Джо Байден двічі намагався стати повноцінним господарем Білого дому. Однак виграти президентські вибори і стати 46-м президентом Сполучених Штатів Америка йому вдалося тільки з третьої спроби. Для України ж його перемога має особливе значення. Адже якщо Трамп за час своєї президентської каденції не демонстрував особливої зацікавленості «українським питанням», то для Байдена воно має особистий інтерес.
“Економічні новини” розбиралися як саме активізуються відносини України і США в контексті зміни американського політичного керівництва.
Ярмарок лестощів і роль «першої дружини»
Джо Байден активно займався «українським питанням» під час президентства Барака Обами. Політик неодноразово бував в Україні, очолював американську делегацію на інавгурації Петра Порошенка в 2014 році і активно підтримував Україну в конфлікті з Росією. У той же час Байден жорстко критикував українську владу за відсутність реформ і боротьби з корупцією. Виступаючи у Верховній Раді в 2015 році, Байден порівняв корупцію в Україні з раком. Україна також майже коштувала йому перемоги на президентських виборах 2020 року. У 2019 розгорівся скандал, коли стало відомо, що Дональд Трамп тиснув на українську владу, вимагаючи розпочати кримінальне розслідування відносно сина Джо Байдена, нібито причетного до корупційних схем.
Однак вибори в США все розставили по своїх місцях. Тож не дивно, що одразу після оголошення їх результатів, українські політики і громадські діячі буквально змагалися між собою, публікуючи в соцмережах схвальні привітання, адресовані новому главі Білого дому. Президент Володимир Зеленський був одним з перших, хто привітав нового американського президента. «Україна з оптимізмом дивиться в майбутнє стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами», – написав глава держави. Голова Офісу Президента Андрій Єрмак запросив Байдена відвідати українську столицю: «Наші країни розділяє океан, втім нас нерозривно об’єднують спільні цінності та прагнення захищати і просувати свободу і демократію. Будемо раді бачити вас в Києві! » – написав він у фейсбуці «Вітаю американський народ з проведенням виборів президента США! Ознакою їх успішності стала рекордна кількість бажаючих реалізувати своє виборче право. Це і є прозора демократія в дії. Упевнений в продовженні стратегічної співпраці між нашими країнами! » – написав у твіттері спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.
А ось екс-президент Петро Порошенко виклав цілу фотогалерею своїх зустрічей з Байденом, назвавши його «бійцем, державником» і «президентом США, з яким Українї пощастило» і який «володіє глибокими і особистими знаннями» про нашу країну. «Разом з твердою двопартійною підтримкою України, ми дуже сподіваємося на віддане трансатлантичне лідерство Сполучених Штатів у інтересах Вільного світу» – написав він у фейсбуці. Настільки демонстративний жест сподобався не всім. Народний депутат восьмого скликання Сергій Лещенко, звинуватив Порошенка в спробі приватизувати на українських просторах результат Байдена. «Порошенко намагається показати, що перемога Байдена – це його перемога. Це пил в очі. Джо Байден як віце-президент США був за рангом зобов’язаний працювати з президентом Порошенко. У той же час, Порошенко створив величезні проблеми для Байдена руками свого генпрокурора Юрія Луценка, коли той передавав Руді Джуліані компромат на сина Хантера Байдена. Крім того, саме Порошенко не вберіг аудіозаписи переговорів між ним і Байденом, які потрапили в руки російському агенту Андрію Деркачу і були використані для атаки на Байдена. Витік стався з української сторони. Це все важливо розуміти, аналізуючи нинішні бравурні заяви Порошенко. Нова американська адміністрація налаштована на співпрацю з легітимною українською владою», – написав Лещенко у своєму телеграм-каналі. У той же час в партії «Європейська солідарність» нагадали, що у Верховній Раді саме представники пропрезидентської фракції «Слуга народу» (СН) вимагали створення тимчасової слідчої комісії парламенту щодо звинувачень в корупції на адресу сім’ї Байдена. «Її створення ще в травні вимагав глава групи дружби «Україна – США», людина неабияких дипломатичних здібностей Давид Арахамія. Феєричні персонажі ці слуги … »- написала на своїй сторінці в фейсбуці співголова фракції партії «Європейська солідарність»Ірина Геращенко.
