Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард попереджає, що європейські країни можуть зіткнутися з масштабним економічним шоком, якщо терміново не приймуть відповідних заходів по боротьбі з розповсюдженням коронавируса та рятуванням економіки. "Економічні новини" спробували розібратися у впливі кризи на світову економічну ситуацію і економіку України.
На сьогодні Європейський центробанк аналізує всі доступні інструменти, які дозволять надати максимально дешеве фінансування і доступні кредити. У той же час, Лагард підкреслила, що заходи, які вживатиме Центробанк, будуть ефективними лише в тому випадку, якщо уряди всіх європейських країн підтримають їх за допомогою реалізації внутрішніх програм. Програми повинні стимулювати банки до фінансування компаній, які найбільш постраждали від поширення коронавируса. На думку аналітиків, Європейський центральний банк може піти на зниження облікової ставки, посилення програми кількісного пом’якшення (QE) і збільшення обсягу надання дешевих кредитів.
Ситуація, що склалася в ЄС частково викликана порушенням виробничих ланцюжків. Президент Європейської торгової палати в Китаї Йорг Вуттке повідомляв, що перебої в поставках насправді куди значніші, ніж багато хто думає. Зокрема, компанії Cosco і Maersk скасували відправку 70 контейнеровозів з товарами. Подібні судна йдуть з Китаю до портів ЄС близько шести тижнів, і в березні європейські підприємства почнуть відчувати реальну нестачу сировини, запчастин та інших видів товарів. Як приклад Вуттке взяв європейську фармацевтичну промисловість, куди Китай постачає великі партії субстанцій. Скорочення поставок субстанцій може привести до проблем у виробництві ліків, що може виизвать непоправні наслідки в здоров’ї тих, хто приймає ці ліки. Також це може посилити рецесійні процеси і уповільнити зростання ВВП.
У європейській туристичній галузі спостерігається серйозний колапс. Пошук рішення проблем туркомпаній і авіакомпаній, які втрачають клієнтів, і боротьбу з банкрутством підприємств туристичної інфраструктури європейське керівництво почало давно. Однак останнім часом ситуація сильно погіршилася, а проблеми значно посилилися. Одна із найбільших європейських авіакомпанія Flybe повідомила про банкрутство. Причиною банкрутства Flybe стала епідемія коронавірусу, що призвела до падіння попиту і збільшення конкуренції. Крім того, скорочення туристичних поїздок і ділових перельотів через поширення епідемії змусило багато авіакомпаній скоротити кількість рейсів через зменшення замовлень. З початку 2020 року повністю припинили польоти італійська авіакомпанія Air Italy і турецька авіакомпанія Atlasglobal. Бельгійська авіакомпанія Brussels Airlines на 30% скоротила кількість рейсів. А компанія Lufthansa оголосила про жорсткий режимі економії. Авіакомпанія Fraport також зазнала великих збітків. Президент США Дональд Трамп оголосив 30-денну заборону на в’їзд в США європейців. ЄС також оголосив про 30-денну заборону на в’їзд в країни Європейського Союзу для іноземних громадян. За кілька днів закрили свої кордони та призупинили транспортне сполучення низка країн світу.
Для боротьби з наслідками коронавірусу багато центробанків знижують облікові ставки, щоб допомогти підприємствам відновитися після негативних наслідків поширення коронавіруса. Банк Англії 11 березня зменшив базову облікову ставку з 0,75% до 0,25% річних і підготував пакет заходів для боротьби з наслідками коронавіруса. Федеральна резервна система США в екстреному порядку також знизила базову облікову ставку до 1-1,25% річних. Крім того, Дональд Трамп повідомив, що звільняє американських громадян, малий і середній бізнес від сплати податків на 3 місяці. Трамп зазначив, що доручить Управлінню у справах малого бізнесу використовувати всі необхідні інструменти для допомоги підприємствам в боротьбі з наслідками пандемії. Зокрема, діяльність управління буде сфокусована на виділення дешевих кредитів в першу чергу підприємствам, які постраждали найбільше.
Щодо впливу економічного шоку на світову економіку, експерт інституту Growford Олексій Кущ повідомляє, що фінансово-економічній кризі запобігти вже практично неможливо.
