “навороти” потрібними пересічному водієві. Притому, що з іншого боку, справжня позашляхова трансмісія ускладнює облаштування машини сучасними електронними системами безпеки – і це ще одна причина, з якої у модельних рядах сучасних виробників все менше реальних машин-всюдиходів.
Suzuki Jimny IV ( з 2018 р.)
$19500 – 29300
Так, і не треба іронії – цей японський малюк насправді має добрячий запас прохідності і витривалості. Його єдиний вагомий мінус – маленька місткість кузова, але для двох мандрівників простору вистачить – звісно, якщо йдеться не про навколо світку. Між іншим, ті саме якості властиві Jimny попереднього, третього покоління, вибір якого на ринку теж непоганий. Додатковий плюс у тому, що “Джимніків” мало хто використовує для нещадних офроудних заїздів, тому на вторинному ринку не так важко знайти машину у непоганому стані.
Mitsubishi Pajero Sport III (з 2016 р.)
$21000 – 50200
Цією моделлю японці намацали дуже вдалу ринкову нішу: з одного боку, міцна машина з високими позашляховими якостями, з іншого – швидкісна і комфортна. І все це на фоні прийнятної ціни, оскільки модель традиційно просувають без претензій на преміальність. Pajero Sport так само можна придбати новим, і так само можна звернути увагу на його попереднє покоління, яке не відрізняється концептуально, але буде коштувати дешевше.
Mercedes-Benz Gelandewagen Professional (1979–2022 рр.)
$13500 – 18000
G-wagen створювався перш за все як універсальний армійський всюдихід, але жодних сумнівів, що конструктори відразу мали на увазі і продаж на цивільному ринку. Проте, коли утилітарний первісток G-класу W460 внаслідок еволюції поступово перетворився на швидкий і розкішний ларьок на колесах, компанії довелося знов створювати просту і недорогу машину. Так народилася спрощена серія G-Class W461 Professional, зі старим кузовом, позбавлена багатьох атрибутів розкошів, але щедро наділена усім, що необхідно для експлуатації далеко від автобанів та фірмових СТО. Певно, єдиний мінус – в Україні вибір таких машин обмежений.
Land Rover Defender (1990–2016 рр.)
$16900 – 69000
Це одна з найпростіших у технічному плані машин у світі, але ціну на неї накручує шарм легендарності (важко сказати, у чому вона полягає) і той факт, що більшість екземплярів продаються у глибокому позашляховому тюнінгу. На кожен день “Деф” точно не годиться, бо він не тільки малокомфортний, а й важкий у керуванні. Позитивні особливості вагомі: є вибір з кількох типів кузовів різного призначення, а головне, сама концепція авто передбачає жорстку експлуатацію, тому Defender не шкода заганяти у найстрашніші хащі і багнюку.
Toyota Land Cruiser 100 (1998–2007 рр.)
$9350 – 15700
Колись, у пору своєї молодості, це був престижний і комфортабельний представницький позашляховик, тепер це просто позашляховик – все також зручний і всюдихідний. Єдиним вагомим недоліком якого сьогодні є дороге обслуговування, адже машина складна і ремонт навіть на нефірмовій СТО щоразу влітає у копієчку. При купівлі слід бути обережним, бо хоча прокачані під безкомпромісний офроуд екземпляри видно за кілометр, є також чимало “вбитих” “соток”, власники яких не мали коштів на гідне утримання.
Якщо коротко
Коли вам дуже захочеться придбати брутальний рамний позашляховик, зверніть увагу на діапазон цін у нашій добірці. І це підказка для споживача: тут є машини для повсякденного користування, і є машини вихідного дня – для виїздів на природу, щоб добре відпочити біля мангала чи щоб добре поганяти бездоріжжям. Тобто врахуйте факт, що утримувати машину такого класу в якості сімейного авто дуже недешево, особливо якщо вона давно вже не нова. При тому що авто для недільних покатушок не так часто зазиратиме у ваш гаманець. Від якого, власне, все і залежить.