Голова Платформи соціально-гуманітарних ініціатив і інновацій «Єдиний Координаційний Центр» Олег Саакян сумнівається, що у нового американського президента є свої «улюбленці». «Не думаю, що у когось з українських політиків є можливість схилити Байдена в статусі президента на свою сторону. Інша справа, що досвід комунікації з Байденом, очевидно, що є у багатьох представників української політичної еліти. Але це не тільки наше явище. Якщо подивитися на європейські країни в цілому, то в багатьох з них можна було спостерігати такі ж флешмоби публікації поздоровлень і фотографій з Байденом. Все ж він досить активно займався європейським напрямком в статусі віце-президентом США. Це системний, досвідчений політик, у якого за спиною десятиліття активної політичної діяльності. Відповідно, велика кількість знайомств і комунікацій. Це його багаж», – сказав« ЕН »експерт.
Він переконаний, що всі наявні комунікації з Байденом навряд чи «стануть багажем і ресурсом для українських політиків». «Тому що все ж є глава держави однієї й іншої країни. Тут буде свій рівень комунікації. Є також рівень взаємодії з опозицією. Звичайно, США будуть диверсифікувати для себе ризики, оскільки є певні інтереси цієї країни, які будуть відстоюватися. Зокрема, за допомогою роботи з українськими політичними елітами. Тому тут я б не сказав, що цей досвід спілкування з Байденом з української сторони буде критичним ресурсом. І що сьогодні хтось із політиків може зіграти в «улюблену дружину»», – вважає політолог. У той же час експерт підкреслив, що «український кейс» для Байдена є особистісним. «З ним пов’язані як позитивні, так і негативні емоції. Для Байдена – це можливість перетворити Україну в історію персонального успіху. Тема, якою він почав займатися, коли ще не був президентом, і якою він продовжить займатися вже в статусі президента, щоб показати як вдалося допомогти Україні демократизуватись і стати більш сильною державою. Або це може стати історією провалу. І в такому випадку йому будуть нагадувати про це в подальшій політичній кар’єрі. Тобто, Україна для Байдена – одна з маркерів, до якої буде прикута особлива увага », – резюмував Саакян.
Українська історія Джо Байдена
У 2009-2017 роках Джо Байден обіймав посаду віце-президента в адміністрації Барака Обами. Починаючи з подій на Євромайдані, він почав відігравати значну роль в українській історії. У мемуарах «Пообіцяй мені, тато», присвячених померлому від раку синові Бо Байдену, Джо Байден згадував, як переконував українське керівництво під час численних телефонних розмов не застосовувати силу проти демонстрантів Євромайдану. Януковича він зображує як повністю залежного від Кремля і його агентури людину. У своїх виступах по Україні він неодноразово згадував про роль самопожертви Небесної сотні для української історії. Після анексії Криму та на початку війни на Донбасі в квітні 2014 року Джо Байден відвідав Київ, де зустрівся з тодішнім в.о. президента Олександром Турчиновим і главою уряду Арсенієм Яценюком.
«Україна повинна зберегти суверенітет. Залишитися неподільною, із Заходу на Схід, з Півночі до Чорного моря. Жодна нація не має права відбирати територію іншої нації», – заявив він на брифінгу перед українськими журналістами. Віце-президент США під час візитів в Україну ще неодноразово наголошував на необхідності для українських політиків ставити інтереси країни вище особистісних. А виступ Байдена у Верховній Раді 8 грудня 2015 продемонстрував, як він розглядає історію України і роль корупції в ній. Він закликав створити політичну систему, в якій би чиновники не мали конфліктів інтересів, а олігархи грали за правилами, платили податки і не впливали на рішення судів.
«Корупція висмоктує ресурси людей. Вона послаблює економічне зростання і принижує людську гідність. Коли Росія прагне використовувати корупцію як інструмент примусу, реформа – це не просто належне врядування, це самозбереження. Це відповідає інтересам національної безпеки країни », – зазначав Байден.
Історія, пов’язана з сином Байдена та Україною, викликала землетрус в американській політиці. У вересні 2019 спалахнув скандал через розмови Дональда Трампа з Володимиром Зеленським, в якій президент США переконував Зеленського співпрацювати з його адвокатом Руді Джуліані і розпитував про справу компанії Burisma, в наглядовій раді якої з 2014 року працював син Байдена Хантер. Все завершилося процедурою імпічменту президента Трампа в Палаті представників Конгресу, контрольованій демократами. Його виправдали в Сенаті. Що стосується сім’ї Байдена, екс-генпрокурор Юрій Луценко заявив в інтерв’ю ВВС у вересні 2019 року, що у ГПУ не було питань ні до Джо Байдена, ні до його сина. Втім, Дональд Трамп не залишив без уваги цю тему під час дебатів з Байденом в жовтні 2020 року.
