На території Київського крематорію на Байковому кладовищі розпочали ремонтні роботи після критики з боку військових. Обидві зали для прощання планують привести до ладу протягом двох тижнів, а повна реставрація запланована на 2024 рік.
Про це повідомила пресслужба КМВА.
“Це необхідні оперативні роботи, оскільки критика військових щодо зовнішнього вигляду крематорію є справедливою”, – зазначили столичні чиновники.
Реставрацію крематорію планували ще у 2021 році, але ремонт відклався. Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв пояснив, чому ремонт крематорію затягнувся.
“Будівлі крематорію зведені ще у 1970-х роках, тобто їм майже пів століття. Безумовно, вони потребують повноцінного оновлення, що ми і планували зробити у 2021 році. Однак будівлі були визнані об’єктами культурної спадщини, адже створені за унікальним проєктом. Це суттєво ускладнює проведення будь-яких ремонтних робіт”, – зазначив він.
За його словами, оскільки державні норми вимагають здійснити комплексну реставрацію, що супроводжуватиметься науковими дослідженнями, чиновники вже виконали низку процедурних і дослідницьких робіт, щоб вже наступного року проводити реставрацію.
Зараз у прощальних залах виконують поточний ремонт, щоб покращити їх зовнішній вигляд.
“Критика військових, до яких велика повага і вдячність, є об’єктивною. І ми зараз максимально оперативно виправляємо ситуацію – очищаємо, фарбуємо, заміняємо деякі елементи. Тобто все, що не вплине на подальшу реставрацію, проте покращить зовнішній вигляд приміщень, де прощаються з українськими воїнами”, – заявив заступник голови КМДА.
Планується, що ремонтний процес займе до двох тижнів. Зали ремонтуватимуть почергово, і бюджетних коштів на це не залучають.
Минулого тижня у соцмережах поширилось відео, на якому керівниця Патронатної служби Азову Олена Толкачова показувала умови у крематорії та вимагала від місцевої влади розпочати ремонт.
“Тут ми прощаємося з нашими полеглими героями. З 2014 року ми добиваємося того, щоб крематорій привели в гідний стан. Тут (біля входу – ред.) ми стикаємося з тим, що хлопці можуть спіткнутися, впасти, впустити труну. За труною йдуть побратими, приходять хлопці, які лежать в київському шпиталі. Тут вони не можуть ні пройти, ні проїхати (на кріслі колісному – ред.). Ми заносимо візки прямо в залу, хлопців на милицях під руки заносимо. Взимку тут падає на голову сніг, тече вода, розбиті вікна під стелею”, – розповідала вона.