Насправді, в столиці взагалі відсутня легітимна система місцевого самоврядування, що є грубим порушенням Конституції і законів України.
І це, мабуть, набагато важливіше, ніж сама спроба певних кіл ще не сформованої нової влади вичавити з займаної посади колишнього боксера, яка має виразний непрофесійний характер. Інша справа, що прагнення Зе-команди в київській проблемі «пограти в Януковича», тобто в свавілля, можливо, загрожує більш важкими наслідками, якщо згадати до чого призвела гра Януковича.
Щоб зрозуміти суть проблеми, почати слід не зі скандальних розборок Богдана і Кличко, а з юридичної лікнепу, так би мовити, з матчастини …
Коротко кажучи …
Якщо говорити на рівні коротких тез, то в столиці наразі взагалі відсутня легітимна система місцевого самоврядування, що є грубим порушенням Конституції і законів України. Виконавча гілка місцевого самоврядування раніше була узурпована «молодою командою» Черновецького, а потім – Януковичем і його командою, які поставили керувати столицею своїх людей, яких місцева громада не обирає.
Зараз в Києві править начебто легітимно обрана влада на чолі з Віталієм Кличком, але при найближчому розгляді при формуванні КМДА як органу, що об’єднує повноваження державної влади та місцевого самоврядування порушено норми чинного законодавства, а тому можна говорити про нелегітімність КМДА і навіть про узурпацію влади.
В результаті, Київська міська державна адміністрація (КМДА) юридично не є виконавчим органом Київської міської ради (Київради), починаючи з 2006 року. З цього випливає, зокрема, що всі видані за цей час рішення КМДА на виконання повноважень місцевого самоврядування є незаконними і прийнятими з грубим порушенням поділу владних повноважень. Що частково навіть підтверджувалося рішеннями судів першої інстанції, починаючи ще з кінця 2000-х років, але апеляційна інстанція питання про узурпацію владних повноважень тихенько спускала на гальмах. Зокрема, це стосується тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП) та багато чого іншого.
Ця ситуація була відзначена постановою Шевченківського районного суду від 10.12.2010 р по адміністративній справі 2а-1499/10: ряд рішень КМДА щодо встановлення тарифів був прийнятий з грубим порушенням норм чинного законодавства та принципу розподілу владних повноважень. Але потім апеляційна інстанція «злила в каналізацію» цю частину постанови суду першої інстанції, щоб столичній владі не довелося робити перерахунок за 2009-2010 рр. і повертати людям незаконно переплачені гроші.
Крім того, констатація самого факту порушення принципу поділу владних повноважень дуже багатьом плутала карти і заважала дерибанити столицю. Тому проблему потихеньку засунули в глухий кут, де вона вже довгі роки чекала своєї години, поки її не актуалізував глава Офісу пан Богдан.
Це, якщо коротко, основні тези. А тепер – докладніше …
Що таке виконком і чим він відрізняється від держадміністрації
Перш за все, згідно з Конституцією, в Україні існують державна влада і місцеве самоврядування, що мають різну природу і розмежовані повноваження. У подробиці вдаватися не будемо, але відзначимо, що міська (районна) державна адміністрація і міський (районний) виконавчий комітет відповідної ради – це різні речі, які стосуються окремих гілок різних видів влади, що мають різну природу. Адміністрація – це місцевий орган державної влади, а виконком – орган місцевого самоврядування.
Звернемося до основних положень законодавства.
На загальних прямих виборах столична громада обирає органи місцевого самоврядування – міського голову і Київраду, а остання створює свій виконавчий орган (виконком), що також відноситься до місцевого самоврядування. Ст.1 Закону «Про місцеве самоврядування» говорить: «Виконавчі органи рад – органи, які… створюються… міськими… радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування». П.2 ст.11 Закону: «Виконавчі органи… міських… рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам”. Пп.1, 3 статьи 12 говорят: «…міський голова є головною посадовою особою територіальної громади… міста… Міський голова очолює виконавчий комітет… міської ради, головує на її засіданнях».
Отже, міський голова – це не просто індивід і посада, саме він, згідно положень законодавства, повинен очолити виконком, що формується Київрадою. І ви будете сміятися, але за законом ним повинен бути саме Віталій Кличко, він же повинен бути і главою КМДА, про що далі. Повноваження виконкомів і міського голови (нині його модно називати «по-імпортному» – мером), викладені в Ст. 2 Закону «Про місцеве самоврядування»: розробка програм розвитку міста та його бюджетів, керівництво міськими службами, комунальними підприємствами, житлово-комунальним господарством, закладами освіти, культури, охорони здоров’я, соціальними службами, будівництвом і ремонтом об’єктів комунального підпорядкування, розпорядження коштами місцевого бюджету і т.ін.