Плани на майбутнє
Детальна політика США щодо України ще не окреслена – зокрема через те, що майбутній президент ще не визначив остаточно свою команду. Але основні напрямки він уже публічно озвучив. Зокрема, в заяві з нагоди 29-ї річниці незалежності України Джо Байден висловив повну підтримку Києву: «Як президент, я дам зрозуміти Кремлю, що він повинен припинити агресію і окупацію України. Адміністрація Байдена-Харріс гарантуватиме, що Україна отримає необхідну їй економічну і військову підтримку, в тому числі летальну зброю, і в той же час буде закликати Україну проводити важливі реформи, які життєво важливі для її успіху ».
«Я зробив би Україну пріоритетом міжнародної політики», – заявив раніше Джо Байден. «У військовій сфері я надав би допомогу від США в сфері безпеки, включаючи зброю, щоб посилити здатність України захищатися. Я також би розширив успішне навчання збройних сил України, розпочате адміністрацією Обами-Байдена», – додав він.
«В економічній сфері я працював би над збільшенням західних прямих інвестицій і підтримував би енергетичну незалежність України від Росії, особливо якщо «Північний потік 2» буде побудований, що значно завадить доступу України до російського газу», – сказав Байден. Він уточнив також: «Я би забезпечив, щоб допомога США Україні надавалася лише за умови антикорупційних реформ, включаючи призначення дійсно незалежних антикорупційних прокурорів і судів». «Я підтримав би набагато більш потужну роль США поряд з Францією і Німеччиною в переговорах з Росією. Щоб дипломатія працювала, нам потрібен більший важіль щодо Москви і це означає більш тісну співпрацю з європейськими партнерами і союзниками, щоб Росія платила велику ціну за війну, яка триває в Україні », – заявив Байден.
«Наша стратегічна мета – підтримати еволюцію демократичної, єдиної, суверенної України і змусити Кремль платити ціну за постійні атаки на міжнародний порядок», – додав він.
А що з НАТО?
У питанні подальшої співпраці України і НАТО багато що залежатиме від того, хто стане новим держсекретарем США і хто буде курирувати український напрямок в Білому домі. За даними ЗМІ Байден має намір призначити держсекретарем США свого давнього радника Ентоні Блінкена.
Тим часом, радником з нацбезпеки, ймовірно, стане один з найближчих помічників Гілларі Клінтон – Джейк Салліван.
58-річний Блінкен і 43-річний Салліван працювали радниками Байдена з питань національної безпеки, коли той був віцепрезидентом США. Для України це хороша новина.
Є надія, що Києву вдасться домовитися про розблокування роботи Комісії Україна-НАТО з Угорщиною. Однак чи отримає наша країна одночасно з цим підтримку руху на отримання ПДЧ і чи стане Байден лобіювати цю ідею, як свого часу робив президент Джоржд Буш в 2008 році, експерти поки не беруться прогнозувати. На їхню думку, одним з факторів, який буде визначати цю відповідь, стане якість проведених реформ, які Україна повинна здійснити для досягнення відповідності стандартам НАТО (зокрема, таких, як закон про СБУ, який давно перебуває на розгляді парламенту). Також це буде залежати від того, чи буде підтримувати Україна глобальні питання безпеки, ініціативи і пріоритети Штатів. Тому те, що продаж компанії «Мотор Січ» китайцям поки заблокований, може бути хорошим аргументом на користь зближення з Альянсом.
Обов’язки перед «deep state»
Військовий і політичний експерт Олексій Арестович вважає, що відносини України і США після перемоги Байдена зміцняться. «Байден неодноразово заявляв, у тому числі під час свого віце-президентства, що він кращий друг України, що Путін буде покараний і поставлений на місце щодо конфлікту в Україні. Що буде на ділі – треба дивитися. Думаю, що буде все нормально. По-перше, в Америці прийнято відповідати за свої слова. По-друге, загальний хід подій і логіка показує, що рішення з цього приводу вже прийнято, інакше не було б навчань Rapid Trident-2020. Коли була безпрецедентна присутність американських військ на території України і проведення кількох військових навчань з українськими колегами, що протистоять російським навчань «Кавказ-2020», які були націлені на Україну», – сказав« ЕН »військовий і політичний експерт Олексій Арестович.
