Два роки тому, у лютому 2021-го, Фонд "Демократичні ініціативи" провів дослідження, щоб з’ясувати, як і чому українці сприймають інші держави як союзників.
Тоді опитування показало, що загалом зовнішня політика не надто цікавила громадян. Про це повідомляють Економічні новини з посиланням на Європейську правду.
Ставлення до іноземних держав формувалося в залежності від політичних уподобань та стереотипів, а часто також під впливом російської пропаганди. Через це, наприклад, Білорусь сприймали як найбільшого союзника майже стільки ж, скільки й Німеччину. Навіть відкритих прихильників “союзництва” з Росією було 10%.
Натомість вагоме значення мали ціннісні орієнтації.
Якщо людина заявляла, що є прибічником інтеграції в ЄС, нейтрального статусу чи приєднання до Митного союзу – це автоматично суттєво впливало на оцінку іноземних держав як найбільших союзників України.
Вторгнення Росії стало моментом істини для усіх – і для української влади, і для суспільства, і для іноземних країн, багато з яких довели, що справжні друзі пізнаються у біді.
Суттєві зрушення громадської думки були помітні вже у травні 2022 року в експериментальному опитуванні в 11 відносно безпечних регіонах країни. Зокрема, ці дані засвідчили, що Білорусь можна більше не згадувати у списку країн, що можуть претендувати на епітет “дружні” (а про Росію годі й говорити).
Але найголовніше – те, що серед українців практично не лишилося байдужих до ключових питань зовнішньої політики та побудови стосунків з іншими країнами.
Щоби перевірити це, “Демініціативи” за допомогою Київського міжнародного інституту соціології у лютому 2023 року провели загальнонаціонального опитування. Щоправда, цього разу, на відміну від 2021 року, ми дали респондентам можливість самим назвати до п’яти країн, які вони нині вважають найбільшими союзниками України, щоб не обмежувати у виборі (зрештою, навіть коаліція “Рамштайн” налічує понад 40 країн).
Усі припущення підтвердилися. Зокрема, кількість тих українців, яким виявилося складно визначитися, чи є в України хоч одна держава-союзник, впала у понад три рази (у 2021 році таких було майже 12%).
Сімка лідерів
До початку великої війни серед країн, які українці назвали “дружніми”, можна було виділити шість лідерів. Чотири з них мали схожі показники: це Сполучені Штати Америки (28%), Польща (26%), Німеччина (23%), Білорусь (21%). За ними йшли Литва з Грузією, маючи по 14% кожна.
Після року війни склад лідерів змінився не лише кількісно, а й якісно.
На перше місце з неймовірними 84% підтримки вийшла Польща, слідом за якою дуже близько стоять США з 79%.
Тобто зараз, як і у 2021 році, Варшава та Вашингтон сприймаються українцями як головні союзники, проте за рік великої війни вони утричі збільшили рівень свого м’якого впливу на українське суспільство.
Крім того, Польща, яка раніше дещо відставала від США, зараз вийшла вперед. Це можна пояснити її особливою роллю як країни, що стала основним напрямком для мільйонів біженців з України (як транзитних, так і тих, хто лишився у Польщі) та головним транзитним шляхом для постачання зброї. А до того ж керівники Польщі заявили про завершення старих суперечок з Україною та про нову сторінку у наших відносинах.
Загалом роль лідерів у ставленні українців до держав-союзниць має значення.
Це, напевно, така українська риса – персоналізувати політику, і не лише нашу внутрішню.
Так, на фокус-групах найчастіше лунали імена Анджея Дуди та Джо Байдена, і українці практично ототожнювали їх з країнами, які вони очолюють.
Напевно, найяскравіше особистий чинник позначився на рейтингу Великої Британії, яка посіла третє місце у списку найбільших союзників України з показником 62%. Для порівняння: за рік до великої війни Британію згадали менше 7% опитаних.
Є підстави припустити, що зліт майже удесятеро відбувся і завдяки масивній збройній допомозі напередодні повномасштабного вторгнення та після нього, і, безумовно, завдяки особистій ролі прем’єр-міністра Бориса Джонсона. І ще невідомо, якими були б показники Британії, якби Джонсон не втратив посаду.
На четверте місце українці ставлять Німеччину, яку назвали серед головних союзників 41% опитаних.
З одного боку, показники Німеччини майже вдвічі більші, ніж довоєнні, але це зростання – набагато менше, ніж у трійки лідерів, і це не дивно. Спостереження у травні 2022 року вказували на протилежну тенденцію – тоді Берлін стрімко втрачав довіру українців. Майже напевно ситуація виправилася після того, як німецька влада зважилася на постачання в Україну сучасних та ефективних засобів ППО й особливо після “звільнення “леопардів”, тобто розблокування постачання танків.
Це дозволило Німеччини “надолужити втрачене” і суттєво збільшити свою підтримку у порівнянні з періодом до великої війни.
