Україна отримала другий транш макрофінансової допомоги ЄС
З питанням щодо наслідків для української економіки збільшення боргових зобов’язань за кредитами МВФ, Євросоюзу та інших кредиторів “Економічні Новини” звернулися за ексклюзивним коментарем до екс-в.о. міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Павла Кухти
Павло Кухта повідомляє, що якщо Україна має дефіцит бюджету, то його треба якось профінансувати
“Дефіцит бюджету означає, що наших доходів не вистачає на те, щоб покрити усі видатки, які нам зараз необхідні. Це значить, що дефіцит треба профінансувати. Джерел фінансування насправді дуже небагато. Це або залучення боргових ресурсів, або приватизація. Приватизація може покрити певну частину фінансування. Але в кризу, коли активи дешевшають, буде не дуже вигідно масово розпродавати підприємства. І парламент постановив тимчасово призупинити продаж об’єктів. Тобто підприємства необхідно готувати до продажу, але продавати зараз неможна. Відповідно, приватизація не принесе достатньо коштів, щоб можна було забезпечити ці потреби у фінансуванні. І залишається лише залучення боргових ресурсів.
Якщо ми говоримо про виникнення боргів, то те, що дає Єврокомісія чи МВФ – це найдешевше, що є. Це дуже дешеві ресурси і вони є найвигіднішими. Всі інші борги менш вигідні, тому що вони дорожче коштують. Тому це точно не можна назвати невигідним запозиченням для України, навіть з суто математичної точки зору. Таким чином, існуючі запозичення найдешевші, а відсоток за ними найменший.
Чи варто в принципі влазити у борги? Не варто. Але маємо розуміти, що, по-перше, в кризу це розумно. Тому що криза потребує певної відповіді, щонайменше не зниження державних видатків, оскільки це поглибить кризу. І відповідно, якщо не вистачає доходів покрити ці видатки, то в кризу держава якраз і залучає боргове фінансування, щоб ці видатки покрити.
Якщо казати про ситуацію взагалі, то, звичайно, краще в борги не влазити, видатки тримати низькими, не підвищувати їх і не нарощувати. Але маємо розуміти, що це має політичну ціну, оскільки соціальні видатки не підвищуються більше, ніж держава може собі це об’єктивно дозволити. Державний апарат не роздувається більше, ніж держава також може об’єктивно це дозволити. Це означає, що політики мають дуже консервативно і обережно ставитися до видатків. До речі, за останні роки державний борг суттєво знизився”, – повідомляє Павло Кухта