Він сумнівається, що Росії вдасться домовитися з Байденом та «злити Україну». «У мене відчуття, що навпаки. А ось чи буде атакувати Росія? У військовому відношенні навряд чи, тому що у них вже сил немає. Економіка сильно просіла. Це видно по тому, як вони вирішували конфлікт в Нагірному Карабасі. Фактично втрутилися на останній стадії, домовившись про миротворців, ніяких військових зусиль не робили, навіть не загрожували Туреччині та Азербайджану. Воювати в семи різних місцях світу навіть за часів СРСР не доводилося. Однак, інформаційно, економічно і дипломатично, звичайно, тиск на Україну з боку Росії буде надалі. Провокуватимуть. Так це все прекрасно розуміють і в Україні, і в Америці. Як-небудь впораємося», – додав він.
Він звернув увагу, що незважаючи на те, що у Трампа з Україною були не самі теплі відносини, але, тим не менш, військова допомога Україні не припиняла надходити. А сьогодні є надія, що нова адміністрація Америки дасть «зелене світло» на поставку протикорабельних ракет для Чорноморської акваторії. «Не знаю чи набагато покращиться ситуація при Байдені, але гірше точно не стане. Тому що Байдену цього не пробачать його виборці. І те, що в Америці називають «deep state». Треба враховувати, що в Америці політика не персональна, а інституалізована. Тобто, там працює так звана «глибинна держава». Це люди, які піклуються про велич і славу Америки, не залежно від того який політик очолює Білий дім і яка партія влади. Це керівники спецслужб, розвідувальне, дипломатичне, військове співтовариство. Вони роблять свою справу. Вони робили це при Трампі, будуть робити і при Байдені. Тому в цьому сенсі можна не хвилюватися », – додав експерт.
Нагадаємо, Deep state або так званий “тіньовий світовий уряд” – теорія змови, згідно з якою в США існує скоординована група державних службовців, які впливають на державну політику. Цей термін, який спочатку використовувався для позначення тіньових урядів в таких країнах, як Туреччина і пострадянська Росія, також був використаний в США для позначення державних інститутів, що володіють владою, але необов’язково мають на увазі змову. Їм приписують і відповідальність за реалізацію т.зв. «Кольорових революцій» на пострадянському просторі. Термін здобув популярність в 2017 році, коли з’явилися численні витоки, що впливають на президентство Дональда Трампа. Прихильники Трампа використовували термін для позначення співробітників розвідки і органів виконавчої влади та посадових осіб, які визначають політику через витоки інформації в ЗМІ або інші внутрішні засоби. Підозри в спробах маніпуляції були особливо помітні після витоку інформації від урядовців в «Вашингтон пост» і «Нью-Йорк Таймс», які вимагали відставки Майкла Флінна, радника з нацбезпеки при Трампа. Термін став популярним в консервативних і правих ЗМІ, які співчувають адміністрації Трампа. Деякі союзники Трампа і праві ЗМІ стверджують, що колишній президент Барак Обама координує Deep state, щоб воно чинило опір Трампу. Багато хто вважає, що Джо Байден також є членом спільноти “deep state”.
Допомога не безоплатно
Фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що не варто тішити себе ілюзіями, що підтримку США Україна отримує безоплатно, оскільки все в цьому світі має свою ціну. «На сьогоднішній момент в світі є дві основні концепції впливу на слабкі держави з боку сильних. Цю концепцію виклав колись німецький юрист Карл Шмідт. Він висунув дві основні форми. Це «імперіум», умовно кажучи, коли сильна держава управляє активами і, відповідно, при чиненні тиску на інші держави ставить перед собою політичні інтереси. Наприклад, як на Україну впливала Росія. І є варіант «домініума», коли активами управляють глобалістичні транснаціональні компанії (ТНК), які розглядають весь світ як майданчик для своєї діяльності. Відповідно, основна їх мета – це створення максимально зручних умов для себе, для інвестування і отримання прибутку. Тому прихід Байдена, на думку експерта, це фактично реванш неоглобалістичних ТНК американських еліт після чотирьох років президентства Трампа. Відповідно тиск на Україну посилиться в частині відкриття кордонів для інфільтрації цього впливу», – сказав «ЕН» Олексій Кущ.
