Голова КНР Сі Цзіньпін розчарував російську сторону, відмовившись брати на себе зобов’язання щодо підтримки нового масштабного проєкту з постачання газу з росії до Китаю, інформують Економічні Новини.
Йдеться про проект “Сила Сибіру 2” — трубопровід, який має пройти через територію Монголії до Китаю і хоча б частково компенсувати москві втрату європейського ринку.
Під час зустрічі з Путіним Сі Цзіньпін відмовився брати на себе зобов’язання щодо збільшення обсягів імпорту російського газу, зазначає агентство Bloomberg.
Пекін не бажає повторювати помилок Європейського Союзу і надмірно покладатися на паливо з росії.
Навпаки, китайська влада має намір максимально широко диверсифікувати постачання критично важливих для економіки корисних ресурсів, незважаючи навіть на те, що це може бути дорожче для країни.
Агентство зазначає, що асиметрія у двосторонніх відносинах особливо яскраво була помітна в промовах двох лідерів за підсумками спільних зустрічей.
Путін анонсував, що Росія має намір поставити до Китаю 98 млрд кубів газу на рік трубопроводами і не менше 100 млн тонн зрідженого природного газу. Однак китайський лідер не висловив жодної впевненості в тому, що ці плани буде реалізовано.
Володимир Путін стверджує, що за проектом вже «майже все узгоджено», проте у своєму виступі Сі Цзіньпін так і не підтвердив цю інформацію.
Експерти зазначають, що Сі Цзіньпін використав свій візит до Росії, щоб вкотре показати готовність протистояти США, проте від усіляких зобов’язуючих угод з Москвою Пекін відмовився.
Як зазначає політичний оглядач азербайджанського видання haggin.az Юлія Медведєва, під час зустрічі Сі і Путіна не було головного. Відповіді китайського лідера на актуальні питання, які хвилювали Кремль. Голова Сі оголосив про військову допомогу Китаю Росії? Ні. Чи сказав він хоч слово на підтримку анексій в Україні? Знову ж таки – ні. Чи обіцяв він постачати до Росії чіпи та інші високотехнологічні товари замість західних компонентів, які тепер не постачаються через санкції? І знову – ні.
Натомість було підписано цілу купу, аж 14 штук, паперів сумнівної цінності, у тому числі Угоду між Урядом Росії та Урядом Китаю про співпрацю в галузі спільного виробництва телевізійних програм та Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством промисловості та торгівлі Росії та Міністерством комерції Китаю про поглиблення співробітництва у галузі виставково-ярмаркової діяльності.
Що ж до такого «важливого» документа, як Спільна заява про поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії, що вступають у нову епоху, то вона з ініціативи китайської сторони складена в таких висловлюваннях, що трактувати її можна, як завгодно. Це не документ, а декларація про все добре проти всього поганого. Чим ця Спільна заява і є насправді.
