За героїзм свого народу, і за те, що вистояла проти агресора, журнал The Economist визнав Україну - державою року. Видання назвало цьогорічний вибір очевидним.
У звичайний час обрати країну року за версією журналу The Economist досить складно. Зазвичай журналісти та редактори редакції починають з вільних дебатів, в яких обговорюють конкурентні переваги півдюжини країн, що увійшли до шорт-листа. Але цього року, вперше відтоді, як ми почали називати країни року у 2013 році, вибір очевидний. Ним може стати лише Україна, вважає видання The Economist, інформують Економічні новини.
Зазвичай такої честі удостоюється країна, яка, на наш погляд, найбільше прогресувала за попередні 12 місяців. Отже, Україна є в певному сенсі незвичайним вибором, оскільки життя більшості українців вражаюче погіршилося з моменту неспровокованого вторгнення Володимира Путіна в цю країну в лютому. Багато людей загинуло. Міста були зруйновані і спалені. Мільйони людей покинули свої домівки. Економіка України скоротилась приблизно на третину. Через російські атаки багато українців мерзнуть у темряві без електрики.
Проте українці проявили себе цього року. Особливо виділяються чотири їхні якості. Перша – героїзм. Коли почалося вторгнення, більшість людей думали, що Україна буде розгромлена своїм набагато більшим сусідом. Багато хто з розумінням поставився б до того, якби українські захисники відступили. Пан Путін явно очікував, що українська армія здасться: його війська зайшли з парадною формою, готовою до військового параду, але без достатньої кількості їжі.
Українці вистояли і билися. Президент Володимир Зеленський, відкинувши пропозиції Заходу вивезти його з Києва, заявив, що йому потрібні “боєприпаси, а не таксі”. Пересічні українці продемонстрували аналогічну стійкість. Професори, сантехніки та поп-зірки стікалися до війська, помінявши комфортабельні домівки на морозні окопи та ризик жахливої смерті. У битві за битвою вони розгромили росіян. Захищаючись від агресора, який заперечував право їхньої країни на існування як незалежної держави, вони віднайшли нове почуття нації.
Вони також проявили неабияку винахідливість. Вони знайшли слабкі місця свого ворога, підривали його запаси пального та боєприпасів і швидко навчилися застосовувати нову зброю, що постачалася Заходом. Вони делегували прийняття рішень офіцерам на місцях, що зробило їхні підрозділи більш гнучкими і адаптивними, ніж неповороткі, ієрархічні росіяни. Вони вміло використовували допомогу дружніх розвідувальних служб, особливо американської, в той час як їхні вороги воювали наосліп, а іноді видавали власні позиції телефонними дзвінками по відкритих лініях зв’язку.
Українці також продемонстрували стійкість. Коли вдома немає води з-під крану, вони розтоплюють сніг. Коли немає електрики, вони знаходять тепло і світло в кафе з дизельними генераторами, або сплять в офісах, де вони працюють. Жахіття, які продовжує завдавати їм Путін, не схоже, щоб підірвали бойовий дух українців.
І, головне, вони не відповідають на воєнні злочини росіян воєнними злочинами. Російські війська регулярно бомбардують цивільне населення, катують полонених і грабують населені пункти. На противагу цьому, російські військовополонені вражені тим, наскільки добре з ними поводяться. Це значною мірою тому, що Україна не є, як стверджує пан Путін, нацистською державою, а демократичною країною, де людські життя мають значення. Вона має свої недоліки, зокрема, корупцію, але її уряд і народ відкинули путінізм ще до війни, і зараз вони відкидають його ще рішучіше.
Виступивши проти російського деспота, українці захистили своїх сусідів. Якби він завоював Україну, він міг би напасти на Молдову чи Грузію, або став би загрожувати країнам Балтії. Україна показала, що навіть малі, але сильні країни можуть протистояти великим кривдникам. Таким чином, вона стала натхненням не лише для країн з агресивними сусідами, таких як Тайвань, але й для пригнічених народів у всьому світі. Багато тиранів розповсюджують велику брехню, щоб виправдати свої злодіяння та нав’язати свою волю за допомогою терору. Українці показали, що брехню можна викрити, а терору можна протистояти. Їх боротьба ще далека від завершення. Але їхній приклад у 2022 році був неперевершеним. Слава Україні!