На його думку, Україну будуть ще більше «перепрошивати під запити і формат діяльності ТНК і глобального капіталу. «В принципі, все буде робитися для того, щоб, умовно кажучи, ТНК, які в Україні будуть працювати або з нашими активами, або з землею, або з фінансовими ресурсами, (наприклад, боргами), щоб вони максимально зручно себе почували і їх інтереси були максимально захищені», – говорить Кущ. Експерт звернув увагу, що реалізація цієї мети можлива лише за умови зміщення державних інститутів як демократичних механізмів. «Умовно кажучи, щоб люди не могли переобрати владу. Тобто, вони будуть її тільки формально переобирати, але фактично державна політика не змінюватиметься. Що в принципі ми й спостерігаємо зараз. У цю ж концепцію лягає і тема уряду технократів. Тобто, людей, які не несуть ніякої політичної відповідальності і якраз створюють канали для проникнення в країну цього «домініума». Цьому ж служать і різні нібито «громадські» грантові організації, які проїдають такі «кротові нори» в державних інституціях. Роблять такі дірки як в швейцарському сирі, умовно кажучи. Тому природньо при Байдені вся ця політика значно посилиться», – резюмував експерт.
Опальні олігархи
Ігоря Коломойського перемога Джо Байдена навряд чи сильно порадувала. Ще в листопаді 2019-го Коломойський дав яскраве інтерв’ю The New York Times, “наїхавши” на демократів. “На місці Зеленського я би розслідував справи, про які просив Трамп (йшлося про компанію Burisma за участю сина Джо Байдена – ред.) А якщо демократи надумають мудрувати з нами, ми зблизимося з Росією. Російські танки стоятимуть біля Кракова і Варшави. Ваш НАТО буде бруднити штани і купувати памперси “, – заявив тоді Коломойський. У США у олігарха величезні проблеми з законом, його підозрюють у “відмиванні” сотень мільйонів доларів. Є підозра, що в найближчий рік проблем у Ігоря Коломойського за океаном виникне ще більше: його американська імперія перебуває під прицілом у Мін’юсту США, а справу веде ФБР. Для нього і його партнера Геннадія Боголюбова все може закінчитися дуже погано. Аж до повторення долі Павла Лазаренка.
Ще один олігарх, чия доля висить на гачку – це Дмитро Фірташ. Кілька разів він уже був на волосині від екстрадиції в США, але завдяки величезним зусиллям і грошам йому поки що вдається її відстрочити. У січні цього року помічник адвоката Трампа Руді Джуліані Лев Парнас розповідав, що Фірташу нібито пропонували видати компромат на компанію Burisma, де працював син Джо Байдена Хантер. В обмін на це йому обіцяли повне закриття справи. Однак тоді олігарх не погодився, чому зараз напевно радий. “Я можу сказати вам тільки одну річ: у мене немає ніякої інформації, я ніколи не збирав таку інформацію і нікого не фінансував, хто збирав би таку інформацію. І це б було великою помилкою з мого боку, якби я вирішив бути залученим в таку боротьбу “, – заявив Фірташ американському виданню The New York Times. Дуже завбачливо, але цього може не вистачити. Австрійський суд дозволив передати олігарха американцям, але поки все гальмується завдяки армії адвокатів, які затягують процес щосили. А якщо врахувати, що в 2015-му році процес проти нього був запущений саме демократами, то переїзд Фірташа в ізольоване приміщення за океаном цілком реальний.
Загроза перевороту
Колишній депутат парламенту Давид Жванія вважає, що з приходом Байдена до влади екс-президент Порошенко спробує зробити в країні “державний переворот”, мовляв до цього він почав готуватися ще влітку. Більш того, за його словами, новий американський президент в курсі цих планів і навіть підтримує політика. «Тому, відразу після виборів в США і перемоги Байдена, планується почати атаку на президента Зеленського. Це будуть інформаційні атаки і вуличні акції. Мета – розхитати ситуацію в країні, зробити її некерованою і змусити президента достроково піти у відставку. Після цього будуть призначені дострокові парламентські і президентські вибори. Які Порошенко і його союзники збираються виграти на гаслах порятунку країни від реваншу Медведчука і Путіна. Це цілком реальний план і в ньому вже погодилися брати участь деякі люди з оточення Зеленського. Зокрема, особистий політичний проект і проходження з ним в Раду нібито обіцяні спікеру Дмитру Разумкову. Саме навколо нього будуть зібрані осколки партії «Слуга народу» після того, як Зеленський піде», – сказав екс-нардеп у своєму відеозверненні на YouTube. За словами Жванії, Разумкова і ще ряд членів з президентської партії такий варіант влаштовує. Вони вже не вірять в Зеленського і хочуть втекти з корабля, що тоне.