“Можна амортизувати або пом’якшити цей вплив. Тому що кризи носять об’єктивний характер. Тому боротися з кризою – це все одно, що протистояти шторму або торнадо. А криза – це поворотна точка між двома економічними циклами. Тобто у нас, наприклад, є старий економічний цикл, який почався в 2009 році, а це вже 11 років зростання світової економіки. Природньо, що рано чи пізно на зміну одному циклу приходить інший зо спричиняє економічну криза. І ці поворотні точки між двома циклами, старим і новим, якраз і реалізуються через кризу. Криза може відбуватися в різних форматах. Раніше в поворотній точці вони формувалися за рахунок різкої рецесії, тобто падінням обсягів глобальної економіки.
Наприклад, якщо взяти кризу 2008 року, то було різке падіння європейської та американської економіки, інших економік. Але при цьому рецесія краща тим, що після різкого обвалу відбувається стабілізація і глобальна економіка виходить із твердого дна і відновлює економічне зростання вже через три-чотири квартали після початку кризи. Зараз, і це поворотна точка, вона може реалізовуватися не через рецесію, а через так звану “вічну стагнацію”. Ще деякі макроекономісти називають це теорією “розмитого контуру”. Це означає, що центральні банки за рахунок зниження процентних ставок, а у деяких з них процентні ставки вже перебувають в негативній зоні, і за рахунок закачування в економіку ліквідності, тобто грошей, можуть розмити цей стик між двома економічними циклами. І в такому випадку не буде різкого падіння світової економіки, а буде різке і тривале уповільнення темпів економічного зростання. Тобто світова економіка не впаде, а просто скоротяться темпи її зростання до 1,0-1,5% або максимум 2% .Але це гірше рецесії тим, що ця “вічна стагнація” може тривати роками. Якщо рецесія обчислюється кварталами, то “вічна стагнація” обчислюється не кварталами, а роками. Це може бути один, два або три роки. І цей сценарій зараз можливий, тому що зміна економічний циклів зараз збіглася з перезавантаженням так званих технологічних укладів, на базі яких ті чи інші цикли розвиваються.
Зараз зароджується шостий технологічний уклад. Перед цим був третій уклад – це метал, четвертий уклад – нафта, а п’ятий – електроніка. Зараз шостий уклад – це біотехнології, інформаційні технології, штучний інтелект, нанотехнології. Проблема цього нового шостого технологічного укладу полягає в тому, що практично сьогодні більшість наукових досліджень і наукових розробок інвестується в біотехнології, нанотехнолгіі, інформаційні технології. Однак в цих галузях вже створені промислові зразки. Але вони дуже складно масштабуються в масштабах глобальної економіки. Тобто світ дуже швидко навчився випускати автомобілі, пральні машини, комп’ютери, мобільні телефони, смартфони. А, наприклад, маленька нанотаблетка для продовження життя, мікроробот зі джгутиком бактерій для пересування, штучний інтелект або інтеграція людського мозку з комп’ютером і якимись хмарними інформаційними серверами поки є здебільшого в наукових розробках. У кращому випадку це є в промислових зразках. Але поки всі ці предмети не є предметом масового попиту. Тобто ті ж домашні роботи поки що не стоять на прилавках супермаркетів. Тому і сталася ця криза технологічного укладу. Тому що зараз електронне століття або століття випуску електроніки вже, за великим рахунком, себе починає вичерпувати. Тобто можна випустити двадцяту модель смартфона, але це вже мало кого зацікавить, тому що кількість функцій особливо не розширюється. А ось нові товари, які могли б базуватися на новому технологічному укладі, мали б масовий попит і дали б точку росту світової економіки, поки не надходять в масовий продаж і поки не стали об’єктом масового виробництва. Простими словами, світову економіку можна оживити і їй можна дати потужний додатковий імпульс тільки з запуском абсолютно нової лінійки товарів, які будуть користуватися таким же попитом, як, наприклад, ті ж смартфони і які будуть розроблені на технологіях, наприклад, біотехнологіях, нанотехнологіях, інформаційних технологіях і т.ін. Тому цей розмитий контур буде тривати до того часу , поки не масштабуються ці наукові розробки. І він буде характеризуватися, як говорилося вище, “вічною стагнацією”. І ця “вічна стагнація” може супроводжуватися пасткою доходів. Це означає, що вкрай низькі темпи економічного зростання будуть відбуватися на тлі вкрай низьких темпів зростання доходів населення. Наприклад, період постмодерну характеризується тим, що в період життя одного покоління відбувалося різка зміна якостей стандартів життя. Тобто люди відчували протягом одного покоління зміна умов свого життя і ці зміни були на краще. А зараз може скластися ситуація, що ми отримаємо своє втрачене покоління, протягом життя якого нічого на краще не змінюватиметься. Тобто людей охопить така своєрідна безвихідь “, – говорить Олексій Кущ.
