Мінфін серйозно взявся за проблему «тінізації» української економіки, що, за оцінками МЕРТ, перевищує 33% офіційного ВВП. Чиновники хочуть упровадити матеріальне заохочення для всіх людей, хто повідомить «куди треба» про порушення касової дисципліни, посилити штрафні санкції для порушників і створити реєстр касових чеків.
Як зазначає в коментарі «і» Ігор Млечко, партнер Юридичної компанії «Justl», фінансова відповідальність за порушення касової дисципліни сьогодні й так є високою: «Проте вимоги РРО значною мірою не дотримуються. Тому, з одного боку, є потреба в «реформуванні» системи, а з іншого – введення винагороди за інформування контролювального органу про порушення є сумнівним з погляду цінностей правової держави».
За його словами, головним чином це пов’язано з тим, що такі новації можуть призвести до різного ступеня зловживань, збільшенню тиску на бізнес і погіршенню інвестиційного клімату в країні. «Формула такого прогнозу проста: «споживач і контролювальний орган фінансово зацікавлені в скарзі, як результат – незалежно від наявності порушень ризик застосування санкцій залишається високим», – говорить юрист.
На думку голови Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, з метою «детінізації» економіки адміністративними методами йшли багато країн. Прикладом для нас може бути Німеччина, таке зараз є і в Італії.
«У нас насправді навіть не 33%, а всі 45% економіки перебувають у «тіні», і це дуже ненормально. Однак у боротьбі з цим негативним явищем не може бути тільки «батіг», а має бути, як я кажу, і «пряник». Проблему цю потрібно розглядати набагато глибше – усе ховається в поганій роботі Державної фіскальної служби. У їх співробітників дуже слабка технічна і персональна підготовка. Так, уже були пропозиції, наприклад, увести диференційований ПДВ на продукти харчування за ставками 5 і 15%, однак річ у тім, що в такому разі їм буде складно адмініструвати цей податок – не вистачить сил і ресурсів», – говорить Дорошенко.
Деякі експерти впевнені, що касову дисципліну в наших торговельних підприємствах порушують регулярно. Проте бувають різні випадки. Так, одна річ, якщо занижуються суми за чеками, щоб у такий спосіб зробити нижчою базу оподаткування, і менше коштів платити в бюджет. Хоча, наприклад, Олексій Дорошенко впевнений, що таке було раніше, ще, так би мовити, на початку встановлення бізнес-відносин в Україні. Справді, тоді часто великі супермаркети мали великі штати програмістів і адміністраторів, які нерідко для заниження сум, після закриття торгових точок, уже вночі робили «перебивання» чеків у бік заниження сум у них.
А тепер усе є цивілізованішим: під час вибивання чека касовий апарат передає дані до єдиного центру, все прозоро і видно, можна навіть сказати, майже миттєво.
Водночас є випадки, коли касир не хоче видавати фіскальний чек. Однак споживач просто не матиме з чим іти до суду чи прокуратури – адже немає доказової бази (чеків), письмових підтверджень від касира, що він не видав чек, теж не отримаєш.
Проте експерти кажуть, що позиція держави, коли вона починає переманювати громадян у цій справі контролю за касовими операціями торгових установ на свій бік, є дуже правильною. Держава має знаходити спільників в особі покупців.
Міністерство фінансів зазначає, що в створюваній інформаційній системі консолідуватимуться дані про кожний виданий касовий чек. Вона ж відповідатиме за збирання й оброблення всіх скарг.
«Якщо заплющити очі на питання скарг, то теоретично таку систему можна створювати, оскільки вона може мати практичну користь – узагальнення податкової інформації про стан справ сфери РРО, з подальшим звірянням. Інша річ, у якому вигляді така система буде створена, як буде функціонувати, наповнюватися та використовуватися. Немає впевненості, що впровадження і функціонування системи реалізується на належному рівні і не створить додаткових проблем бізнесу (як, наприклад, СМКОР, що застосовують під час блокування податкових накладних). Імовірно, адмініструванням системи опікуватиметься Державна фіскальна служба України», – говорить Ігор Млечко.
А, наприклад, Олексій Дорошенко вважає, що така система вже є. Спеціальний відділ (з РРО), що опікується таким, є в кожній територіальній одиниці Державної фіскальної служби.
Чи стане така система популярною в покупців? У законопроекті зазначено: надіслати рекламацію можна буде на будь-якого торговця чи постачальника послуг, якщо він видав чек невстановленого зразка, провів через касу тільки частину суми або зовсім відмовився видавати квитанцію. За умови, що сума операції перевищила 50 неоподатковуваних доходів громадян – тобто 850 грн. До електронної заяви потрібно буде додати копії документів, що засвідчують особу, контактні дані та номер банківського рахунку. Чи робитимуть це все громадяни, чи це занадто складно?
Ігор Млечко стверджує, що така система буде популярною в певного класу людей: борці за правду; ті, хто шукає альтернативні джерела заробітку; має особисті претензії до продавця. З огляду на хитромудрість процедури, навряд чи практикуватимуть запропонований механізм особи, які не належать до названої категорії. Отже, саме таких людей-правдолюбців буде не так і багато.
Олексій Дорошенко вважає, що компенсуватиме ці кошти торгова компанія, яку оштрафують податківці. Проте, на його думку, в майбутньому законі має міститися реалізація прав споживача – усе чітко зазначено, інакше люди не повірять у те, що до них дослухатимуться, і все це робитиметься заради них.
А Мінфін уже зараз обіцяє, що нагорода за такий «спійманий» неправильно оформлений чек чи ще за якусь провину касира становитиме до 100% від суми покупки.
Однак Ігор Млечко вважає, що шлях грошей від податкового штрафу до покупця буде набагато клопітнішим. Так, згідно з проектом цього закону, після надходження до бюджету штрафних санкцій податковий орган протягом п’яти робочих днів готує висновок про перерахування грошей покупцеві та передає його на виконання органу казначейства. На підставі отриманого висновку орган казначейства також протягом п’яти робочих днів, повертає гроші покупцеві. Як бачимо, гроші повертатимуть з державного бюджету (через казначейство на підставі висновку податкової), але за кошт продавця (за умови отримання від продавця суми штрафних санкцій).
Держава також планує боротися зі зловживаннями через створення реєстру касових чеків. Зібрані в ньому дані будуть доступні кожному українцю в персональному кабінеті. Там він зможе перевірити автентичність кожного чека й у разі порушень залишити скаргу.
Якою доля цього документа може бути найближчим часом? Так, це лише законопроект, і його навіть не внесли до Верховної Ради. Однак треба зауважити, що він є на сайті Міністерства фінансів, де, до речі, у прикінцевих положеннях до цього документа зазначено, що його норми мають набути чинності з 1 липня 2018 р.