І, нарешті, на п’ятому, шостому і сьомому місцях розташувалися три країни з близькими показниками: Литва отримала 24%, Франція – 22%, Латвія – 21,5%.
Найближче до сімки лідерів підійшла Естонія. Її назвали ключовим союзником понад 14% опитаних; жодна з наступних у рейтингу країн не має більше за 10%.
Та не применшуючи ролі та відданості балтійських держав, які передають Україні величезні пакети зброї навіть за існування російської загрози для них самих, як це робить Естонія, дозвольте все ж окремо зупинитися на показникові Франції, держави-партнерки Німеччини по Нормандському формату.
Зараз Париж посідає шосте місце у рейтингу підтримки українців, з показником у відсотках майже удвічі нижчим за німецький.
Але ж до повномасштабного вторгнення РФ віра у дружність Франції була ушестеро меншою за тодішній показник німецьких колег! У 2021 році ледве 4% респондентів назвали її союзницею України.
Утім, щоб зберегти такі показники, Парижу варто подумати про внесок в оборону та підтримку України, який роблять набагато менші Литва, Латвія та Естонія.
Союзники не ходять поодинці
Та повернімося до трійки лідерів.
Польща, США та Британія не дарма очолили цей рейтинг – українці часто сприймають їх як союз. 86% із тих, хто назвав ключовими друзями України і США, і Польщу, також згадали у переліку Велику Британію.
Ще одне цікаве спостереження про цю трійку.
Понад 80% тих, хто називав США, Польщу і Британію серед головних союзників, вважають, що край війні покладе лише перемога України, та наполягають, що на компроміси з Росією йти не варто. Це важливий сигнал, особливо для Вашингтона – американська допомога і підтримка дуже цінується українським суспільством, але вона в жодному разі не може розглядатися як важіль тиску на Україну.
Загалом є цікавий і сильний зв’язок між трійкою лідерів та оцінкою інших країн як найбільших союзників України.
Зокрема, з тих опитаних, які, окрім Польщі, також вказували у п’ятірці найбільших союзників Литву і Латвію – понад 90% згадували й Естонію. По суті, йдеться про закріплення уявлення про важливість безпекового багатостороннього співробітництва у Балто-Чорноморському регіоні на прикладі солідарності у боротьбі проти спільної російської загрози.
Цікавою деталлю є те, що 85% опитаних, які називали Німеччину, обирали також і США, і лише 38% – Францію.
Ті, хто вважає Францію найбільшим союзником, також частіше обирали США, аніж Німеччину.
Зважаючи на те, як Париж та Берлін підкреслюють свою незалежність від Вашингтона у прийнятті зовнішньополітичних рішень і важливість німецько-французького тандему, це може здаватися дивним – але для пересічних українців ситуація видається іншою.
Кожен голос важливий
З семи найбільших союзників України за даними цього опитування чотири входять до переліку найбільших світових економік та разом представляють понад 35% світового ВВП.
Компанію їм склали Польща, Литва, Латвія та Естонія, які у годину смертельної небезпеки виявилися більш рішучими, ніж чимало їхніх багатих сусідів по Євросоюзу.
Найближче до групи лідерів опинилися Естонія (14%) та Чехія (8%), і це не дивно з огляду на обсяг допомоги озброєнням, зусилля в рамках ЄС із запровадження антиросійських санкцій та надання прихистку для українських біженців.
Наступні за ними – Канада (6,5%) та Туреччина (4,5%).
Ці відносно невисокі показники мають пояснення. Канада, підтримуючи українців, все ж не була достатньо помітною на тлі більш активних сусідів України – а опитуваним треба було обрати не більше п’яти країн-лідерів. А Туреччину за президента Ердогана українці оцінили досить об’єктивно: вдячні за допомогу, однак не закривали очі на його спроби використати війну та досягти домовленостей з Росією у власних інтересах.
За рік великої війни практично не змінилися позиції Італії, Румунії, Словаччини, Швеції та Японії. Їхні показники невисокі, однак це також можна пояснити обмеженням відповідей лише п’ятьма варіантами.
І насамкінець кілька слів про країни-розчарування для українців.
Порівняно з 2021 роком найбільше втратила Грузія: кількість тих, хто включає її до числа ключових союзників, зменшилася у понад 25 разів – з 13,5% до 0,5%.
Серед тих, хто втратив довіру українців як союзник, є також Угорщина, що і раніше мала невисокий рейтинг в 2,6%, а тепер він додатково знизився у 3-4 рази. І тут також йдеться про ставлення передусім до лідерів та влади цих країн. Політика Орбана та уряду Гарібашвілі призвела до кризи у стосунках з Україною.
В обох випадках, до слова, йдеться про режими, які утискають громадянські свободи та обмежують демократію. Історія показує, що такі стосунки можна полагодити лише після того, як у цих країнах відбудуться зміни у бік демократизації.