Ціни на нафту
На тлі зниження попиту через закриття багатьох підприємств у зв’язку з коронавірусом світові ціни на нафту почали падати. Крім того, на рівень цін вплинула невизначеність вирішення ОПЕК щодо скорочення видобутку нафти. Країни ОПЕК запропонували скоротити видобуток на 1,5 млн барелів на добу для підтримки цін, якщо до них приєднаються країни ОПЕК +. Однак ініціатива ОПЕК про скороченню обсягів видобутку нафти була зірвана через небажання Росії, яка вважає, що ще занадто рано прогнозувати вплив спалаху коронавіруса на попит на енергоносії.
Аналітики попереджали, що якщо обсяги видобутку нафти не будуть скорочені, то це може привести до значного падіння цін на енергоносії. “Існує проблема. ОПЕК не збирається скорочувати видобуток без відповідного рішення країн ОПЕК +. Ми повинні щось робити, інакше наслідки будуть радикальними для всіх», – сказало анонімне джерело.
На тлі відсутності домовленості про скорочення обсягів видобутку нафти вартість нафти марки Brent 18 березня вплала нижче 26 долларов за барель вперше за 17 років. Крім того, саудіти зайнали жорстку позицію. Міністр енергетики Саудівської Аравії Абдель Азіз бен Сальман зазначив, що він взагалі не бачить необхідності в проведенні нової зустрічі ОПЕК + в травні-червні, яка в черговий раз продемонструє нездатність прийти до домовленості.
Після заяви Абдель Азіз бен Сальмана про те, що на вільному ринку всім виробникам важливо продемонструвати конкурентоспроможність і зберегти свою частку ринку Саудівська Аравія оголосила про скорочення цін на нафту і активізувала переговори з переробними підприємствами про додаткове постачання нафти. В результаті, 9 березня грянув “чорний понеділок” і ціни на нафту знизилися на 30%. Зниження котирувань нафти призвело до зниження світових фінансових індексів.
Світові фондові індекси
9 березня, впали американський, європейський і азіатський фондові ринки. Фондовий індекс Італії FTSE MIB знизився на 12%, індекс Британської фондової біржі FTSE 100 впав на 9%, а німецький DAX зменшився на 8%. Індекс S & P 500 знизився на 7,60%, індекс електронної біржі Nasdaq впав на 7,92%, а японський Nikkei 225 зменшився на 5%. Повідомляється, що найбільш постраждали акції Chevron і Exxon Mobil, які втратили близько 10%.
Пізніше 12 березня, після заяви генерального директора ВООЗ Тедроса Адханома Гебрейесуса про те, що спалах коронавірусу носить характер пандемії і повідомлення Дональда Трампа про заборону на поїздки європейців в США у європейських фондових ринків настав один з найгірших днів в історії. Індекс Stoxx Europe 600 знизився на 11,5%. До цього найгірше значення індексу було під час обвалу фондових ринків в 1987 році, коли значення індексу Stoxx Europe 600 зменшилася на 8,5%. Британський FTSE 100 зменшився на 10,9%. До цього також найгірше значення індексу було в 1987 році. Німецький DAX впав на 12,2%, французький CAC 40 знизився на 12,3%, а італійський FTSE MIB зменшився на 16,9%. Основні фондові індекси США також показали стрімке падіння. Індекс Dow Jones Industrial Average впав на 5,86% до 23 553,22 пункту, індекс S & P 500 зменшився на 4,89% до 2 741,38 пункту, а Nasdaq Composite знизився на 4,7% до 7 952,05 пункту. На думку експертів, ситуація на світових фондових ринках може призвести до кризи ліквідності, банкрутства підприємств і уповільнення зростання світової економіки.
Ситуація в Україні
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна стоїть на порозі економічної кризи. На думку аналітиків, першими наслідки пандемії відчують українські експортери, оскільки коронавірус знизив ціни на основні сировинні товари, як на нафту і руду, так і зерно. В результаті, в українських експортерів знизиться валютна виручка і зменшаться надходження до держбюджету.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко також підкреслює вплив зниження цін на нафту на український експорт.
