26 листопада Верховна Рада ввела в Україні воєнний стан у відповідь на дії Росії у Керченській протоці. З питанням щодо впливу введення воєнного стану на інвестиційний клімат в країні “Економічні новини” звернулися за ексклюзивним коментарем до відомого політичного експерта Богдана Бондаренка
26 листопада Верховна Рада України ввела в країні воєнний стан у відповідь на агресію Росії у Керченській протоці. У результаті введення воєнного стану підскочили ціни на продукти харчування, а курс долара по відношенню до національної валюти зріс. З питанням щодо впливу введення воєнного стану на інвестиційний клімат в країні “Економічні новини” звернулися за ексклюзивним коментарем до відомого політичного експерта Богдана Бондаренка
Богдан Бондаренко виокремлює три основні речі, що відносяться до воєнного стану в Україні і здійснюють вплив на інвестиційний клімат в країні. До них відомий політичний експерт відносить факт введення самого воєнного стану, чи буде цей воєнний стан реально запроваджуватись або буде просто декларативним.
Щодо факту введення воєнного стану та його впливу на інвестиційний клімат, то тут Богдан Бондаренко зазначає:
“Інвестиційний клімат, в нашому випадку, являє собою надходження зовнішнього капіталу із-за кордону або внутрішнього капіталу від українців.
Але, якщо ми говоримо про здійснення інвестицій у вигляді закордонного капіталу в українську економіку, то тут питання полягає в тому, що, власне, обмежень щодо залучення інвестиційних ресурсів сам факт воєнного стану не передбачає.
Проте, якщо ми ставимо себе на місце закордонного інвестора, який дивиться, наприклад, на Україну, знаючи ті проблеми з судовою та правоохоронними системами і здійснюючи перший аналіз України, дивлячись на те, в яких рейтингах вона знаходиться і які місця займає, то тут введення воєнного стану не сприятиме здійсненню прямих іноземних інвестицій в Україну.
Обсяг прямих іноземних інвестицій з ЄС в Україну у 2017 році склав 1 млрд 244 млн дол, з інших країн – 627 млн дол, що складає близько 2 млрд доларів прямих іноземних інвестицій в економіку країни. У 2018 році ця цифра буде, скоріш за все, трошки менша. Проте, сама по собі сума у розмірі 2 млрд є дуже малою, що не стимулює розвиток економіки України.
Таким чином, можна зробити висновок, що коли інвестори чують про запровадження воєнного стану, то розглядати Україну як можливість фінансування інвестиційних проектів вони не будуть.
Тобто ті, хто вже працює на сьогоднішній день в Україні, продовжуватимуть здійснення іноземних інвестицій, тому що трохи краще знають ситуацію в Україні. Для інших інвесторів, які не працювали або мають малий досвід роботи в сфері українських проектів, буде проблемою сам факт існування введення воєнного стану”, – зазначає відомий експерт.
Щодо позик Міжнародного валютного фонду, то відомий експерт акцентує увагу на тому, що в даному випадку ситуація є трохи іншою і, скоріш за все, не буде особливо великих проблем щодо співпраці з Міжнародним валютним фондом.
“Тут питання буде лише у тому, яким чином Міжнародний валютний фонд оцінить бюджет, ухвалений Верховною Радою вісім днів тому.
Якщо ми говоримо про залучення коштів Україною, то вихід на ринки зовнішніх запозичень для нас і так був проблемним ще до введення воєнного стану. Тобто я говорю про залучення Україною коштів восени у розмірі близько 1 000 000 $ під шалені відсотки у розмірі 10% річних терміном на півроку. Це є неймовірно великими відсотками. Тому у нас є проблеми у всій цій ситуації.
Але питання полягає в тому, що для нас є важливим кредитний рейтинг. Зараз він у нас BBB. Я маю сумніви, що після введення воєнного стану кредитний рейтинг нам понизять, але, в принципі, це можливо.
Щодо обмежень, які запроваджує воєнний стан, то тут Указом президента України передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватись певні права: свободи пересування, гарантування недоторканості житла, телефонних розмов тощо. У ст. 41 Конституції України говориться, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своє власністю тощо. Але може відбуватися примусове відчуження приватної власності у разі суспільної необхідності.
Але поки що мені виглядає так, що цей режим воєнного стану є виключно декларативним. А на економічну складову він впливати напряму не буде. На економічну складову буде впливати сам факт введення воєнного стану, проте реального примусового відчуження приватної власності протягом цих тридцяти днів, мені видається так, що не буде”, – зазначає експерт.