У середу, 11 жовтня, НАБУ та САП повідомили чинного народного депутата про підозру у схемі розкрадання газу на мільярди гривень. Хоча його прізвище не було названо, українським ЗМІ стало відомо, що ним є Ярослав Дубневич, чиї фірми володіли двома теплоенергоцентралями, через які політик і отримав підозру.
Насправді ж за Ярославом Дубневичем та його старшим братом Богданом Дубневичем тягнеться шлейф скандалів, за які їм загрожує вже не одне покарання. Однак їм досі вдавалося трансформувати особисті зв’язки та політичний вплив молодшого з братів на мільярдні прибутки.
Шлях на політичний олімп
Брати Дубневичі, уродженці села Зубра Львівської області, у молодості не думали про бізнес- чи політичну кар’єру. Обидва закінчили взуттєве училище та працювали б собі шевцями, якби не закон про кооперацію в тодішньому СРСР.
У 1987-1988 роках брати зайнялися кооперативним бізнесом, але вже 1989-го, якщо вірити ЗМІ, старший Богдан за розкрадання отримав вісім років, з яких за ґратами відбув п’ять.
Ярослав Дубневич продовжив займатися малим бізнесом і з Богданом, який достроково звільнився, заснував сімейний бізнес – сільгосппідприємство “Львівське”, створене на базі радгоспу в рідній Зубрі. Згодом воно стало базою для агропідприємства “Львівське” – однієї з найбільших приватних агрофірм регіону.
Мільярди на залізниці
Але справжній “прорив” для братів стався наприкінці 1990-х років зі знайомством із начальником служби колій Львівської залізниці Михайлом Костюком. Останній був відомий як активний “винахідник” нових кріплень рейок, шпал та інших рацпропозицій. І все це не лежало без діла, 2000-го Львівська залізниця відремонтувала понад 500 км колій.
І тут і виникло ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Корпорація КРТ” (“Колійні ремонтні технології”. — Ред .), на яке й були оформлені патенти Михайла Костюка, а співвласниками патентів на винахід стали брати Дубневичі. Тобто чим більше ремонтів було на залізниці, тим більше було потрібно деталей для ремонту та платежів за їх використання власникам патенту.
Особливо вони розгорнулися після того, як Михайло Костюк 2008-го став головою “Укрзалізниці”. За підрахунками ЗМІ, його перебування у кріслі глави УЗ у 2008-2011 роках коштувало державі 2,72 млрд грн, отриманих “КРТ” від парядів.
Але якщо хтось думає, що зміна влади щось змінило для залізничного бізнесу Дубневичів, то лише за 2018 рік, за даними ЗМІ, дві фірми з орбіти братів отримали від УЗ близько 1,2 млрд грн.
2019-го тодішній голова “Укрзалізниці” Євген Кравцов публічно визнав, що його відомство переплачує фірмам братів Дубневичів. За даними гендиректора держпідприємства, за 7 місяців 2019 року УЗ переплатила понад 60 млн грн, дані про що він передав правоохоронцям.
Депутатський мандат не допоміг
Треба сказати, що сміливість голови УЗ могла пояснюватися тим, що на той час правоохоронці вже впритул займалися бізнесом Дубневичів, як, наприклад, Генеральна прокуратура України.
Втім, у братів на той час було підстрахування у вигляді депутатського мандату, який Ярослав Дубневич уперше отримав ще 2012-го як самовисуванець у мажоритарному окрузі №120 у Львівській області. У парламенті він приєднався до фракції УДАРу, а тому на виборах 2014 року він йшов хоч і мажоритарником, але вже як член Блоку Петра Порошенка.
2019-го молодший Дубневич здійснив політичний “хет-трик” і знову переміг на виборах до парламенту, знову по округу №120, але вже як безпартійний. У Раді він приєднався до депутатської групи “За майбутнє”, але всі ці маневри не допомогли, коли восени 2019 року Рада спочатку позбавила його недоторканності, а потім він потрапив до СІЗО, звідки вийшов під заставу 90 млн грн.
НАБУ та САП підозрювали нардепа у розкраданні 93,28 млн грн у “Укрзалізниці”, а саме слідство закінчилося навесні 2020 року. Щоправда, особливих відомостей про цю справу не випливало.
Справа на 2,1 млрд грн та п’ять років
Але якщо справа про розкрадання на УЗ триває чотири роки, то ось справі з “Нафтогазом” і двома ТЕЦ, які раніше належали Дубневичам, за яку Ярослав отримав ще одну підозру, вже шість років.
Так, ще в січні 2018 року в НАБУ повідомили про розкриття схеми розкрадання держави 1,4 млрд грн за рахунок різниці в ціні на природний газ. Так, у 2013-2015 роках ТОВ “Енергія-Новий Розділ”, ТОВ “Енергія-Новояворівськ” та ТОВ “Енергія” купили у НАК “Нафтогаз” 300 млн кубометрів природного газу за пільговими цінами для виробництва тепла населенню. Це пояснювалося тим, що на той момент їм належали Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ. Насправді ж із газу було вироблено електроенергію, яку було продано за ринковими цінами. Підсумок – держава не отримала 1,4 млрд грн різниці між пільговою та ринковою ціною газу.
А 2020-го року НАБУ виявило факт ще однієї такої угоди, тепер на 151 млн кубометрів та 729 млн грн шкоди державі.
Але лише у жовтні 2023 року НАБУ відкрито назвало організатором даного розкрадання нардепа, хоча всі три фірми контролюються саме Ярославом Дубневичем та його братом Богданом було відомо і раніше. Наразі ТОВ “Енергія-Новий Розділ”, ТОВ “Енергія-Новояворівськ” та ТОВ “Енергія” офіційно контролюються Павлом Дубневичем (сином Богдана) та Юрієм Дубневичем (сином Ярослава).
Та й ТОВ “Корпорація “КРТ”, за даними аналітичного сервісу YouControl, офіційно належить дружинам братів – Наталі (дружина Ярослава Дубневича) та Тетяні (дружина Богдана Дубневича).
Проте, судячи з заяв НАБУ та САП, вони мають намір знову затримати саме нардепа Ярослава Дубневича. Тим самим політик може скласти компанію ще одному чинному парламентарію – Нестору Шуфричу, чия апеляційна скарга слухається у суді.