“Зміна цін на нафту комусь вигідно, а комусь – ні. У даній ситуації у країн, які видобувають нафту, буде падіння. Але ті країни, які залежать від енергоресурсів, наприклад, Китай, Японія, країни Європи, від цього навіть виграють. Тобто у них будуть дешевшими енергоресурси. В цілому, звичайно, світова економіка в 2020 році покаже менший рост, ніж за 2019 рік. А Україна є експортоорієнтованою країною. І з цієї причини, наприклад, якщо в 2020 році у нас зростання ВВП буде 2%, то це буде дуже добре. Тому що уповільнення темпів зростання ВВП може бути набагато сильніше. І швидше за все український експорт в 2020 році впаде в порівнянні з 2019 роком “, – говорить Олександр Охрименко в ексклюзивному коментарі ЕН.
У Міністерстві економіки вже повідомили, що ВВП України в січні знизився на 0,5% через те, що практично всі види економічної діяльності продемонстрували скорочення виробництва на тлі зниження попиту на енергоресурси, низької кон’юнктури на світових ринках сталі, зменшення попиту на природний газ в країнах ЄС та інших факторів.
Крім того, іноземні інвестори на тлі невизначеності із-за коронавірусу вкладають кошти не в високоприбуткові фінансові інструменти країн, що розвиваються, а в класичні “захисні активи”, такі як золото і боргові зобов’язання високорозвинених країн. Зокрема, вихід інвесторів з облігацій внутрішньої державної позики України є істотним ризиком для України, оскільки на даний момент за рахунок ОВДП відбуваються зміцнення гривні і поповнення міжнародних резервів. У Нацбанку повідомили, що криза на світових фінансових ринках зменшила попит на державні облігації, а загальний обсяг вкладень іноземців в облігації внутрішньої державної позики скоротився на 2,4 млрд грн (-2%) до 124,2 мільярда гривень. У Міністерстві фінансів України повідомили, що щотижневий аукціон з розміщення ОВДП був скасований після консультацій з дилерами А через волатильність на світових фінансових ринках 10 березня Міністерством фінансів був скасований щотижневий аукціон з розміщення ОВДП.
Щодо впливу світової фінансово-економічної кризи на ситуацію в Україні, професор Единбурзької бізнес-школи Іван Компан в ексклюзивному коментарі “ЕН” повідомив, що Україна дуже залежна від того, що відбувається в усьому світі «І наша економіка знаходиться на «всіх вітрах». А вітри в даний час досить ворожі. І те, що ми бачимо, відбувається через коронавірус, зокрема, в Каліфорнії оголошують надзвичайний стан, школи і університети закриваються, економічна ситуація погіршується. Тому це, дійсно, відіб’ється на українській економіці та нам доведеться пережити не найпростіші часи. Звичайно, це не означає, що треба сидіти склавши руки. Для поліпшення ситуації необхідно домагатися верховенства права, залучати іноземних інвесторів з довгостроковими прямими інвестиціями, а не фінансових спекулянтів в ОВДП. А для того, щоб це зробити необхідно забезпечити створення справедливої правової системи, щоб люди мали можливість захистити себе в судах», – повідомляє Іван Компан.
Курс гривні
Вартість долара продовжує стрімко зростати і станом на 19 березня курс НБУ склав 27,26 грн / дол. Для порівняння 13 березня офіційний курс гривні до долара склав 25,86 грн / дол. На думку експертів, вартість долара США може переступити позначку в 30 гривень, а світова фінансова криза може обвалити українську національну валюту.
Старший аналітик Альпарі Вадим Іосуб вважає, що долар теоретично може вирости до 30 гривень, але “це буде залежати від зростання заражень вірусом в світі, в Україні, від тривалості та глибини фінансового шторму”.
Виконавчий директор напрямку “міжнародна політика” Українського інституту політики Володимир Воля повідомляє, що, швидше за все, масштабної ескалації валютного курсу не буде.
“Україна швидше за все зможе здійснити обов’язкові виплати. Крім того, повернення курсу гривні до долара до показників минулого року може бути на руку українському керівництву, тому що дозволить більш ефективно наповнювати гривнею держбюджет, оскільки ревальвація гривні призвела до втрат доходів державного бюджету. Тому в цілому українська держава закриє платежі, які мають бути. А ситуація з кризою на світових ринках і біржах стабілізується. Це емоційна реакція і шок. Але тим не менш, біржі – це завжди суб’єктивна і часто раціональна реакція на якісь чинники.
Тому що на коливаннях заробляють статки, втрачають статки і відбувається переділ власності “, – говорить Володимир Воля.