Як сказано вище, виконком місцевої ради не слід плутати з місцевою держадміністрацією. Ст. 1 Закону “Про місцеві державні адміністрації” наголошує:«Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади… в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою». При цьому в ст.35 Закону однозначно говориться: «Місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень». Повноваження місцевих держадміністрацій викладені в розділі ІІІ Закону «Про місцеві державні адміністрації». Вони зводяться до контролю над діяльністю місцевих органів самоврядування, участі в розробці програм і бюджетів, керівництву державними органами, установами і підприємствами на підвідомчій території і т.д. в рамках повноважень. Згідно ст.14 Закону, місцеві держадміністрації можуть виконувати повноваження місцевого самоврядування, але тільки тоді і в тому обсязі, коли і в якому вони делеговані місцевої радою.
Ще раз підкреслимо, що державна влада, включно з місцевими держадміністраціями, з одного боку, і місцеве самоврядування, в тому числі виконкоми місцевих рад, з іншого боку, юридична наука вважає владою, що мають різну природу і різне джерело.
Столичні складності
У столиці України ситуація ще складніше в зв’язку з особливим статусом Києва і наявністю особливого закону про столицю, який свого часу пролобіював колишній мер Олександр Омельченко.
Здійснення державної влади і місцевого самоврядування в столиці має ряд особливостей, які регулюються Законом «Про столицю» і рішенням Конституційного суду (КС) № 21-рп / 2003: виконком Київради і КМДА у організаційному плані є єдиним органом. У питаннях, що належать до повноважень місцевого самоврядування, КМДА є виконавчим комітетом, підзвітним Київраді і формується нею. У питаннях державної виконавчої влади КМДА підзвітна Кабміну. Згідно з початковою редакцією Закону «Про столицю» і зазначеним рішенням КС, міський голова столиці «єдиний у двох іпостасях» – він призначається головою КМДА як місцевого органу державної влади президентом за погодженням з Кабміном, і таким чином столичний міський голова об’єднує в одній особі посади головуючого в Київраді, голови КМДА як виконкому Київради і глави КМДА як місцевого органу державної влади.
Тут виникає юридична складність, яку одні не розуміють, інші використовують для узурпації влади і / або знищення місцевого самоврядування. Крім організаційної єдності КМДА, необхідна і правова єдність. Пп.1, 2 ст.51 Закону про місцеве самоврядування свідчать: «… виконавчий комітет ради … утворюється … радою на строк її повноважень … Персональний склад виконавчого комітету … міської ради затверджується радою». Ст.10 Закону «Про столицю» говорить те саме: Київрада утворює свій виконавчий орган, підзвітний і підконтрольний їй. Отже, щоб КМДА як місцевий орган державної влади виконував повноваження виконкому Київради, необхідне рішення Київради про формування виконкому на базі КМДА із зазначенням персонального складу, а для повної юридичної чистоти необхідно дотримуватися зворотній послідовності – КМДА як орган державної влади повинен бути сформований на основі персоналій, обраних Київрадою в свій виконавчий орган.
Останній раз ця норма виконувалася при Омельченко. З настанням «ери Космосу» (Черновецького) вона грубо зневажалася: жодного рішення Київради про формування виконкому та її персонального складу не було з 2006 року, і КМДА незаконно привласнила повноваження виконкому, тобто органу місцевого самоврядування. Отже, легітимної столичної влади не було не тільки за часів Черновецького і Попова, але і при Кличко теж.
У всякому разі, рішень Київради про формування виконавчого органу із зазначенням персонального складу, чисельності та структури в період «царювання» Кличка виявити не вдалося або ж вони сильно засекречені. Якщо це твердження є неправильним, хотілося б почути спростування КМДА, Київради і особисто міського голови Кличко, а ще краще – побачити це рішення міської ради. Щоправда, у відкритому доступі є рішення ІІ сесії Київської міської ради XXVI скликання № 28/28 від 20 червня 2002 року «Про створення виконавчого органу Київської міської ради, затвердження його структури і загальної чисельності», тобто це рішення часів Омельченка.
