Захисник України Влад Маховський "Француз", колишній командир розвідгрупи у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗС України, був тяжко поранений на фронті російським снайпером. Незважаючи на те, що його визнали обмежено-придатним і дали ІІІ групу інвалідності, розвідник вирішив знову повернутися на передову.
Як розповіло “Суспільне“, 27-річний воїн родом із Чернівців до широкомасштабного російського вторгнення відкрив власну піцерію, а до цього – служив у Французькому легіоні. Туди він вирішив вступити у 18-річному віці.
Маховський розповів журналістам, що любить екстрим, тож і пішов на це. Але з першого разу його не прийняли.
“Із ростом 174 сантиметри слід було важити 60 кілограмів, а я важив 52. Тоді я на місяць приїхав додому, поїв. Тоді поїхав назад. Перед співбесідою влив у себе 3 літри води, щоб важити цих 58 кілограмів”, – згадав розвідник.
Випробування, які проходили військовослужбовці, були дуже складними. “Ми стояли при -15 градусах у лосинах і дивилися на прапор Франції. Я кожен ранок мало не в сльозах був, але потім думав, хіба я ще трохи не протримаюся? Потім десь так само й тут на війні”, – сказав українець.
Коли Росія розв’язала повномасштабне вторгнення в Україну, Маховський уже мав здобутий за кордоном бойовий досвід. Він не підпадав під мобілізацію, бо коли залишав іноземний легіон, йому поставили діагноз ПТСР. Тож воїн пішов захищати рідну країну добровольцем і став розвідником.
Поранення чоловік отримав на Луганському напрямку. У нього влучило п’ять снайперських куль противника: одна пройшла крізь внутрішню частину стегна, друга – роздробила ліву ключицю, ще три побіжно зачепили тіло.
“Француз” згадав ситуацію із гумором. Він розповів, що евакуювати його з місця поранення не могли, тому він наклав турнікет і поповз. Через дві години біль був уже нестерпним, але знеболювального не було.
“Було боляче, важко. Ти повз, повз. Уже, знаєте, повз скільки міг, скільки не міг – теж повз, а потім розвернувся на спинку й дивився на небо. Але мені пощастило, бо коли я вже, скажімо так, дивився в небо й думав, як було прикольно, почув голоси хлопців. Я почав кричати, що я тут“, – розповів розвідник.
У лікарні у воїна вирізали частину м’язів стегна. Відновлення тривало півроку, Маховський отримав інвалідність і статус обмежено-придатного.
“Якби поранення було б сильнішим, і я відчував би, що не можу бути корисним хоч чимось, то пробував би взагалі піти з війська, бо служба кадрового військового мене ніколи не цікавила. Я спілкувався зі своїм командиром і подумав, що можу бути корисним поряд з хлопцями, з якими я воював“, – пояснив українець своє бажання знову йти на фронт . Він уточнив, що тепер планує займатися радіоелектронною або аеророзвідкою.
“Я не хочу, щоб те, що сталося в [окупованих] областях, відбувалося в Чернівцях. За це я воюю”, – зазначив наш захисник.
