Українська спілка промисловців і підприємців виступає за відправку законопроєкта №8087 "Про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та обʼєктів критичної інформаційної інфраструктури", який розширює повноваження Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації та зобовʼязує приватні компанії мати офіцера з кібербезпеки, на повторне друге читання.
Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах на громадському обговоренні законопроекту, що відбулося в УССП.
“Я б дуже просив, щоб за підсумками нашої дискусії врахували ту пропозицію, яка має абсолютну підтримку в контексті повернення законопроекту №8087 на повторне друге читання для суттєвого доопрацювання”, – сказав Кінах.
Він підкреслив, що недоліки, закладені в текст законопроєкту не відповідають європейським стандартам, особливо щодо державного контролю в цій сфері, недопустимість монополізації функцій такого контролю, що несе за собою, в тому числі й корупційні ризики.
“Я впевнений в тому, що на сьогодні у нас є сформований на серйозному фаховому і державницькому рівні перелік пропозицій, зауважень. Я маю надію, що сьогоднішні слухання також будуть враховані в ході регламентних процедур у Верховній Раді при подальшому розгляді законопроекту”, – додав Кінах.
Під час обговорення експерти та керівництво УСПП, зокрема віцепрезидент Спілки Іван Пєтухов, експерт Ігор Дядюра та член Ради адвокатів Київської області Олег Чорнобай розкритикували занадто широку сферу застосування цього закону, на відміну від європейських аналогів, що зачіпають максимум середній бізнес.
Законопроект №8087 стосується також будь-яких дій щодо зберігання персональних даних, або іншої інформації з обмеженим доступом в цифровому вигляді, і таким чином, за словами Чорнобая, навіть окремий адвокат, що веде базу даних клієнтів та зберігає інформацію, що підпадає під дію адвокатської таємниці, повинен наймати спеціаліста (офіцера) з кібербезпеки.
“Є красива назва законопроекту, але коли ми дивимося на конкретику, то бачимо, що ним вносяться зміни, які стосуються не тільки державних інформаційних ресурсів і не тільки обʼєктів критичної інфраструктури, але й стосуються приватного сектору. Таким чином мета законопроекту є одна, а реалізація його є зовсім інша”, – додав Чорнобай.
Пєтухов зазначив, що навіть малий бізнес, що веде базу даних співробітників або клієнтів теж може підпадати під дію закону і нести додаткові витрати.
За його словами, також порушуються права бізнесу, щодо оскаржування неправомірних приписів державних органів. Якщо зараз він не повинен його виконувати, якщо йде адміністративне оскарження рішення, то згідно з законопроєктом №8087 цей припис треба виконати, а потім, постфактум, вже можна його оскаржити.
Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віталій Дейнега теж розкритикував законопроект.
“Цифровізувати армію і в умовах бойових дій розгорнути цифрову інфраструктуру нам цей закон може завадити”, – підкреслив він.
Дейнега зазначив, що міністерство повинно зберегти самостійність щодо визначення умов і критеріїв постачання товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-комунікаційних систем збройних сил.
Як повідомляло агентство, законопроект №8087 був розроблений групою народних депутатів на чолі з Олександром Федієнко.
12 січня був прийнятий у першому читання, профільний комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує його схвалити і в другому читанні