Дилер комерційного банку повідомив, що попит на іноземну валюту вже другий день поспіль перевищує пропозицію, а Нацбанк підтримує стабільність гривні і продає валюту з міжнародних резервів. Глава НБУ Яків Смолій зазначив, що Національний банк України за три дні витратив на підтримку гривні близько 700 млн дол з резервів. Наприклад для стабілізації гривні Нацбанк 10 березня продав 270 млн дол, 11 березня – близько 350 млн дол, а 12 березня – 75,9 млн дол. У НБУ підкреслюють, що обсяг міжнародних резервів покриває чотири місяці майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України і поточних операцій уряду і Нацбанку.
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній повідомляє, що наші резерви зараз складають приблизно 26 млрд дол, і якщо буде глобальна криза, яка зможе по нам вдарити, дефолт, на щастя, поки нам не загрожує.
В даному випадку питання стоїть не в існуванні боргів, в можливості їх оплачувати. Тобто якщо борг у гривні, то немає загрози девальвації. Борг, наприклад, може бути довжиною в сім років. І це означає, що всю суму зараз виплачувати не потрібно. Загрози дефолту за нинішньої ситуації поки немає. Тому що зараз буде вирівнювання курсу гривні до долара. Тобто буде відбуватися девальвація і експортери отримають більше грошей. Доходи бюджету будуть вирівнюватися, оскільки вони у нас прив’язані до долара як митні збори, так і акцизи. Наші резерви зараз складають приблизно 26 млрд дол.
З огляду на те, що нам в цьому році необхідно виплачувати зовнішні борги на суму близько 5 млрд, то це не така вже критична сума для нас. Навіть якщо буде якийсь глобальна криза, яка зможе по нам вдарити, поки дефолт нам не загрожує. Можливі подорожчання запозичень, секвестр бюджету. Однак про дефолт говорити не варто. Тим більше ми за п’ять років переорієнтували свій експорт і зараз торгуємо на більш стабільних ринках Європи. Навіть наші гастарбайтери зараз працюють не в Росії, а в Європі. А це більш стабільні доходи для нашого платіжного балансу», – каже Тарас Загородній.
Щодо впливу економічного шоку на економічну ситуацію в Україні, то експерт інституту Growford Олексій Кущ повідомляє, що фінансово-економічна світова криза буде для України подвійним шоком. «Це буде шоком двох балансів. З одного боку, товарного. Тому що уповільнення світової економіки призводить до падіння сировинних експортних ринків. Відповідно, наш експорт може скоротитися. Але це ще і шок у фінансовому балансі. Інвестори будуть шукати так звані «тихі гавані», тобто консервативні інструменти для хеджування ризиків. Вкладатимуть кошти в банківські метали, казначейські облігації США і виводити гроші з країн, що розвиваються. Тобто шоком фінансового балансу для нас є відтік капіталу.
Таким чином, з одного боку, це подвійна криза. А з іншого боку, це і вікно можливостей. Тому що в рамках старого циклу ділової активності ми вже не могли знайти своє місце в глобальних технологічних ланцюжках доданої вартості. Ми фактично скотилися від експортера літаків до експортерів кукурудзи. А зараз для нас відкривається своєрідне вікно можливостей. Так як старі глобальні технологічні ланцюжки будуть розпадатися, в тому числі і за допомогою посилення протекціонізму, торгових воєн і економічного націоналізму. А рано чи пізно почнуть створюватися нові технологічні ланцюжки, які будуть базуватися на новому технологічному укладі.
І, відповідно, якщо Україна зможе запропонувати світові щось цікаве в області біотехнологій, нанотехнологій, інформаційних технологій, то вона зможе зайняти вищий щабель в цих глобальних ланцюжках і в своєрідному глобальному харчовому ланцюгу. За умови, якщо Україна зможе відштовхнутися від цієї примітивної сировинної сільськогосподарської парадигми, в якій ми зараз опинилися », – говорить Олексій Кущ.
Таким чином, можна зробити висновок, що світовий економічний шок вплине, в першу чергу, на українських експортерів, валютна виручка яких зменшиться через падіння цін на сировинні товари. Економічний шок може також вплинути на рівень попиту нерезидентів на ОВДП і, як наслідок, на рівень міжнародних резервів і можливість погашення зовнішніх боргів. У той же час криза може бути вікном можливостей для українських підприємців, оскільки внаслідок закінчення старого технологічного укладу Україна зможе перейти від країни з сировинною економікою в розряд високотехнологічних країн.
