Австрійські вчені випадково навчилися робити найчистішу воду в світі, створюючи мікроскопічні «бурульки» в повному вакуумі.
У найчистіших зразках повітря, води та інших рідин, міститься велика кількість домішок, бактерій і вірусів. Вони ніяк не впливають на життя людини або інших істот, але можуть істотно змінювати хід хімічних реакцій, через них не може вивчення фізичних і хімічних властивостей різноманітних молекул.
Австрійська вчений Ульріка Дибольд під час вивчення двоокису титану (головною складовою білої фарби) випадково помітила дивні домішки, які практично завжди присутні навіть в найчистішій воді. Намагаючись збагнути, звідки ці домішки беруться, вчені придумали унікальну методику створення найчистішої води вакуумним способом.
Так, була створена невелика герметична камера, до її стелі фізики прикріпили товсту металеву голку. Голка була охолоджена до максимально низької температури, після чого фізики впустили пари води в посудину і це стало причиною формування бурульки на кінчику голки. Потім температуру в камері підняли і бурулька перетворилася в краплю води, яка згодом впала на платівку з двоокису титану.
Це дозволило Дибольд і її колегам простежити за тим, зміниться поведінка води і каталізатора. На цей раз ніякої плівки не виникло, одночасно підтвердило підозри фізиків і змусило їх задуматися над новою загадкою – звідки в повітрі міститься така велика кількість цих кислот і чому, як показали подальші досліди фізиків, їх концентрація не відрізняється в різних куточках планети.
