Німеччина змінює курс - біженцям з України час іти працювати.
Про це пише Deutsche Welle.
“Мовний бар’єр знижується. Настав час йти працювати”. Ця заява міністра праці ФРН Хубертуса Хайля адресована біженцям з України, точніше кажучи – біженкам, оскільки жінки становлять 80% тих українських громадян у працездатному віці, які, рятуючись від війни, знайшли притулок у Німеччині з минулого року.
Міністр заявив це 18 жовтня на прес-конференції в Берліні, де він по суті проголосив зміну курсу уряду ФРН у питанні працевлаштування біженців. Йшлося взагалі про біженців, які мають реальну перспективу залишитися в країні на тривалий термін, але наголос було зроблено саме на українках.
Сьогодні зміну курсу фактично підтвердив канцлер ФРН Олаф Шольц. Виступаючи в бундестазі з урядовою заявою напередодні саміту ЄС, він, торкнувшись теми міграції, зокрема, оголосив: “Ми приступаємо до широкомасштабних дій для того, щоб українські громадянки і громадяни, які перебувають у Німеччині, тепер все б вийшли на німецький ринок праці”.
Біженці з України мають у Німеччині з початку літа 2022 року особливий статус. Вони отримують вищу допомогу (Bürgergeld) і мають більш широкі можливості для працевлаштування, ніж претенденти притулку, що прибули з інших країн. Станом на червень 2023 року українських одержувачів такої допомоги у працездатному віці було приблизно 480 тисяч.
“Федеральний уряд довго давав їм спокій, але тепер ті, хто втік від війни в Україні, повинні стати самостійнішими”, – констатує онлайн-портал тижневика Die Zeit.
Зміна курсу, що відбулася в Берліні, викликана, з одного боку, міграційною кризою, що різко загострилася цього року в усьому ЄС, що призвела в Німеччині до зростання популярності і все більш значними електоральними успіхами право-популістської, частково навіть праворадикальної партії “Альтернатива для Німеччини”.
З іншого боку, уряду ФРН треба терміново вирішувати проблему дефіциту кадрів, що швидко наростає на німецькому ринку праці, який все більш відчутно гальмує економічний розвиток країни. Причому потрібні не лише висококваліфіковані спеціалісти. Багато порожніх робочих місць не вимагають особливих знань, у тому числі й мовних.
Саме на це й наполягав Хубертус Хайль на прес-конференції.
“Ми розуміємо, що мовні знання важливі. Але вони не повинні бути досконалими”, – наголосив міністр праці.
Він зазначив, що останнім часом понад 100 тисяч біженців з України закінчили мовні курси, а ще приблизно 100 тисяч завершать навчання у найближчі місяці. В аналогічній ситуації перебувають ще 200 тисяч біженців із інших країн.
“Так що йдеться про потенціал для нашого ринку праці приблизно в 400 тисяч людей”, – зазначив міністр і запевнив: “Ми хочемо, щоб ці люди швидше проходили шлях від парти на інтеграційному курсі до робочого місця, і ми досягнемо цього”.
Водночас будуть посилені вимоги до самих українських біженців. Якщо німецькі безробітні зобов’язані регулярно звітувати про пошуки роботи перед місцевим відділенням агенції з праці (Jobcenter), то від українців цього досі не вимагали. Тепер це зміниться, заявив Хубертус Хайль.
Українські одержувачі допомоги Bürgergeld будуть зобов’язані щонайменше раз на шість тижнів повідомляти про свої зусилля з працевлаштування, а агентство з праці активніше пропонуватиме їм конкретні робочі місця.
“Тим, хто не захоче співпрацювати або відмовлятиметься від запропонованої роботи, можуть скоротити виплати”, – наголосив Хубертус Хайль.
