Дії НАБУ щодо справи "Роттердам+" непрофесійні. Керуючись їхньою логікою, можна звинуватити у тиску на НКРЕКП менеджера будь-якої компанії, якій регулятор підвищував тариф. Про це написав керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій на своїй сторінці в Facebook.
“При всій повазі до наших антикорупційних органів, хочу зауважити, що роботу по Роттердам+ вони зробили неякісно. НАБУ стверджує, що два менеджери ДТЕК середньої ланки тиснули на НКРЕ, щоб ті підвищили тариф, і НКРЕ врешті піддалося тому тиску. Ну що за маячня? Ну, я можу повірити, що якісь менеджери дали хабар комусь в НКРЕ, або що Ахмєтов змовився з Порошенком і той натиснув на НКРЕ. Але що менеджери натисли на НКРЕ, і ті повелися на тиск – ну не вірю. З таким самим успіхом можна звинуватити в тиску на НКРЕ будь-якого менеджера будь-якої підзвітної НКРЕ компанії, що домоглася підвищення будь-якого тарифу для своєї компанії на будь-якому із численних засідань комісії”, – написав Паращій.
Він також вважає незрозумілою суму збитків, яку нібито отримала держава внаслідок запровадження формули “Роттердам+”, як заявили в НАБУ.
“Звідки узялася цифра збитків 18.87 млрд грн – не зовсім зрозуміло. З презентації можна зробити висновок, що це вартість “плюса” у формулі “Роттердам плюс”. Як на мене, трохи забагато як для плюса, але змоги перевірити наразі не маю (лише припускаю можливість помилки в розрахунках). Єдине, що впадає у вічі – це те, що сума є рівною 15.0% доходів ТЕС за період аналізу. Називати цифру 18.87 млрд збитками для держави, як то зазначено в презентації НАБУ, – це вже занадто, як мінімум з двох причин. По-перше, з цієї суми держава отримала ПДВ. По-друге, частину тих грошей заробила державна “Центренерго”, – зазначив Паращій.
Нагадаємо, 8 серпня детективи Національного антикорупційного бюро затримали директора ДП “Оператор ринку”, колишнього члена НКРЕКП Володимира Євдокімова та повідомили про підозру шести особам у так званій справі “Ротердам+”.
3 березня 2016 року Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла постанову №289, в якій затвердила нову методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії. Відповідно до даної методології, вугільна складова в тарифі на електроенергію була заснована на котируваннях вугільного хабу ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен). З 1 липня 2019 у зв’язку з введенням в Україні нового ринку електроенергії дія формули “Роттердам +” припинилась.