Трохи відволікаючись, відзначимо, що саме Омельченко свого часу пролобіював закон про столицю, що включає формулювання про об’єднання в одну посаду міського голови і голови міської держадміністрації, а також про організаційно-правову єдность міської адміністрації. Маючи в Київраді стійку більшість, що доходила до 80%, а також істотний вплив на рівні Кабміну і президентської вертикалі, Омельченко був упевнений, що саме його оберуть мером, а потім призначать главою адміністрації, щоб, згідно з цим законом, об’єднати в одних руках повноваження і державної влади, і місцевого самоврядування. Але після відходу Омельченко і з настанням в столиці «ери Космосу» жоден мер не мав в Київраді достатнього впливу, щоб в повній відповідності з законом забезпечити організаційно-правову єдність КМДА як органів держвлади і місцевого самоврядування. Якщо від юридичної казуїстики перейти до «чисто конкретної» реальності, то мер не мав можливості легітимним шляхом, тобто рішенням Київради, формувати потрібний склад КМДА, перш за все, своїх заступників і начальників управлінь, а потім, щоб Кабмін і президент затвердили всю цю конструкцію в тому вигляді, в якому це було потрібно міському голові. На заваді стають групи впливу в місті, в Київраді, в уряді і в адміністрації гаранта.
Тому, починаючи з 2006 року, питання законного формування мовчки спускають на гальмах, користуючись тим, що воно є досить заплутаним і часто незрозумілим навіть для фахових юристів. Різні групи впливу в Київраді корупційно-закулісним шляхом домовляються про розподіл повноважень з урахуванням шкурних інтересів на рівні Кабміну і адміністрації, оскільки Київ – ласий шматок, і годуватися на ньому хочуть всі, і все це відбувається, щоб затвердити за кулісами сформований склад КМДА шляхом корупційного консенсусу.
Про це побічно свідчить і вказане рішення Київради № 28/28 від 20 червня 2002 року «Про створення виконавчого органу Київської міської ради, затвердження його структури і загальної чисельності» . У нього часто вносилися зміни іншими, більш пізніми рішеннями і пізніми каденціями Ради, але в цих змінах не вдалося знайти нічого, що стосувалося б формування КМДА на час повноважень чергового скликання ради. Це стосується змін, починаючи з рішення N 54/54 від 13.07.2006р., тобто першого рішення після місцевих виборів в березні 2006 року і початку «царювання Черновецького». Стосується, це і рішення N 151/151 від 18.09.2014р., що внесло перші зміни при правлінні Кличко під час першої, тимчасової каденції. Нарешті, в першому і єдиному рішенні N 575/1439 від 28.05.2015 , що прийняте під час другої, нинішньої каденції Кличко і Київради, так само нічого не говориться про формування повноважень виконавчого органу та його персональний склад, як це належить за законом.
Висновок з цього такий, як у відомій кінокомедії Леоніда Гайдая: а цар-то не справжній! У сенсі, Кличко як глава виконкому – не справжній, як і всі інші з 2006 року.На всю цю плутанину накладаються поправки в закон про столицю, внесені за часів Януковича для «переузурпаціі» влади, узурпованої Черновецьким. Для цього в закон була введена стаття 10-1, в якій мовиться: «Виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві. Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією… та законами України». Однак в статті 13 того ж закону говориться: «Повноваження Київського міського голови визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»». А ст. 12 Закона «О местном самоуправлении» однозначно говорить: «Міський голова очолює виконавчий комітет… міської ради». Таким чином, главою КМДА як виконавчого органу Київради – хоч легітимного виконкому Київради де-юре немає вже майже шість років! – нині може бути виключно Кличко.
Більш того, главою КМДА як місцевого органу державної влади теж може бути тільки Кличко, бо, повторимо, відповідно до Закону «Про столицю» і рішення КС № 21-рп / 2003, КМДА як місцевий орган державної влади і КМДА як виконавчий орган Київради в організаційному плані є одним органом. А один і той же орган не може мати двох глав, інакше це буде мутант двоголовий!
Автор цих рядків зовсім не агітує за Кличка. Але з точки зору закону тільки Кличко може бути головою КМДА у всіх іпостасях цієї контори.
«Зеленські» грають в «Януковичів»?
Ви запитаєте, чого ж тоді домагається Богдан, голова Офісу і особистий конфідент Зеленського, вимагаючи від Кабміну негайно звільнити Кличко з посади голови КМДА? Це питання особисто до Богдана, його кваліфікації і «обліко морале»!
