Верховна Рада вчора провалила голосування щодо притягнення до кримінальної відповідальності двох депутатів від «Оппоблоку» Олександра Вілкула та Дмитра Колесникова. Більшість парламентаріїв, в тому числі з провладних фракцій, відмовилися голосувати за подання Генпрокурора України Юрія Луценка.
Одним не вистачило доказів, іншим – мужності. Скоріш за все, напередодні президентських виборів, розігруючи подібні сценарії, кожен переслідує власну мету.
Подання щодо одіозного політика і одного з потенційних кандидатів на президентський пост Олександра Вілкула Генпрокурор Юрій Луценко повторно вніс 18 вересня. За даними слідства, в 2011 році той, будучи главою Дніпровської ОДА, використовуючи службове становище, незаконно передав землі колективної власності в користування гірничо-збагачувальному комбінату (ГЗК, Орджонікідзе) під розробку кар’єру та приватній фірмі «АРТ ЛЕНД».
«Таким чином, збитки держбюджету становлять близько 5 млн. грн, що за курсом долара за часів Януковича, про який так люблять згадувати колишні керівники «Оппоблоку», становить близько 800 тис. дол. Саме ці кошти недоотримав бюджет, пенсіонери, бюджетники, оборона і всі інші бюджетні призначення », – заявив Луценко з трибуни парламенту. Свій виступ він доповнив слайдами з поясненнями, а також включив аудіозапис опитування суддею ключового свідка – голови Дніпровської РДА Вадима Кобилянського, який засвідчив, що Вілкул дзвонив йому щодо вирішення питання із земельною ділянкою.
У свою чергу, Вілкул спростував всі звинувачення на свою адресу. Політик заявив, що не має жодного відношення до фірми «АРТ ЛЕНД», яка фігурує в справі. На доказ цього політик попросив включити депутатам відео, на якому Кобилянський розповідає, як його затримали та пообіцяли звільнення від відповідальності в обмін на те, щоб він «підставив» Вілкула, заявивши, що той погрожував йому і давав відповідні вказівки. Також нардеп відкинув звинувачення по другому епізоду – про передачу в оренду землі Орджонікідзевському ГЗК, через що державі було завдано збитку на суму 480 тис. грн. Він звинуватив співробітників прокуратури у фальсифікації справи проти нього і веденні незаконної «прослушки» мобільного телефону. В результаті більшість депутатів порахували докази Генпрокурори недостатніми для зняття недоторканності зі свого колеги. Подання набрало лише 137 голосів депутатів.
Голосування по фракціях було наступним: БПП – 46, “Народний фронт” – 36, “Оппоблок” – 0, “Самопоміч” – 18, РПЛ – 9, “Батьківщина” – 5, Позафракційні – 23, “Воля народу” – 0, “Відродження” – 0
«Навіть негативно налаштованим проти мене членам регламентного комітету і всім депутатам, присутнім в залі, від інших політичних партій стало ясно, що справа на 100% сфальсифікована. Немає не те, що складу, немає події злочину. Всі ці звинувачення – спроба влади руками Генпрокуратури як інструменту усунути політичного опонента, який не хоче домовлятися і танцювати під їхню дудку. Це зачистка політичного поля перед виборами», – прокоментував результати голосування Вілкул.
Вже після обіду ВР розглянула зняття недоторканності зі ще одного депутата від «Оппоблоку» Дмитра Колесникова. За версією слідства, в 2012 році, перебуваючи на посаді голови Агентства держмайна, він підписав документи, якими було відчужено корпуси державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Е. Опади» в Дніпрі. Підприємство не підлягало приватизації, у нього не було заборгованостей, що дозволяють відчужувати його майно.
Луценко стверджував, що Колесников діяв незаконно в інтересах третіх осіб, які в подальшому набули ці приміщення, вирізали і розпродали верстати, які були стратегічно важливим для країни і повинні були використовуватися для оборонно-промислового виробництва. Генпрокурор підкреслив, що суд визнав незаконним розпорядження Колесникова і повернув майно інституту державі. За версією слідства, дії чиновника завдали державі збитків на суму близько 17 млн. грн.
«У цій справі все зрозуміло: є незаконне рішення голови центрального органу виконавчої влади, конкретні збитки, завдані держбюджету і, я б сказав, оборонному потенціалу України, є рішення суду, яким визнано це рішення незаконним, а сам об’єкт повернутий у держвласність. Бракує одного: щоб народний депутат Дмитро Колесников був доторканним за законом», – заявив Луценко.
У свою чергу Колесніков почав свій виступ з нагадування про важливість 2019 року з точки зору політики – року президентських і парламентських виборів. «Виборча кампанія в країні фактично почалася. І, на жаль, ви знаєте, що вона відбувається з безпосередньою участі правоохоронної системи. Вони свідомо намагаються фабрикувати справи, які дискредитують опозиційних політиків, і набирати бали перед виборцями, показавши суспільству перемогу над неіснуючою зрадою», – заявив він. Політик наполягав, що прокуратура не довела злочинність його умислу, і що у вищезгаданого інституту таки була податкова заборгованість. За словами нардепа, Верховний суд визнав, що він не мав відношення до розпорядження про відчуження майна вищезгаданого підприємства.
