Чому західні кредитори поставили на паузу черговий транш для України? Хто і коли поверне українським банкам 566 мільярдів проблемних кредитів? Як судова система блокує розгляд кредитних справ, і що буде з курсом гривні без фінансової допомоги МВФ?
Місія МВФ офіційно покинула Україну з невтішним висновком. Кредит Києву поки не світить. Переговори провалилися вже вдруге поспіль. Цей факт занепокоїв українських експертів, адже дає чіткий негативний сигнал інвесторам які донедавна охоче розкуповували українські цінні папери. Їх ліквідність є одним із головних чинників зміцнення гривні, і росту української економіки. Але чого чекати навесні- коли почнуться виплати по державному боргу? Віддати 460 мільярдів гривень без підтримки МВФ буде не просто. Ці ризики каменя на камені не залишать від нинішньої міцної гривні, попереджають банкіри. Ринки вже отримали сигнал від МВФ і реакція не забариться.
Після першого приїзду до Києва МВФ відклав кредит Україні через стурбованість, що нова влада не зможе повернути мільярди доларів, виведених з українських банків. Схоже, Києву не вдалося змінити думку кредиторів і вдруге. Справді, Україна світовий лідер за цим показником, це визнав і глава НБУ Яків Смолій на одній із нарад у Президента. Сьогодні об’єм проблемних кредитів банків близько 50%, або 566 млрд грн. І це, на переконання глави регулятора, один із системних ризиків для нашої фінансової системи.
До рейтингу банків, що мають найбільші проблеми з неповерненням позичених грошей окрім державних Приватбанку і Ощадбанку потрапили також Укрексімбанк, Промінвестбанк, донька російського ВТБ та інші. Непрацюючі, або проблемні кредити у деяких із них сягають 80-90%. Лідирують державні банки, яким не повернули 415 млрд грн. Сума співставна з річною виплатою боргових обов’язків всієї держави, і вдвічі більша за оборонний бюджет 2020 року.
За оцінками експертів «Університету банківської справи», проблемні кредити гальмують усю банківську систему через їх вкрай повільне повернення. Все через нинішній стан судової та виконавчої систем. Тому навряд чи варто очікувати відчутного їх скорочення і у поточному році. Тим часом, законотворці поки не можуть запропонувати чіткого і ефективного механізму повернення проблемних боргів. Тому такі справи у судах зависають місяцями, а то й роками.
Усе через те, що в Україні телефонне право і зв’язки легко блокують закон- пояснюють експерти. Показовою є справа колишнього судді Євгена Гаманко. Схоже, що використання свого впливу серед суддівського середовища, допомагає колишньому служителю Феміди не повертати гроші банку. Кредит на $ 279 тис чоловік узяв ще в 2006 році під заставу трикімнатної квартири у центрі столиці. Однак, через більш як десять про повернення боргу не йдеться, натомість, Гаманко почав позиватися до фінустанови, оскаржуючи в суді договір з банком. Дивним чином судові засідання затягуються, відповідно гроші банку поки ніхто повертати не збирається.
Цинізму всій ситуації додає те, що Вища рада правосуддя 23.02.2017 звільнила Євгена Гаманка із теплої посади у кримському суді, аби не «порочив звання судді і не підривав авторитет правосуддя». Євген Олександрович давно живе в Криму, успішно працюючи викладачем університету. Далеко не втекли і його батьки, теж колишні судді. Обох вигнали з роботи рішенням Верховної ради 29 вересня 2016 р. Однак матір Євгена – Лідію Рєпіну ці обставини не бентежать. Вона вільно відвідує засідання столичних судів у справі сина, і навіть вступає в полеміку із головуючими суддями. Сама ж справа про повернення банківського кредиту постійно затягується. І це тільки один приклад коли суди, у даному випадку Голосіївського району Києва, дозволяють колишнім колегам спокійно користуватися банківськими грошима не переймаючись поверненням боргу.
Враховуючи, що Україна нині один із світових лідерів по проблемних кредитах, чи варто дивуватися відмові МВФ у наданні чергової позики на 5-6 млрд дол. Чи будуть давати гроші країні, де зберігається ризик їх «безслідного» зникнення? Кредитори вже не спокушаються навіть обіцянками нової влади підвищити тарифи на комуналку, чи ввести ринок землі заради чергового траншу. Головна вимога – повернення коштів виведених олігархами і проблемних кредитів.
У МВФ, як повідомляють джерела The Wall Street Journal, вимагають від української влади виконати свою обіцянку, і очистити фінансову систему, підірвану шахрайством, відмиванням грошей та крадіжками. Однак, у Фонді скептично ставиться до історії обіцянок. За останні два десятиліття Київ жодного разу не виконав до кінця ті умови, що висувалися при наданні кредитів. В МВФ впевнені, в основі цього лежить системна корупція, – резюмує видання.
Певну надію на врегулювання безладу з непрацюючими кредитами дав Президент України. «Наша команда, уряд, НБУ, Фонд гарантування вкладів і я особисто докладемо всіх зусиль, щоб повернути кошти, витрачені на виплати вкладникам збанкрутілих і націоналізованого банків і на докапіталізацію державних банків через недобросовісних позичальників»,- цитує Володимира Зеленського офіційний сайт Президента України. Наголосив глава Держави і на зменшенні частки непрацюючих кредитів у банківському секторі.
Поки ж для українців з цієї історії є кілька невтішних висновків. Якщо боржників банків, як великих так і малих, не примусять повернути гроші – проблемні кредити рано чи пізно доведеться сплатити платникам податків із власних кишень. Під питанням також стабільність економіки і курс національної валюти. Без підтримки МВФ гривня може знову зірватись у круте піке, навіть попри нинішнє рекордне зміцнення.
Джерело: antikor.com.ua
