Нині плащаниця зберігається в Туринській каплиці в спеціально створених умовах під постійним і надійним контролем тиску, вологості та температури. Нещодавно вирішили вдатися до експерименту – нейромережа вивчила плащаницю та показала, "справжнє" обличчя Ісуса.
Деталі розповіло видання Daily Star.
У 544 році в місті Едеса, що на території сучасної Туреччини, виявили полотно з дивними відбитками. За переказами, на плащаниці були відбитки тіла Ісуса Христа після розп’яття.
Письмові згадки про плащаницю Ісуса датуються XIV століттям. Шляхетний лицар із Франції Жоффруа де Шарні помістив полотно у церкві в місті Лірі. Згідно з літописами, Маргарита де Шарні у розпал Столітньої війни між Англією та Францією врятувала полотно з церкви та взяла його з собою в евакуацію. Наступні дані свідчать, що плащаниця опинилася у Савої.
Тривалий час плащаниця зберігалася в замку Шамбері, що у Франції. У 1532 році внаслідок пожежі каплиця була повністю зруйнована, а плащаниця – пошкоджена.
Зрештою полотно перенесли до Турину. У період Другої світової плащаницю переховували в абатстві Монтеферіні.
Періодично плащаницю виставляють для віруючих. Останній раз це відбулося у 2015 році, а перед тим – у 2000, 1998 та 1978 роках.
У 90-х роках ХХ століття плащаницю піддали ретельному науковому вивчанню та дослідженню. Наразі вона зберігається у ємності, зробленій з броньованого скла вагою 1100 кг, наповненій інертним газом.
25 вересня 1933 року тканина була виставлена вперше за 400 років. Свідками події стали понад 25 000 людей в соборі Святого Іоанна Хрестителя в Турині. Є версія, що плащаниця показує справжнє обличчя Ісуса.
За допомогою нейромережі Midjourney вдалося зробити реалістичне зображення – так на думку штучного інтелекту міг виглядати Ісус.
На зображенні ми бачимо чоловіка з довгим волоссям, бородою та пронизливим поглядом.
Свідки винесення плащаниці в 1933 році казали, що бачили на тканині кров Ісуса. У 1979 році Туринська комісія оголосила, що, ймовірно, плями були не кров’ю, а скоріше пігментом.
Французький єпископ П’єр д’Арсі у 1390 році написав папі Клименту VII, що він вважає плащаницю не більш ніж “розумною спритністю рук”. Швидше за все, хтось “неправдиво заявив, що це справжня плащаниця, в яку був загорнутий Ісус у гробниці”.
За допомогою вуглецевого датування вчені встановили, що тканина могла бути створена між періодом 1260–1390 років нашої ери.