Як і в першому випадку, слова депутата здалися переконливішими для його колег з парламенту. В результаті подання Луценко про зняття недоторканності підтримали тільки 163 депутата.
Коментуючи хід голосування, голова ВР Андрій Парубій заявив: «Кожен раз той, хто не голосував сьогодні, якщо буде говорити, що він «за» зняття депутатської недоторканності … Знайте – він лукавить. Він каже неправду. Це питання сьогодні продемонстрували реальну готовність депутатів щодо зняття недоторканності. Я вважаю рішення величезним соромом українського парламенту і всіх нас».
Депутат від пропрезидентської фракції «БПП» Мустафа Найєм також розкритикував депутатів за небажання розслідувати факти правопорушень стосовно Вілкула і Колесникова. «Парламент відмовився зняти недоторканність з двох депутатів «Оппоблоку», підозрюваних у скоєнні правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом. В середньому крім колишніх «регіоналів» за постанову не голосували: 30% членів БПП, 45% членів «Народного фронту», 55% членів Радикальної партії Олега Ляшка », 75% членів «Батьківщини». Всі ці депутати тільки на моїй пам’яті вже років 15 рвуть на собі сорочки, вимагаючи скасування інституції депутатської недоторканності в принципі», – написав він у Facebook.
Глава фракції «Самопоміч» Олег Березюк вважає, що своїм голосуванням парламент фактично висловив «вотум недовіри» Луценко. «Не потрібно боятися втратити недоторканність, тому що тоді кожен з нас стає таким, як і кожен громадянин України – безпорадним перед правоохоронними органами. Це потрібно спробувати. Але те, що сьогодні в парламенті фракції коаліції дають менше 50% своїх голосів за підтримку пропозиції генпрокурора свідчить про вотум недовіри навіть коаліції правоохоронним органам і Генпрокуратурі», – заявив він.
З ним солідарний і позафракційний колега Віталій Купрій. «Вам вже ніхто не вірить, пан Юрію! Ось послухайте, будь ласка, і подивіться на своїх однопартійців. Ви ганьбите звання Генпрокурора. Ви приходите з такими речами, вам не хочуть ніхто голосувати. Я вважаю, шановні колеги, треба знімати недоторканність, розслідувати. Але, в першу чергу, треба звільнити цю людину з посади Генпрокурора і навести порядок, щоб правоохоронна система запрацювала, щоб у нас кожен, хто скоює злочин, був покараний, і до відповідної відповідальності притягнуто », – заявив парламентарій.
У свою чергу депутат від партії «Свобода» Юрій Левченко нагадав, що недоторканність з нардепа знімається не тоді, коли є голосування про дозвіл на притягнення його до кримінальної відповідальності, а тоді, коли є три голосування: дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності, дозвіл на затримання і дозвіл на арешт. «Ось тільки коли є таких три результативних голосування, тільки тоді вважається, що з депутата знята недоторканність. Чому немає подання на дозвіл на затримання? Чому немає подання дозволу на арешт? А тому що все, що зараз відбувається, – це просто окозамилювання. Роблять гарну картинку для наших телеглядачів і радіослухачів для того, щоб люди думали, що влада Порошенко бореться з «Оппоблоком», бореться з п’ятою колоною Москви, а насправді «Оппоблок» і Партія регіонів є частиною цієї влади», – заявив парламентарій. За його словами, якщо подивитися на найбільш олігархічні законопроекти, які приймалися в парламенті, то можна побачити, що вони приймаються голосами БПП, «Народного фронту» і «Оппоблоку». «Тому очевидно ніхто по-справжньому не хоче садити ні Вілкула, ні Бойко, ні Льовочкіна, ні всю цю і іншу братію, яка тут голосує завжди з БПП», – резюмував він.
Тим часом, експерти вважають, що зняття депутатської недоторканності було б вигідно опозиціонерам. В першу чергу, Олександру Вілкулу, оскільки допомогло б йому стати популярним кандидатом на пост президента України на виборах-2019. «Це додало б популярності, збільшило його рейтинг як потенційного кандидата від південного сходу. Якби з Вілкула була знята депутатська недоторканність, це б показало його більшим опозиціонером по відношенню до влади, ніж лідера «Оппоблоку» Юрія Бойка», – вважає політолог Сергій Биков. На його думку, в Раді прекрасно розуміють: зняття недоторканності з Вілкула показало б суспільству, що влада почала його переслідувати. «Вони, я думаю, не захотіли давати додаткових бонусів Вілкулу в електоральному розрізі. Якщо влада знімає з нього депутатську недоторканність, це показник того, що його переслідують. А якщо влада переслідує потенційного кандидата на пост президента від опозиції, то це підтверджує його опозиційність і, відповідно, звеличує його в очах власного електорату і дає можливість для розширення цього електорату», – резюмував експерт.
«З Вілкула не зняли депутатську недоторканність. Перед Європою частково врятували обличчя. Ця атака на одного з найрейтинговіших опозиціонерів буде дорого коштувати владі. Сьогодні в Раді фактично почалася його президентська кампанія », – підсумував на своїй сторінці в Facebook експерт Антон Кучухідзе.