У подробиці брудного скандалу, що розгорівся між Богданом і Кличко, в ході якого Богдан уже постить в фейсбуці фото Кличко з матюками, вдаватися не будемо. Дуже коротко відзначимо лише суто, скажімо так, «пацанський» характер цих «розборок». Богдан з Кличком вирішили обмінятись жартами і пограти в “Квартал 95”. Кличко у відповідь на тролінг, викладає в мережу яскраву картинку з адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані.
Богдан озвучує давно циркулючі і більш ніж схожі на правду чутки про те, що Києвом реально править не Кличко, а якісь «смотрящі», що займаються забудовою і дерибаном ресурсів. Від себе зазначимо, що називаються, наприклад, прізвища колишнього регіонала Столара і забудовника Микитася. Богдан також на рівні пліток повідомляє, що до нього нібито «підкочував” не названий адвокат цих «смотрящих» з пропозицією виплачувати 20 млн «зелених» в рік, щоб залишити все як є.
Такі одкровення у виконанні юриста і глави президентського офісу викликають не тільки сарказм, але і серйозні побоювання за долю держави, якою керують такі «юристи» і «голови офісів».
Якщо в діяннях Кличко, його оточення, «смотрящих», їх адвокатів, ще кого-небудь є ознаки криміналу, то передавайте відповідні матеріали і заяви правоохоронцям. Якщо є юридичні підстави, проводите дострокові місцеві вибори в усій країні і в столиці, щоб законним шляхом замінити Кличко і компанію.
Але Богдан йде іншим шляхом. Він посилається на зазначену статтю 10-1, введену при Януковичі, повторимо, для переузурпаціі «донецькими» влади в столиці, яку узурпували «черновецькі». При цьому, знову повторимо, ця стаття, по суті, нічого не змінює, і все одно мером і головою КМДА повинен залишатися Кличко, поки його не усунуть від влади через суд або вибори, або він сам у відставку не подасть. Це якщо діяти за законом.
Зазначимо, що Кличко вже звернувся до НАБУ із закликом відкрити кримінальне провадження через заяви голови Офісу президента Андрія Богдана про те, що йому нібито пропонували хабар, щоб той «не чіпав» Кличко.
Однак, очевидно, Богдан має намір йти не по закону, а “по бєспрєдєлу”, як свого часу робив Янукович, який посадив на посаду голови КМДА свого ставленика Олександра Попова і позбавив Черновецького впливу на прийняття рішень, розпорядження фінансами і ресурсами. Більш того, в ЗМІ навіть називають прізвища тих, кого Богдан має намір посадити «на князювання» в столиці. Це або особистий друг Богдана і ще один київський забудовник Вавриш, якого Кличко свого часу звільнив нібито за корупцію, або керівник медіахолдингу «1 + 1» Олександр Ткаченко, який є ставлеником Коломойського і також має, м’яко кажучи, вельми неоднозначну репутацію, наприклад, в зв’язку з його «реформування» Одеської кіностудії.
У подробиці про те, який з цих варіантів гірше, навіть не будемо вдаватися.
До речі, незаконність всієї оборудки, схоже, добре розуміють в Кабміні. Тому у відповідь на наполегливі листи Богдана в Кабмін з вимогою представити Кличко на звільнення, щоб потім це оформити указом Зеленського, в Кабміні «відморозилися», а чинний прем’єр Гройсман взагалі пішов у відпустку. До того ж, Кабмін поки що контролюють три групи – самого Гройсмана, Порошенко і «Народного фронту», по суті, Авакова. Нікому з них не потрібно зайве посилення Зеленського і, тим більше, Богдана.
Звертає увагу також і той факт, що проблемою Кличко, принаймні, зовні, стурбований саме Богдан, а не особисто Зеленський, який відмовчується. Саме Богдан пише листи в Кабмін з вимогою термінового звільнення Кличко, і це наводить на обґрунтовані підозри, що в цьому є особиста зацікавленість Богдана. Невже Зеленський не розуміє, як його підставляє його конфідент?!
Втім, ця закулісна метушня не настільки важлива … По-справжньому важливо те, що влада Зеленського в особі Богдана намагається вирішувати питання «по бєспрєдєлу», як це робив свого часу Янукович. Правління Януковича закінчилося дуже погано для країни, і Зеленський повинен це добре пам’ятати …
