Мінфін хоче збільшити граничну суму для проведення фінансового моніторингу та посилити правила перевірки операцій з готівкою.
Уряд хоче в черговий раз посилити контроль за обігом готівки в Україні. З одного боку влада пропонує підвищити порогову суму, починаючи з якої банки повинні перевірити клієнта зі 150 тис. грн. до 300 тис. грн. А з іншого, – істотно розширити повноваження суб’єктів первинного фінмоніторингу і на порядок збільшити штрафи за «косяки» перевіряючих.
Чиновники не приховують, мета законопроекту, опублікованого на сайті Міністерства фінансів 25 липня 2018 року – просунути концепцію ризик-орієнтованого підходу на всі сфери бізнесу. Так, щоб реальною боротьбою з відмиванням грошей займалися не тільки банки, які регулярно отримують наганяй від Нацбанку, а й всі інші суб’єкти первинного фінмоніторингу.
Насамперед, до слова, Мінфін хоче істотно розширити перелік останніх. Основний список чиновники правити не стали – тут все ті ж банки, страховики, ломбарди, оператори грошових переказів, включаючи поштовиків і товарні біржі. А ось список «спеціальних» суб’єктів первинного фінмона розрісся.
Перш «зливати» інформацію про підозрілі операції повинні були аудитори, торговці ювелірними виробами, адвокати, нотаріуси, ріелтори, лотерейщики, а також компанії, які надають бухгалтерські послуги на аутсорс.
Якщо документ буде прийнятий парламентом в нинішньому вигляді, до них додадуть також:
Бухгалтерів (крім осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин);
Податкових консультантів (за тим же винятком);
Юркомпанії (крім штатних юристів).
І всі вони без винятку мають засвоїти горезвісний ризик-орієнтований підхід – тобто перевіряючи операції своїх клієнтів опиратися не на чіткі правила, прописані в законі, а здебільшого на власні підозри. Рамки яких, втім, ніяк не обмежені.
А щоб забезпечити якісний контроль, в Мінфіні пропонують на порядок збільшити штрафи, при цьому розширивши перелік проступків, за які ті можуть бути виписані. Так, за подачу недостовірної інформації або неподання її зовсім, не проведення належної перевірки клієнта (ідентифікація, верифікація, вивчення суті операції, вигідних власників і т.д.), не зазначення даних ініціатора і одержувача грошового переказу уповноважена особа суб’єкта первинного фінмоніторингу можуть покарати штрафом на суму до 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 тис. грн.). Хоча перш за такі проступки максимальний штраф становив 3,4 тис. грн.
Приблизно в тих же пропорціях (від 5 до 10 разів) повинні збільшитися штрафи і за інші проступки – на кшталт вказівки недостовірних даних про бенефіціарів власників при реєстрації юрособи.
Єдині, кому документ може дещо спростити життя – це банки. Перш за все, чиновники хочуть обмежити суму максимального штрафу за порушення порядків проведення фінансового моніторингу на рівні 10 млн грн. Але захистить це лише великі фінустанови, тоді як дрібним банкам стане тільки гірше – зараз Нацбанк має право штрафувати підопічних на суму 1% від статутного капіталу (тобто для фінустанов з мінімально допустимим капіталом в 200 млн грн. штраф не може перевищувати 2 млн грн.).
Чому банкіри зрадіють абсолютно точно – так це відкритого реєстру національних публічних осіб. І банки, і регулятор не приховують, що одними з ключових причин регулярних санкцій за неякісний фінмон є саме порушення у виявленні таких осіб. Причому фінансисти неодноразово скаржилися, що просто не можуть гарантувати виконання цієї вимоги, оскільки в країні немає єдиного джерела відповідних даних.
Згідно з текстом документа, такий реєстр має створити Національне антикорупційне бюро. Яке в свою чергу буде черпати інформацію з декларацій самих чиновників.
Та й конфліктів з клієнтами має поменшати – Мінфін пропонує встановити для банків обов’язок відмовити клієнту в проведенні операції, якщо для нього встановлено неприйнятно високий ризик. Нині фінансисти мають право, але не зобов’язані загортати таких клієнтів. Тобто в разі прийняття закону банки зможуть відмовляти людям, посилаючись на конкретну статтю українського законодавства.
Ще одна новація документа – вимога до повної ідентифікації будь-яких операцій з переказу коштів без відкриття рахунку. Проект встановлює для всіх операторів ринку (банки, фінансові компанії, оператори поштового зв’язку, платіжні системи) вимогу супроводжувати всі перекази інформацією про відправника та отримувача коштів. Причому без будь-яких обмежень. Такі дані повинні будуть «зашивати» в саму транзакцію і бути завжди доступні.
Операції на суму до 30 тис. грн. банкам, фінкомпаніям і іншим операторам ринку потрібно буде супроводжувати ПІБ відправника, унікальним ідентифікатором операції, а також аналогічною інформацією про одержувача коштів. Важливо відзначити, що ця вимога стосується не тільки переказів від людини людині, а й будь-яких інших платежів, наприклад, на користь мобільних операторів і т.д. (крім комунальних платежів). Тобто щоб поповнити рахунок навіть на 10 гривень в терміналі самообслуговування, клієнтові доведеться вказувати своє прізвище, ім’я та по батькові.
Ще більше інформації потрібно буде вносити при перекладах на суму понад 30 тис. грн. Мінфінівці хочуть бачити крім імені ще й місце проживання людини, серію і номер паспорта або його ідентифікаційний код.
При цьому оператори ринку повинні будуть забезпечити постійний моніторинг всіх транзакцій. У тому числі і з метою недопущення дроблення фінансових операцій. У разі ж якщо, наприклад, людина відмовиться вказувати свої дані, проводити операцію буде строго заборонено.
Фактично, це означає, що держава через суб’єктів первинного фінансового моніторингу отримає доступ до деталей всіх без винятку фінансових операцій українців. У цьому контексті навіть збільшення порогової суми переказів без відкриття рахунку з 15 до 30 тис. грн., за якими потрібно проводити верифікацію та ідентифікацію клієнта виглядає досить слабкою втіхою.
Втім, автори документа запевняють, що всього лише намагаються наблизити українське «антивідмивне» законодавство до європейських порядків і вимогам меморандуму, підписаного МВФ і Міністерством фінансів.
На даний момент статус документа далекий від офіційного – його лише розмістили для ознайомлення на сайті Міністерства фінансів. Однак в разі успішного проходження всіх процедур і голосування в Раді його норми можуть вступити в силу невідкладно – на наступний день після публікації закону.
